Морозовська Ганна Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Миколаївна Морозовська
Народилася 29 червня 1977(1977-06-29) (41 рік)
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність фізик
Сфера роботи фізика, сегнетоелектрики
Alma mater Київський національний університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник В. В. Обуховський
Заклад Інститут фізики НАН України

Ганна Миколаївна Морозовська — український фізик, вивчає сегнетоелектрики, доктор фізико-математичних наук (2009), лауреатка премії НАН України імені В. Є. Лашкарьова (2012)[1], премії Scopus Awards Ukraine 2016 року в номінації «Найкращі молоді вчені»[2] і премії Web of Science Award Ukraine 2018 року в номінації «Highly cited researcher»[3][4][5], провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України.

Авторка понад 250 наукових праць, опублікованих у провідних міжнародних виданнях, зокрема таких як «Science» і «Physical Review Letters». Має одні з найвищих наукометричних показників у Scopus серед науковців України: індекс Гірша 42, 5416 цитувань, 237 документів (станом на квітень 2018 року).[6]

Тричі поспіль, протягом 2010, 2011 і 2012 років, отримувала стипендію Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених.[7][8][9]

У 2015 році була відзначена Американським фізичним товариством як видатний рецензент («Outstanding Referee») рукописів поданих до журналів товариства.[10]

Входить до складу Cпеціалізованої вченої ради Інституту фізики НАН України з захисту дисертацій.[11]

Життєпис[ред. | ред. код]

Протягом 1994—1999 років навчалася на фізичному факультеті Київського національного університету. Після закінчення магістратури навчалася в аспірантурі на радіофізичному факультеті КНУ у 1999—2003 роках. Першу наукову працю опублікувала у 1999 році. У 2003 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Фотоіндуковані процеси розсіювання світла та мікродоменоутворення в сегнетоелектриках» (науковий керівник В. В. Обуховський). З 2004 року — в Інституті фізики напівпровідників НАН України. Докторську дисертацію захистила 2009 року на тему «Локальні полярно-активні властивості сегнетоелектриків та утворення їх нанодоменної структури». У 2012 році перейшла до Інституту фізики НАН України. 2013 року отримала звання старшого наукового співробітника.

Значна частина праць опубліковані у співавторстві з Є. А. Єлісєєвим, який вивчає сегнетоелектрики у Інституті проблем матеріалознавства НАН України.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]