Морози (Зіньківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Морози
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Зіньківський район
Рада/громада Покровська сільська рада
Код КОАТУУ 5321384404
Облікова картка С. Морози 
Основні дані
Населення 6 осіб (2001 рік)
Площа 0,343 км²
Густота населення 17,49 осіб/км²
Поштовий індекс 38142
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 50°03′28″ пн. ш. 34°26′22″ сх. д. / 50.05778° пн. ш. 34.43944° сх. д. / 50.05778; 34.43944Координати: 50°03′28″ пн. ш. 34°26′22″ сх. д. / 50.05778° пн. ш. 34.43944° сх. д. / 50.05778; 34.43944
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Місцева влада
Адреса ради 38142, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с.Покровське , тел. 9-31-42
Карта
Морози. Карта розташування: Україна
Морози
Морози
Морози. Карта розташування: Полтавська область
Морози
Морози
Морози. Карта розташування: Зіньківський район
Морози
Морози
Мапа

Морози — село в Україні, в Зіньківському районі Полтавської області. З 2004 року населення відсутнє. Орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село знаходиться на відстані 1 км від села Шкурпели. Через Морози проходить автомобільна дорога Т 1706. Селом простягається балка від висохлої річки Човнової.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

1859 року у козацькому хуторі налічувалось 5 дворів, мешкало 14 осіб (8 чоловічої статі та 6 — жіночої).[1]

До початку 1920-х років хутір входив до складу Кирило-Ганнівської волості Зіньківського повіту, з 1923 — до Опішнянського району, а з 1962 року — до Зіньківського району.

Хутір постраждав у роки голодомору й сталінських репресій. У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 18 жителів села, що загинули від голоду.[2] 1938 року за доносом місцевого агронома мешканця Морозів арештували за підозрою у куркульстві. Незважаючи на те, що селянин мав двоє волів і одного коня, за присудом трійки його розстріляли.[3]

У Морозах функціонував колгосп «8 Березня». Після війни він об'єднався зі шкурпелівським господарством.

На початку 1950-х років у селі налічувалось близько 70 дворів, працювали початкова школа, магазин, була свиноферма. У зв'язку з віднесенням Морозів до «неперспективних сіл» у 1960—1970 роках звідси почали виїжджати жителі.

На початку 1990-х років у селі проживало 12 осіб, переважно похилого віку. Тут працював хлібний кіоск, у селі було 2 телевізори і один телефон. За переписом 2001 року у Морозах проживало 6 людей, з 2004 року населення відсутнє.[3]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. а б Морози // Т. О. Дениско, М. М. Гриценко — Зіньківщина: історичні нариси/ Н. М. Баран та ін. — П. : ІнтерГрафіка, 2006

Посилання[ред. | ред. код]