Морози (Зіньківська міська громада)
| село Морози | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Зіньківський район |
| Рада | Покровська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA53080090420067525 |
| Облікова картка | С. Морози |
| Основні дані | |
| Населення | 6 осіб (2001 рік) |
| Площа | 0,343 км² |
| Густота населення | 17,49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38142 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°03′28″ пн. ш. 34°26′22″ сх. д. / 50.05778° пн. ш. 34.43944° сх. д.Координати: 50°03′28″ пн. ш. 34°26′22″ сх. д. / 50.05778° пн. ш. 34.43944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
135 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40 |
| Карта | |
  Морози | |
 Морози | |
| Мапа | |
| |
Морози — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. З 2004 року населення відсутнє. Орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село знаходиться на відстані 1 км від села Шкурпели. Через Морози проходить автомобільна дорога Т 1706. Селом простягається балка від висохлої річки Човнової.
Історія[ред. | ред. код]
1859 року у козацькому хуторі налічувалось 5 дворів, мешкало 14 осіб (8 чоловічої статі та 6 — жіночої).[1]
До початку 1920-х років хутір входив до складу Кирило-Ганнівської волості Зіньківського повіту, з 1923 — до Опішнянського району, а з 1962 року — до Зіньківського району.
Хутір постраждав у роки голодомору й сталінських репресій. У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 18 жителів села, що загинули від голоду.[2] 1938 року за доносом місцевого агронома мешканця Морозів арештували за підозрою у куркульстві. Незважаючи на те, що селянин мав двоє волів і одного коня, за присудом трійки його розстріляли.[3]
У Морозах функціонував колгосп «8 Березня». Після війни він об'єднався зі шкурпелівським господарством.
На початку 1950-х років у селі налічувалось близько 70 дворів, працювали початкова школа, магазин, була свиноферма. У зв'язку з віднесенням Морозів до «неперспективних сіл» у 1960—1970 роках звідси почали виїжджати жителі.
На початку 1990-х років у селі проживало 12 осіб, переважно похилого віку. Тут працював хлібний кіоск, у селі було 2 телевізори і один телефон. За переписом 2001 року у Морозах проживало 6 людей, з 2004 року населення відсутнє.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- ↑ а б Морози // Т. О. Дениско, М. М. Гриценко — Зіньківщина: історичні нариси/ Н. М. Білан та ін. — П. : ІнтерГрафіка, 2006
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Морози [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
