Моравська Марія Людвігівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Моравська Марія Людвігівна
Maria Moravskaya.jpg
Псевдоніми, криптоніми Рики-Тики
Народження 12 (24) січня 1890[1]
  Варшава, Російська імперія
Смерть 26 червня 1947(1947-06-26)[1] (57 років)
  Маямі, Маямі-Дейд, Флорида, США[1]
Громадянство Flag of the United States.svg США
Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Бестужевські курси
Мова творів російська мова
Рід діяльності дитячий письменник, поет, літературний критик і перекладач
Роки активності: 19051947
Жанр лірика, дитячі вірши, оповідання, романи
Автограф: Maria Moravskaya Signature.gif
CMNS: Моравська Марія Людвігівна на Вікісховищі

Марія Людвіґівна Моравська, повне ім'я Марія Магдаліна Франческа Людвіґівна Моравська (31 грудня 1889 року [12 січня 1890] року Варшава, Російська імперія — 26 червня 1947 року, Маямі, США; за іншими даними не раніше 1958 року, Чилі) — польська, українська та російська письменниця: поетеса, прозаїк, перекладачка та літературний критик. Авторка кількох віршованих збірок, а також низки прозових творів, в тому числі дитячих.

Активна учасниця європейського ліберально-демократичного руху початку XX століття. В 1917 році емігрувала з Російської імперії в Сполучені Штати Америки. Тривалий час жила в Нью-Йорку, потім — у Флориді, продовжуючи досить активну літературну, публіцистичну та громадську діяльність. Інформація про останній період життя суперечлива: по одним даним померла в Маямі у 1947 році, за іншими — у Чилі не раніше 1958 року.

Життя[ред.ред. код]

Дитинство і юність[ред.ред. код]

Народилася 31 грудня 1889 року (за новим стилем — 12 січня 1890 року) у Варшаві в польській[~ 1] католицькій родині. При народженні отримала потрійне ім'я Марія Магдаліна Франческа. Батько майбутньої поетеси, Людвіґ Моравський, за її спогадами, був бідною людиною, який змінив у житті багато професій і який завжди мріяв, незважаючи на брак коштів та освіти, про подорожі та винаходи — ця риса характеру батька, як пізніше підкреслювала Марія, повною мірою передалася їй у спадок. Мати, імені якої не згадується ні в автобіографії Моравської, ні у присвячених їй дослідженнях, померла, коли дівчинці ще не було трьох років. Кілька років потому Людвіґ Моравський одружився на сестрі своєї покійної дружини. Незабаром після цього родина Моравських переїхала в Одесу[2].

{{{Текст}}}

Добре ставилася до батька, а також до молодших братів та сестер, що народилися в його другому шлюбі. Однак, з-за конфлікту з мачухою у віці 15 років була змушена піти з дому. Через деякий час переїхала з Одеси до Санкт-Петербургу і втратила всякий зв'язок з родиною.

З юних років відзначалася активною громадянською позицією, брала участь у діяльності різних політичних гуртків. Спочатку була прихильницею самовизначення Польщі, до початку революції 1905—1907 років самоидентифицировалась як соціалістка. Потрапляла у поле зору правоохоронних органів, двічі — в 1906 і 1907 роках — заарештовувалась та піддавалася короткочасному ув'язненню в пересильних в'язницях.

Життя у Санкт-Петербурзі[ред.ред. код]

У столиці імперії активно зайнялася літературною діяльністю, заробляючи при цьому на життя секретарської роботою, приватними уроками, переказами. Вступила на Бестужевські курси, проте не закінчила їх. Є відомості про раннє і недовге заміжжя, яке сама Моравська називала «прикрою випадковістю». В шлюбі прізвище не змінювала[3].

{{{Текст}}}

Відчуваючи значні матеріальні труднощі, в кінці 1909 року звернулася до М. А. Волошина з проханням знайти для неї переклади з польської мови. Відомо, що той, перейнявшись співчуттям до незаможної молодої поетеси, запросив її до себе в Коктебель, виславши при цьому грошей на дорогу, однак Моравська грошей не прийняла і в Коктебель не їздила[4]. У той же час, заступництво з боку Волошина — їх особисте знайомство відбулося в Петербурзі в січні 1910 року — допомогло Моравській досить швидко призвичаїтися у столичних літературних колах: з 1911 року вона почала відвідувати літературні «середовища» В. І. Іванова, а також засновану останнім «Академію вірша», де ще більше розширила коло літературних знайомств. У тому ж році була прийнята у статусі «підмайстра» до «Цеху поетів» відразу ж після заснування його Н. С. Гумільовим і С. М. Городецьким, стала завсідником зустрічей петербурзької богеми у кафе «Бродячий собака». В цей період крім Волошина певну підтримку Моравській надавала З. Н. Гіппіус[5].

Досить емоційно сприйняла події Першої світової війни, зокрема, запеклі бойові дії і лиха мирного населення в рідній для неї Польщі. Цим переживанням Моравської присвячено вірш В. Р. Еренбурга, який з нею товарищував — «Чуєш, як виє волчиха»[6].

Відомо, що в останні роки свого перебування в Петербурзі Моравська проживала за адресою Митнинска набережна 5, кв. 604 в одному з дохідних будинків Ф. В. Кірікова[7].

Життя в еміграції[ред.ред. код]

Моравська Марія на бронзовій статуї оленя. Фотографія флоридського періоду життя поетеси

У 1917 році, після Лютневої революції, Моравська виїхала в Японію, звідки через Латинську Америку переїхала на постійне проживання у США[~ 2], ще в поїздці влаштувавшись працювати кореспондентом однієї з нью-йоркських газет. До еміграції у Сполучені Штати поетесу, за її власними спогадами, спонукало ідеалізоване уявлення про цю країну, прагнення «перемішати типового росіянина і типового американця, щоб створити нову, ніжну, розсудливу, гармонійну істоту».

Нова батьківщина відразу ж багато в чому розчарувала Моравську — зокрема, бездуховністю суспільства, засиллям масової культури, низьким рівнем громадянських свобод. Свою критичну позицію на цей рахунок вона відкрито заявляла в ході різних громадських і політичних заходів, в тому числі на досить високому рівні. Так, відомо, що вже незабаром після свого прибуття в Сполучені Штати, в жовтні 1917 року, Моравська виступила в якості громадського захисника в ході слухань у Конгресі США у справі Еліс Пол, заарештованої разом з групою соратників за пікетування Білого дому: за її твердженням, умови утримання феміністок в американській в'язниці були набагато важче, ніж у в'язницях царської Росії, в яких їй довелося двічі опинилася[8][9].

Тим не менш, незважаючи на певне розчарування в американському житті, Моравська досить швидко і успішно адаптувалася до життя в США — за власними спогадами, вона усього за вісім місяців вивчила англійську мову, практично припинивши при цьому зв'язки з Батьківщиною. Спочатку вона оселилася в Нью-Йорку, де займалася журналістикою та публіцистичною роботою. Газета, яка прийняла її в свій штат, закрилася незабаром після прибуття Моравської в США, однак молодій емігрантці вдалося досить швидко налагодити співпрацю з багатьма іншими періодичними виданнями.

Відомо, що в Нью-Йорку Моравська прожила принаймні до початку 1920-х років. Тут вона вийшла заміж за Едварда (Теда) Кофлена (англ. Edward "Ted" M. Coughlan)[~ 3], автора детективних оповідань, який переїхав до США з британського домініону Ньюфаундленд. У заміжжі Моравська прийняла прізвище чоловіка, однак зберігала популярність в літературних та публіцистичних колах під дівочим прізвищем — під ним вона надалі публікувала і більшість своїх творів.

До початку 1930-х років Кофлени переїхали у флоридське місто Шаблон:Не переведено 3, звідки у 1932 році перебралися в Маямі. Матеріальне становище подружжя в Маямі було цілком благополучнішим. Вони мешкали в центральній частині міста у приватному будинку, який назвали «Літературна фермою» (англ. Fiction Farm). Марія користувалася в Маямі популярністю як плідний письменник і публіцист, член місцевого письменницького клубу «Сома» (англ. Soma Club), підтримувала контакти не тільки з місцевими, але і з закордонними літераторами: так, наприклад, про дружбу з нею в 1938 році публічно заявляв відомий ірландський поет і драматург Шаблон:Не переведено 3. Крім того, вона користувалася репутацією людини що підтримує активний соціальним спосіб життя, має безліч хобі, у тому числі досить коштовних і екзотичних. Зокрема, Моравська займалася виведенням нових порід папуг-нерозлучників і домашніх качок, дресируванням диких тварин, розведенням невластивих для Флориди рослин, друкуванням книг з допомогою саморобного обладнання. Подорожувала по Південній Америці, де сплавлялася по річках на каное. Свої різноманітні захоплення вона з ентузіазмом пропагувала в місцевій пресі:

Автограф Марії Моравської часів життя в США

{{Cquote|Разнообразные хобби тонизируют нервы. Они обращают внимание увлекающегося ими человека на многие необычные способности, ранее «спавшие» в нём. И они увязывают между собою факты, которые помогают лучше узнать жизнь и людей, обостряют способности и наблюдательность…Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. А. А. Ахматова, з чиїми віршами критика відразу ж стала порівнювати поезію Моравської, визнала її «товаришем по цеху» і згодом неодноразово дарувала їй свої книги[10]. Гіппіус в листі Чуковському відгукувався про неї як про «надзвичайно талановиту особу». Досить високу оцінку творчому дебютові Моравської дав Еренбург у статті «Нові поетеси», опублікованій в 1913 році в журналі «Геліос», що видавався групою російських художників і літераторів у Парижі: «Моравська своїми першими віршами хвилює нас як справжній поет, і ми чекаємо її вірних досягнень…»[10].

Особливу підтримку Моравської надавав Волошин, вельми високо оцінювала її творчі перспективи і передрікав їй роль другої Черубины де Габриак, та й сама Черубина — Е. І. Дмитрієва — сприймала юну польку як свою творчу наступницю. Зокрема, в листі до Волошину від 18 січня 1910 року вона писала:

Ліві лапки Я ещё не получила письма от Моравской — очень хочу её видеть, я прочла несколько её стихов Маковскому, он в восторге, хочет её печатать; так что это уже её дело.

Аморя, по-моему, ей ничего не даст, ей нужен возврат в католичество, или через него. Диксу её стихи не понравились. А у меня чувство — что я умерла, и Моравская пришла ко мне на смену, как раз около 15-го, когда Черубина должна была постричься. Мне холодно и мертво от этого. А от Моравской огромная радость![~ 4][11]

Праві лапки

На початку 1914 року був випущений перший збірник віршів поетеси — «На пристані». Ще за кілька місяців до виходу видання у світ літературознавець Р. В. Іванов-Разумник, вельми зацікавився творчістю молодої поетеси і ставив її «чи не вище Анни Ахматової», розіслав чернетку видання на ознайомлення багатьом авторитетним літераторам, в тому числі Андрію Бєлому і В. Я. Брюсову. Останній на прохання Іванова-Разумника написав до збірки передмову під заголовком «Об'єктивність і суб'єктивність в поезії», яке залишилося, однак, неопублікованим за наполяганням самої Моравської, яка докладно виклала свої міркування в листі Брюсову:

Ліві лапки Очень благодарю Вас за то, что Вы написали о моих стихах, но в самом существенном я, к моему большому огорчению, не могу с Вами согласиться… Стремлюсь уйти не от действительности вообще, а лишь от окружающей меня вялой и блеклой действительности. Книги для меня только паллиатив иной, более насыщенной жизни. «Выдумывать» себе душу я считаю для поэта преступным. «События» ставлю, разумеется, выше моих мимолётных чувствований. Таким образом, Ваше мнение, что я — поэт узколичный, с моей точки зрения — обвинительный приговор для книжки, а потому мне с крайним сожалением приходится отказаться от Вашего в общем чрезвычайно ценного для меня предисловия…[10] Праві лапки
Цикл поезій «Прекрасна Польща», опублікований в «Російській думці»
Перше видання «Апельсинних кірок», ілюстроване С. В. Чехониным

У підсумку, вийшовши у світ, «На пристані» викликав досить живий, хоча і неоднозначний відгук критики. Відзначався загальний мотив більшості творів, які увійшли до нього — туга за подорожами далекими екзотичними країнами, а також «примхливий», «інфантильний» стиль вірша (сама Моравська визнавала свій стиль «ляльковим»). Так, С. Я. Парнок зазначила, що головний пафос лірики Моравської — «жалість до себе самої». А. Я. Левінсон почув у творчості молодої поетеси «тонкий комариний голосок»[12]. Осудливою рецензією відгукнулася А. А. Кублицька-Піоттух (примітно, що її син О. О. Блок, який в цілому досить позитивно відгукувався про творчість Моравської, повністю погодився з оцінкою матери):

Ліві лапки По-моему, это не поэзия. Но тут есть своеобразное. Очень искренно выказан кусок себялюбивой мелкой души. Может быть, Брюсов и А. Белый думают, что стремление на юг, в котором состоит почти всё содержание — это тоска трёх сестёр и вообще по Земле Обетованной. Они ошибаются. Это просто желание попасть в тёплые страны, в Крым, на солнышко. Если бы было иначе, в стихах бы чувствовалась весна, чего абсолютно нет. Да и вообще ни весны, ни осени, ни зимы, никакого лиризма… Это только у женщин такая способность писать необычайно лёгкие стихи без поэзии и без музыки...Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>

[13] [11] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33]

Праві лапки
  1. а б в http://www.az-libr.ru/index.htm?Persons&000/Src/0010/677ab612
  2. Апельсинные корки, 2012, с. 51
  3. Апельсинные корки, 2012, с. 52
  4. Апельсинные корки, 2012, с. 55
  5. Апельсинные корки, 2012, с. 56
  6. Русская литература XX века, 2005, с. 578
  7. Апельсинные корки, 2012, с. 54
  8. Davin, 2006, с. 397
  9. Snodgrass, 2015, с. 336
  10. а б в Русская литература XX века, 2005, с. 577
  11. а б Забытая поэтесса Серебряного века Мария Моравская. Процитовано 25 августа 2014 года. 
  12. Лекманов, 2014, с. 59
  13. Моравская Мария Людвиговна. Гуманитарный словарь (электронная версия). Процитовано 25 августа 2014 года. 
  14. Мария Моравская. Процитовано 25 августа 2014 года. 
  15. Дмитрий Шеваров. Письмо от Золушки. Российская газета. Процитовано 26 августа 2014 года.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  16. Городская Золушка. Мария Моравская. SuperСтиль. Процитовано 26 августа 2014 года. 
  17. Максимилиан Волошин - Хронология. Официальный сайт Феодосийского музея Марины и Анастасии Цветаевых. Процитовано 29 августа 2014 года. 
  18. Павел Николаевич Лукницкий. Acumiana. Встречи с Анной Ахматовой. Т.1. Процитовано 8 сентября 2014 года. 
  19. Поэты Серебряного века. Мария Моравская. Процитовано 16 сентября 2014 года. 
  20. Мария Моравская: Апельсинные корки. Процитовано 16 сентября 2014 года. 
  21. Р. Д. Тименчик. Поэтика ранней Ахматовой: «повышенная суггестивность» (PDF). Вестник Удмуртского университета № 4, 2010. Процитовано 16 сентября 2014 года. 
  22. Renee Greenfield. Miami Wtitter Has Ridden Into Print On 'Hobbies'. Miami Dally News. Процитовано 7 октября 2014 года.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  23. Maria Moravsky - Summary Bibliography (en). Internet Speculative Fiction Database. Процитовано 7 сентября 2014 года. 
  24. Index of Short Stories Published in American Magazines (October, 1919 to September, 1920) (en). Процитовано 7 сентября 2014 года. 
  25. Renee Greenfield. June 27, 1947 The Courier News from Blytheville, Arkansas, Page 19. Процитовано 7 октября 2014 года.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  26. Frank Waterhouse & Company. Worthwhile Observations (en). Процитовано 7 сентября 2014 года.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  27. Maria Moravsky. Green Brothers Take Over (en). Wierd Tales. Процитовано 9 октября 2014 года.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  28. Мария Моравская. Плебейское искусство. Процитовано 2016-10-18. 
  29. Черных Вадим. Летопись жизни и творчества Анны Ахматовой. 1889-1966//1914. Процитовано 2016-10-18. 
  30. Maria Moravsky. Your Newspapers and Ours. The Bookman. Процитовано 2016-10-19.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  31. Maria Moravsky. The Perils of Literacy. The North American Review. Процитовано 2016-10-19.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  32. Padraic Colum. Miami. The North American Review. Процитовано 2016-10-19.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  33. Maria Moravsky. I Don't Want to Be a Foreigner!. The North American Review. Процитовано 2016-10-19.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «~», але не знайдено відповідного тегу <references group="~"/>, або ж бракує закриваючого </ref>