Морозов Сергій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Павлович Морозов
 Штабскапітан
 Полковник
Загальна інформація
Народження 4 вересня 1885(1885-09-04)
Київ
Смерть невідомо
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна
Командування
командир батареї 5-го гарматного полку Січових стрільців

Морозов Сергій Павлович (4 вересня 1885, м. Київ - ?) - полковник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 1910 р. - поручник Івангородської фортечної артилерії. Останнє звання у російській армії - штабс-капітан. У 1919 р. - командир батареї 5-го гарматного полку Січових стрільців Дієвої Армії УНР. У грудні 1919 р. був інтернований польською владою у Луцьку. З 1923 р. жив на еміграції у Щепіорно. Подальша доля невідома.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Пам'ятник старшинам Армії УНР уродженцям м. Києва на якому викарбувано ім'я Сергія Морозова

28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам’ятник «Старшинам Армії УНР – уродженцям Києва». Пам’ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Сергія Морозова.

Джерела[ред. | ред. код]