Мон-Егіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мон-Егіль
фр. Mont Aiguille
Мон-Егіль

44°50′31″ пн. ш. 5°33′09″ сх. д. / 44.84194444447177830° пн. ш. 5.552500000027777993° сх. д. / 44.84194444447177830; 5.552500000027777993Координати: 44°50′31″ пн. ш. 5°33′09″ сх. д. / 44.84194444447177830° пн. ш. 5.552500000027777993° сх. д. / 44.84194444447177830; 5.552500000027777993
Країна Франція Франція
Регіон Рона-Альпи
Система Передальпи
Тип гора і outlierd
матеріал вапняк
Висота 2086,7[1] м
Висота відносна 465 м
Ізоляція Веркор км
Перше сходження 1492 рік ((Антуана де Віль)
Ідентифікатори і посилання
Peakware 4
GeoNames 3038479
Мон-Егіль. Карта розташування: Франція
Мон-Егіль
Мон-Егіль
Мон-Егіль (Франція)
CMNS: Мон-Егіль у Вікісховищі

Мон-Егіль (фр. Mont Aiguille) — гора, що розташована майже за 60 км на південь від міста Гренобль, у муніциналітеті Шишильян на півдні Франції. Гора є одним з Семи чудес Дофіне. Це відносно рівна вапнякова столова гора, оточена прямовисними скелями. Гора знаходиться з 1985 року на території регіонального природного парку Веркор. Мон-Егіль відома вапняковими скелями, особливо на північно-західній стороні, які популярні серед альпіністів. Перший підйом на гору був здійснений 26 червня 1492 року.[2].

Географія[ред. | ред. код]

Гора Мон-Егіль розташована на плато Веркор, в басейні річки Рона. Гора оточена крутими скелями, її висота 2 085 м, відносна висота - 465 м.[3][4] Навколишній ландшафт є досить складним, що виправдовує технічної підйом, як найпростіший метод для сходження.[3] Біля підніжжя скель лежать великі ліси.[5] Гора знаходиться в межах регіонального природного парку Веркор в департаменті Ізер. Найближча залізнична станція - в селі Сен-Мартен-де-Клель, а автомобільна дорога - йде з півночі через Col de La Bâtie. [4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Topomapper.com
  2. Peakbagger.com
  3. а б «Mont Aiguille». Peakware, the World Mountain Encyclopaedia. Retrieved 2 January 2013.
  4. а б Mont Aiguille. Перевірено 27 жовтня 2013.
  5. «[http: // montaiguille.free.fr/frames_situation.htm Le Mont Aiguille Supereminet invius] »(фр.). p. Histoire. Retrieved 31 December 2012.