Морозов Володимир Іванович (1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Іванович Морозов
Володимир Іванович Морозов
Volodymyr Morozov 1940.jpg
Загальна інформація
Національність українець
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан
Місце проживання Україна Україна
Народження 4 березня 1940(1940-03-04) (81 рік)
СРСР Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР
Зріст 182 см
Вага 88 кг
Спорт
Країна СРСР СРСР
Вид спорту Canoeing (flatwater) pictogram.svg веслування на байдарках
Дисципліна Б-1 4×500 м, Б-2 1000 м, Б-4 1000 м, Б-4 10000 м
Клуб СКА (Красноводськ)
СКА (Київ)
Участь і здобутки
Світові змагання Чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное 1963, 1966, 1971, 1973
Регіональні змагання Чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное 1963, 1965, 1967, 1969
Олімпійські ігри Літні Олімпійські ігри 1964, 1968, 1972
Найвищий рейтинг 1
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «За заслуги» II ступеня Орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений майстер спорту СРСР
Літні Олімпійські ігри
Золото 1964 Токіо Б-4 1000 м
Золото 1968 Мехіко Б-2 1000 м
Золото 1972 Мюнхен Б-4 1000 м
Чемпіонати світу
Срібло 1963 Яйце Б-1 4×500 м
Бронза 1966 Берлін Б-4 1000 м
Золото 1966 Берлін Б-4 10000 м
Золото 1970 Копенгаген Б-4 1000 м
Золото 1971 Белград Б-4 1000 м
Срібло 1973 Тампере Б-4 1000 м
Чемпіонати Європи
Срібло 1963 Яйце Б-1 4×500 м
Бронза 1965 Бухарест Б-4 10000 м
Срібло 1967 Дуйсбург Б-4 1000 м
Золото 1967 Дуйсбург Б-4 10000 м
Золото 1969 Москва Б-2 1000 м
Державні нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
25px

Володимир Іванович Морозов (нар. 4 березня 1940(19400304), Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР) — радянський український веслувальник, байдарочник, трикратний олімпійський чемпіон, трикратний чемпіон світу, двократний чемпіон Європи.

Повний тезка спортсмена Володимира Івановича Морозова, який теж є олімпійським чемпіоном з веслування на байдарках, але 1976 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Народився 4 березня 1940(19400304) у місті Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР (нині місто Туркменбаші, Балканський велаят, Туркменістан).

Тренувався у спортивному клубі армії міста Красноводська, потім Києва.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

У 1963 році став срібним призером у дисципліні Б-1 4×500 м на Чемпіонаті Європи та світу з веслування на байдарках і каное у місті Яйце, Югославія.

У 1964 році став золотим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Токіо, Японія.

У 1965 році став бронзовим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Бухаресті, Румунія.

У 1966 році став бронзовим (разом з Олександром Шапаренком, Юрієм Стеценком та Георгієм Карюхиним) у дисципліні Б-4 1000 м та золотим призером (разом з Володимиром Морозовим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Берліні, НДР.

У 1967 році став срібним у дисципліні Б-4 1000 м та бронзовим призером (разом з Валерієм Діденко, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Дуйсбурзі, ФРН.

У 1968 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мехіко, Мексика.

У 1969 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Москві, СРСР.

У 1970 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Копенгагені, Данія. Також зайняв четверте місце (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м.

У 1971 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Белграді, Югославія.

У 1972 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мюнхені, ФРН.

У 1973 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Миколою Хохлом) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Тампере, Фінляндія.

У період 19621972 рр. ставав неоднократним чемпіоном СРСР на різних дистанціях в складі різних екіпажів.

Подальше життя[ред. | ред. код]

У 1972 закінчив Київський державний інститут фізичної культури.

У 2012 році, «За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх», його було нагороджено орденом «За заслуги» II ступеня[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 755/2012. Про відзначення державними нагородами України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 25 грудня 2012. Архів оригіналу за 31 грудень 2012. Процитовано 30 січня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]