Морозенко Павло Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Морозенко
Морозенко Павло.jpg
Ім'я при народженні Павло Семенович Морозенко
Народився 5 липня 1939(1939-07-05)
м. Сніжне, Донецька область, УРСР
Помер 14 липня 1991(1991-07-14) (52 роки)
Ростовська область, РРФСР
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Рід діяльності актор
Роки діяльності 1960—1991
Дружина Анна Михайлівна Морозенко
Діти Андрій Павлович Морозенко
IMDb nm0606131
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Павло́ Семе́нович Морозе́нко (нар. 5 липня 1939, м. Сніжне, Донецька область, Українська РСР — пом. 14 липня 1991, Ростовська область, Російська РФСР) — радянський актор театру і кіно, Заслужений артист УРСР (1973).

Біографія[ред.ред. код]

Павло Морозенко народився 5 липня 1939 року в м. Сніжне Донецької області (Сталінська область), територія України.

У 1960 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Працював у Київському академічному українському драматичному театрі ім. І. Франка, Миколаївському російському драматичному театрі ім. В. Чкалова, Ростовському-на-Дону театрі драми ім. М. Горького, в Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. З 1982 по 1991 роки — актор Московського академічного театру ім. В. Маяковського.

Дебютом у кіно став український фільм режисера Володимира Денисенка «Роман і Франческа», де Павло виконав головну чоловічу роль — Романа, моряка радянського судна «Тарас Шевченко» (роль Франчески виконала акторка Людмила Гурченко). Широку популярність приніс фільм режисера Володимира Мотиля «Женя, Женечка і «Катюша»».

Багато працював за кадром над озвучуванням радянських і закордонних фільмів. Майстер дубляжу — його голосом розмовляли відомі актори: Гойко Митич, Іван Миколайчук, Петро Вельяминов, Еміль Каревич, Отар Коберидзе, Петро Глебов, Лесь Сердюк, Михай Волонтир, Олександр Голобородько та ін.

Був членом спілок кінематографістів і театральних діячів Української РСР.

Павло Семенович Морозенко трагічно загинув (потонув у річці Дон) на території Ростовської області 14 липня 1991 року.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1960 «Роман і Франческа» роль — Роман
  • 1961 «Роки дівочі» роль — Олексій
  • 1962 «Закон Антарктиди» роль — Микола Шворкін
  • 1962 «Свіччине весілля» (фільм-вистава в постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — доглядач Козека
  • 1963 «Знайомтесь, Балуєв!» роль — Василь Марченко
  • 1965 «Над нами Південний хрест» роль — Федір Бойко
  • 1966 «Чому посміхалися зорі» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — Юрко
  • 1966 «Безталанна» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — Гнат
  • 1967 «Женя, Женечка і «Катюша»» роль — Олексій Зирянов
  • 1967 «Десятий крок» роль — Осип Дзюба
  • 1967 «Не судилось» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка) роль — Дмитро Ковбань
  • 1968 «Чужий дім» роль — Федір
  • 1968 «У неділю рано зілля збирала» (фільм-спектакль у постановці Київського театру ім. І. Франка)
  • 1968 «Інтродукція» роль — Лисенко
  • 1968 «Любов і долари»
  • 1970 «Несподівана любов» роль — Олексій Концевий
  • 1980 «Беремо все на себе» роль — адмірал
  • 1981 «Останній гейм» роль — шеф банди
  • 1981 «Танкодром» роль — полковник Фомін (роль озвучив інший актор)
  • 1982 «Ніжність до ревучого звіра» роль — генерал-лейтенант Савелій Добротворський (роль озвучив актор Євген Паперний)
  • 1983 «Ціна повернення» роль — Сергій (роль озвучив інший актор)
  • 1985 «Такий дивний вечір у вузькому сімейному колі» (фільм-спектакль) роль — лісничий
  • 1986 «Зустрічна смуга» (фільм-спектакль) роль — суддя
  • 1988 «Слідство ведуть Знавці — Без ножа й кастета. Справа № 21» (фільм-спектакль) роль — генерал-лейтенант міліції
  • 1988 «І світло в темряві світить» (фільм-спектакль) роль — Яків
  • 1989 «Жінки, яким пощастило» роль — Кутепов
  • 1990 «Десять років без права листування» роль — батько Михайла
  • 1990 «Війна» роль — генерал-майор Ракутін[ru]
  • 1990 «Завтра була війна…» (фільм-спектакль у постановці Московського театру ім. В. Маяковського) роль — представник РАЙКОМу

Озвучування фільмів на кіностудії імені О.Довженка[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Оношенко Є., Стрижевський О. // Молоді актори українського кіно. К., 1966. — С.92—96.

Посилання[ред.ред. код]