Холодильник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
інтер'єр сучасного побутового холодильника для зберігання продуктів харчування

Холоди́льник — пристрій, що підтримує низьку температуру в теплоізольованій камері. Широко застосовується в побуті для зберігання продуктів харчування (за температури 0 — 5 °C).

Морозильник — окремий прилад або складова частина холодильника, призначений для заморожування та зберігання продуктів. Температура в побутовому морозильнику зазвичай становить -18 °C.

Історія[ред. | ред. код]

Використовувати лід для заморожування продуктів почали ще кілька тисяч років тому.

Перші рефрижератори з'явилися в США у 19 ст.

У 1857 році австралієць Джеймс Гаррісон став застосовувати холодильні камери, що працювали з використанням компресора, у броварній і м'ясообробній промисловості.

У 1857 році був створений перший залізничний вагон-рефрижератор.

Французький вчений Фердинанд Карре у 1858 році придумав, як за рахунок абсорбції аміаку можна отримати штучний холод — придумав першу абсорбційну холодильну машину. Не зважаючи на те, що його спосіб був дуже вдалим, про винахід забули на кілька десятиліть.

Перший побутовий електричний холодильник був створений у 1913 році. Як і промислові холодильники, він працював із використанням принципу теплового насосу. В перших побутових холодильниках в якості охолоджувальної рідини використовувалися досить токсичні речовини.

У 1926 році данський інженер Крістіан Стінструп винайшов безшумний і довговічний холодильник для дому. Герметичний ковпак приховував як електродвигун холодильника, так і його компресор. General Electric придбала патент на його винахід.

Перша досить популярна модель холодильника Monitor-Top була випущена компанією General Electric у 1927 році. General Electric продала більше 1 млн екземплярів Monitor-Top.

З 1930 року в якості холодоагента в побутових холодильниках застосовують фреон. У 1940-ві роки в холодильниках з'являються морозильні відділи, також виникають окремі морозильні шафи. У 1950—1960-ті роки на ринок виходять холодильники із функцією розморожування.

У СРСР перші зразки побутового компресійного холодильника випускалися із 1937 року. Серійний випуск холодильників ХТЗ-120 почався у 1939 році на Харківському тракторному заводі. Ємність камери складала 120 літрів, до початку Німецько-радянської війни випущено кілька тисяч одиниць.

До 1962 року холодильники мали: в США — 98,3 % сімей, в Італії — 20 %, а в СРСР — 5,3 % сімей[1].

Принцип роботи[ред. | ред. код]

Робота холодильника заснована на використанні теплового насосу, який переносить тепло з робочої камери холодильника назовні, де воно розсіюється в зовнішнє середовище.

Побутові та промислові агрегати[ред. | ред. код]

Побутові холодильники зазвичай мають невеликий розмір, їх встановлюють на кухнях, вони живиляться від електричної мережі. Останнім часом найбільшого поширення набули двокамерні холодильники, що мають окрему морозильну камеру[джерело?]. Перші двокамерні холодильники були випущені фірмою «General Electric»[джерело?].

Існують також промислові холодильники, обсяг робочої камери яких може досягати десятків і сотень кубометрів, і використовуються, наприклад, на підприємствах громадського харчування, м'ясокомбінатах, промислових виробництвах.

Класифікація побутових приладів[ред. | ред. код]

За конструктивним розташуванням камер холодильники можна поділити на 4 групи[джерело?].

  • Однодверні холодильники — висотою від 60 до 185 см, ширина та глибина, як правило, 60 см. Всередині такого холодильника може знаходитись невеликий морозильний відсік. Такі моделі переважно купують для офісу або готелю.
  • Дводверні холодильники Їх висота від 140 до 200 см, ширина 50-60 см, глибина 60-70 см[джерело?]. Такі холодильники можуть вмістити велику кількість продуктів і залежно від об'єму підходять сім'ям, які складаються з 2-4 чоловік.
    • Дводверні холодильники іноді поділяють за місцем розташування морозильної камери — з нижньою або верхньою морозильною камерою.
  • Також бувають холодильники Side-by-Side, в яких холодильний і морозильний відділи розміщені поруч, вони дуже схожі на шафу. Їх висота зазвичай 170—185 см, ширина 85-120 см, глибина 55-70 см. Такі холодильники більше підходять для заміського будинку або кухні-студії, в звичайній кухні їм навряд чи знайдеться місце.
  • Остання група — винні шафи. Їх висота 70-200 см, ширина і глибина 50-80 см. Спеціально для поціновувачів вина такі холодильники забезпечують ідеальні умови для його зберігання.


Поділ за типом компресора зумовлений виходом на ринок моделей з інверторними компресорами, які краще підтримують температуру та економлять електроенергію.

Холодильники у культурі[ред. | ред. код]

Із 2000-х, коли набули розповсюдження суверніри-магніти, поширилося захоплення чіпляти такі магніти на холодильники. Такі магніти або привозять з подорожі, або отримують у подарунок.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жирнов Е. (2007). Жертвы холодильной войны. Деньги. № 38 (644). Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 08.05.2009. 

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]