Моржик чорногорлий
| ?Моржик чорногорлий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Алькові (Alcidae) |
| Рід: | Моржик (Synthliboramphus) |
| Вид: | Моржик чорногорлий |
| Біноміальна назва | |
| Synthliboramphus antiquus (Gmelin, 1789) | |
| Посилання | |
| Synthliboramphus antiquus | |
| Synthliboramphus antiquus | |
| 177008 | |
| 22694896 | |
| 28708 | |
| Fossilworks: | 335309 |
Моржик чорногорлий[2] (Synthliboramphus antiquus) — вид морських птахів родини алькових (Alcidae).
Птах поширений на півночі Тихого океану. Гніздиться на островах та скелястих берегах Жовтого моря, Далекого Сходу Росії, на Алеутських островах, островах Хайда-Гваї (Канада), де гніздиться близько половини світової популяції, і на південь до південного узбережжя Каліфорнії (США). На зимівлю мігрує до Китаю, Японії та Каліфорнії, при чому значна частина американської популяції перелітає до Азії.
Невеликий птах, завдовжки 24-27, вагою 170—240 г. Верхня частина тіла сіра, нижня біла. Голова маленька, чорного кольору. На боках шиї влітку є білі смужки. Дзьоб тонкий, жовтого кольору.
У негніздовий період живе у відкритому морі. Живиться дрібною рибою, крилем та зоопланктоном. За здобиччю пірнає у воду. Розмножується на островах з густою рослинністю. Гніздиться у норах, викопаних у ґрунті, а також у щілинах та порожнинах скель. У кладці два яйця. Інкубація триває близько місяця. Через два-три дні після вилуплення пташенята залишають гніздо і під заклики батьків вирушають до моря. Після цього батьки годують пташенят впродовж місяця виключно у відкритому морі.
- S. a. antiquus (Gmelin, 1789)
- S. a. microrhynchos (Stepanyan, 1972) — Командорські острови.
- ↑ BirdLife International (2018). Synthliboramphus antiquus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 16 серпня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |