Моравська церква
| Моравська церква | |
|---|---|
 | |
| Член у | Evangelische Mission Weltweitd і Evangelischer Posaunendienst in Deutschlandd  |
| Місце заснування | Богемія |
| URL каналу | moravian.org/feed/ |
| Зона обслуговування | Німецька Східна Африка[1] |
| Офіційний сайт | |
 Моравська церква у Вікісховищі | |
Моравська церква (чеськ. Moravští bratři, Moravská církev) — деномінація, утворена послідовниками гуситського руху. Офіційна історична назва церкви — Unitas Fratrum (Братське єднання), проте внаслідок своєї великої місіонерської діяльності стала відоміша саме під ім'ям Моравської церкви. Також відома під назвою моравські чи чеські брати. Проте назва Моравська церква поширюється не так на всі громади чеських братів, лише з тих, виникнення яких пов'язані з гернгутерами. У зв'язку з тим, що доктринальні позиції Моравської церкви нерідко збігаються з лютеранським віровченням, а також близькістю братів Мора до євангельських деномінацій, Моравську церкву зазвичай відносять до протестантизму.
Для своєї глобальної роботи Церква організована у Провінції Єдності, Місіонерські провінції та Місіонерські райони, а також поділена на чотири регіони: Африка, Карибський басейн і Латинська Америка, Північна Америка та Європа. Категоризація базується на рівні незалежності провінції. Провінція Єдності (англ. Unity Province) передбачає повний рівень незалежності, Місіонерська провінція (англ. Mission Province) — частковий рівень нагляду з боку Провінції Єдності, а Місіонерський район (англ. Mission Area) — повний нагляд з боку Провінції Єдності.
У Чехії та Гондурасі всередині церков відбулися розколи після харизматичних пробуджень; нехаризматичні меншини утворили власні організації, але обидві сторони залишилися пов'язаними з міжнародною церквою. Громади меншин вказані як «місіонерські провінції».[2]
| Провінції (рік заснування) або місіонерський район | Громади | Членство[3] |
|---|---|---|
| Африка | 907 830 | |
| Бурунді (місіонерська провінція) | 40 000 | |
| Танзанія, Північ (2007) | 25 | 3 910 |
| Танзанія, Схід (2007) | 56 | 28 510 |
| Танзанія, Руква (1986) | 60 | 66 410 |
| Танзанія, Південь (1891) | 170 | 203 000 |
| Танзанія, Південний Захід (1978) | 211 | 300 000 |
| Танзанія, Озеро Танганьїка (2005) | 30 | 32 100 |
| Танзанія, Захід (1897) | 61 | 104 000 |
| Замбія (1989) | 17 | 5 210 |
| Південна Африка (1792/1737) | 87 | 98 000 |
| Конго/ДР Конго (2005) | 80 | 21 500 |
| Малаві (2007) | 10 | 5 190 |
| Карибський басейн і Латинська Америка | 204 980 | |
| Коста-Рика (1980/1941) | 3 | 1 900 |
| Гаяна (1878/1835) | 960 | |
| Гондурас (1930) | 85 | 34 450 |
| Ямайка (1754) | 65 | 8 100 |
| Нікарагуа (1849) | 226 | 97 000 |
| Суринам (1735) | 67 | 30 000 |
| Східна Вест-Індія (1732) Тринідад, Тобаго, Барбадос, Антигуа, Сент-Кіттс і Віргінські острови, включаючи Санта-Крус, Сент-Джон, Сент-Томас, Тортолу та Гренаду |
52 | 15 100 |
| Гондурас (місіонерська провінція) | 16 870 | |
| Куба (1997) (місіонерська провінція) | 600 | |
| Північна Америка | 39 150 | |
| Аляска (1885) | 22 | 1 690 |
| Америка (Північ) (1741/1735) Ґренландія, Канада та північні штати США |
89 | 20 530 |
| Америка (Південь) (1753) Південні штати США |
55 | 15 030 |
| Лабрадор (1771/1752) (місіонерська провінція) | 1 900 | |
| Європа | 20 180 | |
| Європейська континентальна[de] (1727) Німеччина, Нідерланди, Данія, Швеція, Швейцарія, Албанія, Естонія, Латвія |
24 | 14 530 |
| Британська (1742) Велика Британія та Ірландія |
30 | 1 200 |
| Чехія (1862/1457) | 29 | 3 800 |
| Чехія/Гернгутський сеньйорат (місіонерська провінція) | 650 | |
| Місіонерські райони Беліз, Французька Гвіана, Гарифуна, Гаїті, Кенія, Північна Індія та Непал, Руанда, Занзібар, Сьєрра-Леоне, регіон Ківеле в Танзанії, Ківу та Катанга в ДР Конго, регіон Іринга в Танзанії; регіон Рувума/Ньомбе в Танзанії, Уганда, Перу |
25 000 | |
| Всього | 1 112 120 |
Інші території, де є місії, але які ще не отримали статус провінцій:
- Реабілітаційний центр «Зоряна гора» (англ. Star Mountain Rehabilitation Centre), Рамалла, Західний берег річки Йордан / Юдея і Самарія — під опікою Європейської континентальної провінції. Робота серед хворих на лепру розпочалася у 1867 році в притулку «Допомога Ісуса» (нім. Jesus-Hilfe) в Єрусалимі, відповідальність за який згодом взяла на себе Держава Ізраїль. У 1980 році колишній лепрозорій на Зоряній горі був переобладнаний під будинок для дітей з інвалідністю з-поміж арабського населення.[4]
- Південна Азія (Північна Індія (Ладакх, Деградун, Делі), Непал, Ассам, Маніпур) — під опікою Британської провінції. Раніше — Західно-Гімалайська провінція (1853), у 1967 році отримала статус Підприємства Єдності (англ. Unity Undertaking).
Танзанія поділена на сім провінцій через розміри країни та кількість вірян у церкві. «Моравська церква в Танзанії» координує роботу в країні.
Кожна провінція управляється синодом, який складається з представників кожної громади та членів ex officio.
Синод обирає Провінційну раду (також відому як Провінційна конференція старійшин або PEC[5]), яка відповідає за роботу провінції та її міжнародні зв'язки між синодами.
Тексти за темою Моравська церква у Вікіджерелах- Official website of the Moravian Church in North America
- Official website of the Moravian Church in the United Kingdom
- Unitas Fratrum: An international organisation of Moravians
- Moravian Archives
- Moravian Music Foundation
- Moravian Heritage Network
- ↑ https://web.archive.org/web/20170415202540/http://www.archiv.ebu.de/startseite/
- ↑ Unitas Fratrum » Unity Board 2012 Resolutions. Unitasfratrum.org (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ Herrnhuter Mission aktuell: 31-2016 vom 03.12.2016. Herrnhuter-missionshilfe.de (нім.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ «Моравський альманах» (англ. The Moravian Almanac) публікується щорічно (у жовтні) як додаток до релігійної книги «Щоденні гасла» (англ. Daily Watchwords). Більшість провінцій видають власні альманахи з детальною інформацією про місцеві громади та провінції загалом. Копії можна отримати в Будинку Моравської церкви (офісі) будь-якої провінції.
- ↑ У моравській традиції «старійшина» (англ. Elder) — це титул, який застосовується до членів будь-якої церковної ради (конференції) як на провінційному, так і на рівні громади. Цей термін стосується відповідальних осіб, які користуються повагою своїх одновірців і були обрані: на провінційному рівні — Синодом, а на місцевому — Радою громади. Рада старійшин завжди діє колегіально, а не індивідуально.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |