Моргантина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моргантина
Morgantina
Альтернативна назва Morgantia, Morgantium, Morgentia, Murgantia, Murgentia
Сучасне розташування Територія сучасної Сицилії
Регіон Італія
Географічні координати 37° 25′ 51″ N, 14° 28′ 46″ E
Історія
Епоха Пізній бронзовий вік до Римської республіки
Додаткова інформація
Археологи Луїджі Паппалардо, Паоло Орсі , Ерік Сьоквіст , Річард Стілвелл
Моргантина на топографічній карті Сицилії
Міський театр

Морганти́на (давн.- гр. Μοργάντιον/Μοργαντίνη) — античне місто центральної частини Сицилії. Це археологічний комплекс у східній частині Сицилії, на півдні Італії. Він знаходиться в шістдесяти кілометрах від узбережжя Іонічного моря, в провінції Енна. Найближчим сучасним містом є Айдоне, два кілометри на південний захід від міста. Територія складається з двокілометрового хребта, що проходить на південний захід-північний схід, відомий як Серра Орландо, і сусідній пагорб на північному сході під назвою Читтаделла. Моргантина була заселена протягом декількох періодів.

Історія[ред. | ред. код]

Найбільш раннє велике поселення було знайдене в місті Читтаделла. Інше велике поселення було розташоване на Серра Орландо, і існувало приблизно від 450 ст. до н.е. Моргантина була предметом археологічних досліджень з початку 20 століття.

Околиці міста Моргантини були заселені ще за часів палеоліту, проте сліди життєдіяльності людей, були знайдені на території міста і датуються періодом пізнього бронзового століття

По припущенню Антіоха Сиракузького, місто отримало свою назву від стародавнього племені моргетів, які раніше жили разом з племенем сикулів на материковій частині Італії в районі Регіуму, але під тиском племені енотрів переселились до Сицилії.[1]

Перша згадка про місто відноситься до 459 року до н.е.і зустрічається у Діодора Сицилійського, який розповідає про захоплення міста Дукетіем , вождем сікулів. Дукетій об'єднав сікульські міста і вів боротьбу з грецькими поселеннями на острові.

« ...царь сикелов, Дукетий, человек из прославленной семьи и влиятельной в то время, основал город Мены (Menaenum) и раздал окрестные земли поселенцам, и совершил поход против сильного города Моргантины и, покорив его, он приобрел славу среди своего собственного народа[2]. »

Ймовірно, вже в 450 році до н.е. після поразки Дукетія поблизу міста Номи, Моргантина перейшла під владу сусідніх Сиракуз.

У 424 році до н.е. після виступу сіракузького промовця Гермократа у місті Гела сицилійскі міста укладають мир. По результатам цієї угоди, Сиракузи передают Моргантину за грошовий викуп сосідній Камарине[3].

У 396 році до н.е. Моргантина була захоплена сиракузьким тираном Діонісіем Старшим.

Приблизно 320 року до н. е. через давньої ворожнечі з Сиракузами, жителі Моргантини надали притулок вигнаному звідти Агафоклу. Через деякий час вони обрали його полководцем.[4] Зібравши армію з противників чинної в Сиракузах влади, в тому числі і з жителів Моргантини, Агафокл осадив Сиракузи. Уклавши угоду з карфагенським полководцем Гамилькаром, йому вдалося оволодіти містом. Після перемоги Агафокл став єдиновадним правителем Сиракуз і створив згодом впливову Сицилійську державу.

Під час Другої Пунічної війни Моргантина підтримала сторону Карфагена. У підсумку, місто було зруйноване римськими військами, і у 211 році до н.е. переданий іспанським найманцям, які билися на боці Римської республіки, в якості плати за послуги.[5]

Після поразки першого сицилійского повстання рабів (135132 р. до. н.е.), згідно Діодору Сицилійскому, у Моргантині був у полоні і помер від хвороб ватажок повстання, виходець із Сирії, котрий проголосив себе «царем Антиохом».


Останнє згадування про Моргантину знаходять у I столітті під час життя Страбона, на місці Моргантини місто вже не існує.[6]

Моргантина мала свої власні монети.[7]

Археологія[ред. | ред. код]

Археологічні розкопки в Моргантині[ред. | ред. код]


  • Театр
  • Будівля міскої ради (булевтеріон)
  • Театр античного міста Моргантина
  • Агора
  • Критий ринок (макеллум)
  • Терми
  • Житлові квартали

Скарби Моргантини[ред. | ред. код]

«Скарби Моргантини» - поширена назва колекції з 16 античних посріблених предметів начиння, що датуються III століттям до н. е. На думку деяких вчених, скарби належали Ієрофанові, первосвященикові Деметри і Персефони.

Основну частина колекції складають дев'ять предметів начиння різних розмірів, можливо призначених для сімпосій - так стародавні греки називали свої застілля. Решта чотири предмети, включаючи циліндричний вівтар, швидше за все використовувалися під час релігійних церемоній. Завершують колекцію медальйон із зображенням Сцилли і пара бичачих рогів.


Вважається, що ці предмети були знайдені в ході таємних розкопок ймовірно в період між 1978 і 1981 роком. На початку 80-x років XX століття скарби опинилися виставлені в Нью-Йоркському музеї Метрополітен . Після багаторічних вимог італійського уряду про повернення цінностей, в 2010 році, через майже 30 років, колекція була повернута до археологічного музею міста Айдоне [8] .

Богиня з Моргантини[ред. | ред. код]

Статуя Деметри в музеї Гетті. США.

Статуя кінця V ст. до н. е., відома як Венера з Моргантини. Висота скульптури близько 2,20 м.
Скульптура богині з Моргантини датується 425 - 400 рр. до н. е. Передбачається, що її створив один із учнів Фідія, який працював у Великій Греції . Найбільш ймовірно, що статуя є зображенням богині Деметри, культ якої був широко поширений в Моргантині.

Вважається, що в 1977 році скульптура була знайдена в зоні розкопок, зокрема в районі Сан-Франческо Бісконтіта і нелегально вивезена з країни.

Статуя стала всесвітньо відомим символом грабіжницьких махінацій в сфері мистецтва.

У підсумку, в 80-і роки, статую придбав Музей Гетті, який розташований в Каліфорнії в США .

17 травня 2011 року, після судових розглядів, статую повернули до Італії. На даний час вона виставлена в археологічному музеї міста Айдоне.

Археологічний музей Айдона[ред. | ред. код]

Археологічний музей АйдонаМузей - це колишній монастир отців капуцинів, побудований між 1611 і 1613 роками під регентством батька Грегоріо да Кастрогіовані.

Музей ілюструє історію Моргантини від епохи бронзи до римського республіканського віку.

Колекція виставлених матеріалів походить з розкопок, проведених з 1950-х років американською Місією університетів Прінстона і Вірджинії, а також керівництвом Сіракуз, Агрідженто і Енни.

Інтер'єр археологічного музею

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Страбон. География. Книга VI. 1. 6.
  2. Шаблон:Diodorus
  3. Фукидид. «История Пелопоннесской войны». Книга IV. 65.
  4. Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «История Филиппа». Книга XXII. Глава 2.
  5. Тит Лівій. Історія від заснування міста (Тит Лівій), XXVI, 21: текст латинською та російською
  6. Страбон. География. Книга VI. 2. 4.
  7. Монеты Моргантины на сайте wildwinds.com
  8. The New York Times. 5 декабря 2010.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]