Моргантина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моргантина
Morgantina
Інша назваMorgantia, Morgantium, Morgentia, Murgantia, Murgentia
РозташуванняТериторія сучасної Сицилії
РегіонІталія
Координати37° 25′ 51″ N, 14° 28′ 46″ E
Історія
ПеріодиПізній бронзовий вік до Римської республіки
Дослідження
АрхеологиЛуїджі Паппалардо, Паоло Орсі , Ерік Сьоквіст , Річард Стілвелл
Вебсторінкаdeadimorgantina.it
Мапа
CMNS: Моргантина у Вікісховищі
Моргантина на топографічній карті Сицилії
Міський театр

Морганти́на (давн.- гр. Μοργάντιον/Μοργαντίνη) — античне місто центральної частини Сицилії. Це археологічний комплекс у східній частині Сицилії, на півдні Італії. Він знаходиться в шістдесяти кілометрах від узбережжя Іонічного моря, в провінції Енна. Найближчим сучасним містом є Айдоне, два кілометри на південний захід від міста. Територія складається з двокілометрового хребта, що проходить на південний захід-північний схід, відомий як Серра Орландо, і сусідній пагорб на північному сході під назвою Читтаделла. Моргантина була заселена протягом декількох періодів.

Історія

[ред. | ред. код]

Найбільш раннє велике поселення було знайдене в місті Читтаделла. Інше велике поселення було розташоване на Серра Орландо, і існувало приблизно від 450 ст. до н.е. Моргантина була предметом археологічних досліджень з початку 20 століття.

Околиці міста Моргантини були заселені ще за часів палеоліту, проте сліди життєдіяльності людей, були знайдені на території міста і датуються періодом пізнього бронзового століття

По припущенню Антіоха Сиракузького, місто отримало свою назву від стародавнього племені моргетів, які раніше жили разом з племенем сикулів на материковій частині Італії в районі Регіуму, але під тиском племені енотрів переселились до Сицилії.[1]

Перша згадка про місто відноситься до 459 року до н.е. і зустрічається у Діодора Сицилійського, який розповідає про захоплення міста Дукетіем , вождем сікулів. Дукетій об'єднав сікульські міста і вів боротьбу з грецькими поселеннями на острові.

...царь сикелов, Дукетий, человек из прославленной семьи и влиятельной в то время, основал город Мены (Menaenum) и раздал окрестные земли поселенцам, и совершил поход против сильного города Моргантины и, покорив его, он приобрел славу среди своего собственного народа[2].

Ймовірно, вже в 450 році до н.е. після поразки Дукетія поблизу міста Номи, Моргантина перейшла під владу сусідніх Сиракуз.

У 424 році до н.е. після виступу сиракузького промовця Гермократа у місті Гела сицилійскі міста укладають мир. По результатам цієї угоди, Сиракузи передают Моргантину за грошовий викуп сосідній Камарині[3].

У 396 році до н.е. Моргантина була захоплена сиракузьким тираном Діонісіем Старшим.

Приблизно 320 року до н. е. через давню ворожнечу з Сиракузами, жителі Моргантини надали притулок вигнаному звідти Агафоклу. Через деякий час вони обрали його полководцем.[4] Зібравши армію з противників чинної в Сиракузах влади, в тому числі і з жителів Моргантини, Агафокл осадив Сиракузи. Уклавши угоду з карфагенським полководцем Гамилькаром, йому вдалося оволодіти містом. Після перемоги Агафокл став єдиновладним правителем Сиракуз і утворив згодом впливову Сицилійську державу.

Під час Другої Пунічної війни Моргантина підтримала сторону Карфагена. У підсумку, місто було зруйноване римськими військами, і у 211 році до н.е. передане іспанським найманцям, які билися на боці Римської республіки, в якості плати за послуги.[5]

Після поразки першого сицилійского повстання рабів (135 — 132 р. до. н.е.), згідно Діодору Сицилійскому, у Моргантині був у полоні, і помер від хвороб ватажок повстання, виходець із Сирії, котрий проголосив себе «царем Антиохом».

Останнє згадування про Моргантину знаходять у I столітті під час життя Страбона, на місці Моргантини місто вже не існує.[6]

Моргантина мала свої власні монети.[7]

Археологія

[ред. | ред. код]

Археологічні розкопки в Моргантині

[ред. | ред. код]
  • Театр
  • Будівля міської ради (булевтеріон)
  • Театр античного міста Моргантина
  • Агора
  • Критий ринок (макеллум)
  • Терми
  • Житлові квартали

Скарби Моргантини

[ред. | ред. код]

«Скарби Моргантини» - поширена назва колекції з 16 античних посріблених предметів начиння, що датуються III століттям до н. е. На думку деяких вчених, скарби належали Ієрофанові, первосвященикові Деметри і Персефони.

  • Скарби Моргантини

Основну частина колекції складають дев'ять предметів начиння різних розмірів, можливо призначених для сімпосій - так стародавні греки називали свої застілля. Решта чотири предмети, включаючи циліндричний вівтар, швидше за все використовувалися під час релігійних церемоній. Завершують колекцію медальйон із зображенням Сцилли і пара бичачих рогів.

Вважається, що ці предмети були знайдені в ході таємних розкопок ймовірно в період між 1978 і 1981 роком. На початку 80-x років XX століття скарби опинилися виставлені в Нью-Йоркському музеї Метрополітен. Після багаторічних вимог італійського уряду про повернення цінностей, в 2010 році, через майже 30 років, колекція була повернута до археологічного музею міста Айдоне [8].

Богиня з Моргантини

[ред. | ред. код]
Статуя Деметри в музеї Гетті. США.

Статуя кінця V ст. до н. е., відома як Венера з Моргантини. Висота скульптури близько 2,20 м.
Скульптура богині з Моргантини датується 425 - 400 рр. до н. е. Передбачається, що її створив один із учнів Фідія, який працював у Великій Греції. Найбільш ймовірно, що статуя є зображенням богині Деметри, культ якої був широко поширений в Моргантині.

Вважається, що в 1977 році скульптура була знайдена в зоні розкопок, зокрема в районі Сан-Франческо Бісконтіта і нелегально вивезена з країни.

Статуя стала всесвітньо відомим символом грабіжницьких махінацій в сфері мистецтва.

У підсумку, в 80-і роки, статую придбав Музей Гетті, який розташований в Каліфорнії в США.

17 травня 2011 року, після судових розглядів, статую повернули до Італії. На даний час вона виставлена в археологічному музеї міста Айдоне.

Археологічний музей Айдона

[ред. | ред. код]

Археологічний музей АйдонаМузей - це колишній монастир отців капуцинів, побудований між 1611 і 1613 роками під регентством батька Грегоріо да Кастрогіовані.

Музей ілюструє історію Моргантини від епохи бронзи до римського республіканського віку.

Колекція виставлених матеріалів походить з розкопок, проведених з 1950-х років американською Місією університетів Прінстона і Вірджинії, а також керівництвом Сіракуз, Агрідженто і Енни.

Інтер'єр археологічного музею

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Страбон. География. Книга VI. 1. 6.
  2. ↑ Шаблон:Diodorus
  3. ↑ Фукідід. «История Пелопоннесской войны». Книга IV. 65.
  4. ↑ Марк Юниан Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «История Филиппа». Книга XXII. Глава 2.
  5. ↑ Тіт Лівій. Історія від заснування міста, XXVI, 21: текст латинською та російською
  6. ↑ Страбон. География. Книга VI. 2. 4.
  7. ↑ Монеты Моргантины [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайте wildwinds.com
  8. ↑ The New York Times. 5 декабря 2010 [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.].

Література

[ред. | ред. код]
  • Lucore, Sandra K. (2009). Archimedes, the North Baths at Morgantina, and Early Developments in Vaulted Construction. У Kosso, Cynthia; Scott, Anne (ред.). The Nature and Function of Water, Baths, Bathing, and Hygiene from Antiquity Through the Renaissance. Technology and Change in History. Т. 11. Leiden: Brill. с. 43—59. ISBN 9789004173576.
  • Orsi, Paolo (1912). Aidone, scoperte diverse a Serra Orlando. Notizie Degli Scavi (Italian) : 449—454.
  • Orsi, Paolo (1915). Aidone, scavi nella anonima città a Serra Orlando. Notizie Degli Scavi (Italian) : 233—234.
  • Singleton, Maura (2006). Plunder: The theft of the Morgantina silver. The University of Virginia Magazine. 95 (1). Архів оригіналу за 14 February 2010. Процитовано 6 січня 2013.
  • Walsh, Justin (December 2011). Urbanism and Identity at Classical Morgantina. Memoirs of the American Academy in Rome. 56/57: 115—136.
  • Zisa, Flavia (2017). Art without Context: The "Morgantina Goddess", a Classical Cult Statue from Sicily between Old and New Mythology. Actual Problems of Theory and History of Art: Collection of Articles. Vol. 7. Ed. S. V. Mal'tseva, E. Iu. Staniukovich-Denisova, A. V. Zakharova. 7: 169—178. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019. ISSN 2312-2129. https://dx.doi.org/10.18688/aa177-1-18

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Моргантина