Мороз Олексій Дмитрович
| Мороз Олексій Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 червня 1944 Барабінськ, сучасна Новосибірська область, Російська Федерація |
| Помер |
16 липня 2006 (62 роки) Солотвино, Закарпатська область, Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |
 СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | педіатрія, гастроентерологія |
| Заклад | Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Лук'янова Олена Михайлівна |
| Нагороди |
 (1987) |
| Похований у Києві | |
Олексі́й Дми́трович Моро́з (*24 червня 1944; Барабінськ, сучасна Новосибірська область, Російська Федерація — †16 липня 2006, Солотвино, Закарпатська область, Україна, похований у Києві) — український учений-клініцист у галузі педіатрії, гастроентеролог, доктор медичних наук, лауреат Державної премії СРСР 1987 року.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї службовців, які перебували в евакуації. З 1945 року — в Києві, куди його перевезла родина. У 1969 році закінчив Київський медичний інститут імені О. О. Богомольця. Працював за направленням дільничним лікарем у місті Свердловську (тепер Довжанськ) Луганської області. З 1975 року — у Науково-дослідному інституті педіатрії, акушерства та гінекології (НДІ ПАГ) імені професора П. М. Буйка (тепер Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України): спочатку лікар відділення гастроентерології, надалі — вчений секретар інституту (1984—2006), старший науковий співробітник (з 1990 року).
У 1982 році захистив кандидатську дисертацію (науковий керівник — академік О. М. Лук'янова) на тему «Клініко-експериментальне обґрунтування застосування метамізилу і етимізолу в комплексній терапії хронічного гастродуоденіту і виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей». У 1998 році захистив докторську дисертацію на тему «Профілактика та індивідуалізоване лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей з урахуванням стресогенних зсувів і особливостей ентеринової гормональної системи».
Наукові публікації присвячені переважно проблемам патогенезу і фармакотерапії хронічних хвороб шлунку та дванадцятипалої кишки. Вагоме теоретичне і практичне значення мають праці Олексія Мороза щодо визначення ролі стресу та нейрогенної дистрофії у формуванні виразкової хвороби та запальних захворювань органів гастродуоденальної зони в дітей. Результати цих досліджень впроваджено в роботу лікувально-профілактичних закладів України, введено до стандартів лікування хронічних хвороб травної системи в дітей.
О. Д. Мороз був багаторічним відповідальним секретарем науково-практичного журналу «Перинатологія та педіатрія», членом Спеціалізованої вченої ради ІПАГ АМН України.
Похований на Міському кладовищі «Берківці» міста Києва.
Роботи[1][ред. | ред. код]
Мороз Олексій Дмитрович. Профілактика та індивідуалізоване лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей з урахуванням стресогенних зрушень та особливостей ентеринової гормональної системи: Дис… д-ра мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України. — К., 1998. — 250 л. — Бібліогр.: л. 198—250.
Нагороди, звання[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Електронна бібліотека[недоступне посилання]
Література[ред. | ред. код]
- Антипкін Ю. Г. Світлій пам'яті… Мороза Олексія Дмитровича: Некролог // Перинатология и педиатрия. — 2006. — № 3 (27). — C. 170.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |