Морська піхота України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морська піхота України
БЗ МП.svg
Беретний знак морської піхоти, 2018р.
На службі 23 травня 1918[1] — 1921
з 1992 року
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Navy.svg Військово-морські сили
Тип морська піхота
Штаб  Миколаївська область
м. Миколаїв
Гасло «Вірний завжди!»
Прапор Прапор МП.png
Річниці 23 травня
Командування
Поточний
командувач
генерал-лейтенант
Юрій Содоль
Визначні
командувачі
Михайло Білинський
Знаки розрізнення
Знак морської піхоти (2007—2016) Емблема морської піхоти (2007).png
Нарукавний знак морської піхоти, 2018 р. МП-нз.png

Commons-logo.svg Морська піхота України у Вікісховищі

Морська піхота України — рід військ у складі Збройних сил України, який являє собою передові з'єднання сил висадки, і призначений для дій у складі тактичних і оперативно-тактичних десантів, а також оборони пунктів базування ВМС, островів, ділянок узбережжя, портів, аеродромів та інших важливих об'єктів.

Організаційно підпорядковуються командуванню військ берегової оборони Військово-морських сил ЗСУ і входить до складу об'єднаних сил швидкого реагування.

Історія[ред. | ред. код]

Початок ХХ ст.[ред. | ред. код]

Докладніше: Морська піхота УНР

Народження регулярної української морської піхоти в сучасному розумінні припадає на 1918 рік, а точніше, на час існування Української Держави у формі Гетьманату Павла Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 року).

Колишній генерал Російської Імператорської армії, а нині Гетьман Павло Петрович Скоропадський розумів важливість такого роду військ, як морська піхота, для підвищення потужності збройних сил та обороноздатності держави. Як «Верховний Воєвода Української Армії і Флоту» він у перший же місяць свого перебування при владі звернув увагу на необхідність створення служби морської піхоти, тим більше, що Українська Держава мала дуже протяжну берегову лінію по Чорному і Азовському морях (за винятком Криму). З огляду на це 23 травня 1918 року гетьман Скоропадський видав указ Україні по Морському відомству «Про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків для несення служби».

Завданням Морської піхоти було несення служби на узбережжі держави та військово-морських фортецях, а також, здійснення десантних операцій. Бригада морської піхоти, відповідно до вищезазначеного указу, ділилася на три частини. Одна з них повинна була виконувати свої обов'язки на території від західного кордону Української Держави до Сичавки, друга — від Сичавки до Станіслава, а третина — від Станіслава до Перекопу. Крім основних завдань, в обов'язки полків морської піхоти входила охорона майна Морського відомства. Цим же указом були призначені командири полків та начальники відділів. На першому ж етапі розгортання бригади, насамперед було розпочато формування трьох батальйонів морської піхоти у кожному з полків.

Початок саме такому складу частин морської піхоти поклав черговий указ Скоропадського по Морському відомству. Відповідно до нього, кадровий склад частин складався з трьох полків, кожен з яких складався з трьох куренів, а курінь вміщав у собі чотири чоти Морської піхоти й одну кулеметну команду. Комендантом (пізніше командиром) 1-го полку Морської піхоти став військовий старшина Іларіон Ісаєвич. Незабаром, указом Скоропадського по Морському відомству (й по Головному Управлінню у справах особливого складу флоту), як згадував капітан-лейтенант Шрамченко: «Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман всієї України, Військ козацьких і Флоту 24 жовтня 1918 в присутності Своїй в місті Києві зволив» підвищити Ісаєвича до звання полковника із затвердженням його на посаді командира 1-го полку Морської піхоти.

Всіма справами морської піхоти, які не входили до повноважень Морського Генерального штабу, відав відділ морської піхоти при Головному штабі Морського Міністерства. З початку створення відділу ним завідував керівник збройних загонів при гетьманському перевороті 29 квітня 1918 року полковник В. Дашкевич-Горбацький, а з 21 липня 1918 року (відповідно до указу гетьмана по Морському відомству) на чолі відділу став полковник Ястржембський. Згодом відділ очолив підполковник Гаврило Никогда.[2]

С. O. Шрамченко і Б. Гловацький, чиновник морської піхоти УДФ, 1919 р.

15 липня 1918 відповідно до указу Скоропадського по Морському відомству для Морської піхоти було встановлено ​​формений одяг піхотного взірця з додаванням чорного канта навколо погонів і якоря на них — золотого для старшин і підстаршин, жовтого для козаків.

Незабаром Морські піхотинці, як і всі Військово-Морські Сили Української Держави, отримали (згідно з гетьманським указом по Морському відомству від 18 липня 1918 року) затверджений Скоропадським новий Військово-морський прапор. Пізніше, в 90-х роках XX століття, цей прапор стане символом Військово-Морських Сил незалежної України.

1 серпня 1918 відповідно до указів Скоропадського по Морському відомству було призначено й оголошено старшинський склад усіх трьох полків морської піхоти, а також призначено особовий склад Управління берегової оборони південно-західного району Чорного моря. Начальником берегової оборони південно-західного району Чорного моря було призначено контр-адмірал Семен Семенович Фабрицький.

Морські піхотинці, як і всі старшини і козаки, складали присягу на вірність Українській Державі (її текст був затверджений відповідним законом від 30 травня 1918 року), а також відповідали перед Законом про військову підсудність, який був затверджений Гетьманом 30 травня 1918 року.

Крім того, як і їхнім колегам з інших родів військ Української Держави, Морським піхотинцям, відповідно до затвердженого Гетьманом 1 серпня 1918 Закону про політично-правове становище службовців Військового відомства, заборонялося «входити до складу і брати участь в будь-яких союзах, гуртках, товариствах, партіях, спілках, комітетах та інших організаціях, що мають політичних характер».

31 серпня 1918 року секретний наказ по Морському відомству визначив повну дислокацію всіх частин оборони Чорного моря та узбережжя південно-західного району. При цьому частини морської піхоти розміщувалися наступним чином:

Одеса :

  • Управління Корпусу морської охорони,
  • Штаб 1-го району морської охорони,
  • Штаб 1-го полку морської піхоти,
  • Штаб 1-го ескадрону морської кавалерії,
  • Телеграфна і телефонна чоти морської піхоти. (Всього близько 300 осіб).
Група морських піхотинців армії УНР, інтернованих в польських таборах, 1919—1920 р.

Миколаїв : Штаб 2-го району морської охорони,

  • 2-й батальйон 2-го полку морської піхоти,
  • 2-й артилерійський дивізіон,
  • Телеграфна і телефонна чоти морської піхоти. (Всього близько 1200 осіб, 8 гармат).

Очаків : 1 батальйон 2-го полку морської піхоти,

  • 1-й артилерійський дивізіон,
  • Штаб 2-го ескадрону морської кавалерії,
  • Півсотня саперів і мотоциклетна команда (Всього близько 800 осіб, 12 гармат).

Херсон : штаб 3-го району морської охорони,

  • Штаб 3-го полку морської піхоти.

Перекоп : штаб 3-го ескадрону морської кавалерії.

У жовтні 1918 року на службу до лав Війська Українського повинні були бути покликані новобранці 1899 року народження, однак, через складні внутрішньо- та зовнішньополітичну ситуації, восени 1918 року набір призовників було відкладено на пізніший час.

3 лютого 1919 року Симон Петлюра видав наказ № 68/32 про заснування Морського полку. Першим його комендантом став полковник Г. Никогда. У березні полк був реорганізований у 1-й Гуцульський полк морської піхоти Дієвої армії УНР, який очолив сотник Омелян Гемпель. Підрозділ комплектувався старшинами, підстаршинами і моряками, переважно вихідцями з Гуцульщини і Наддністрянщини, які служили в австро-угорському флоті на Адріатиці. Набір до його лав розпочався у Вінниці, а згодом у Коломиї. Частини морської піхоти УНР були представлені також двома Наддніпрянськими морськими піхотними полками і бронепотягом «Чорноморець».

Особовий склад Морського полку брав участь у Першому і Другому зимовому походах армії УНР.[3]

1991—2014[ред. | ред. код]

Перша рота морської піхоти. Спільні з НАТО навчання «Exercise Northern Light 03». 17 вересня 2003 р. Шотландія

22 лютого 1992 року в Севастополі 880-й батальйон морської піхоти зі складу 810 ОБрМП ЧФ під командуванням майора Віталія Рожманова склав присягу на вірність українському народові. Батальйон був найкращим у складі 810-ї окремої бригади морської піхоти, до якої він входив, за підсумками попереднього 1991 року.[4] Сержанти і матроси, призвані на службу з Російської Федерації, залишилися у складі батальйону і підписали заяви про бажання дослужити термінову службу в українській частині. Існують чутки, що тоді ж Міністр оборони України наказав зарахувати  Окремий батальйон Морської піхоти до складу Збройних Сил України, але підтвердження цьому нема.[джерело?] З інших джерел  відомо, що у 1992 році, на початку січня по всім флотам колишнього СРСР (всі флоти після ГКЧП було віднесено до стратегічних сил СНД) надійшла директива про скорочення по одному батальйону морської піхоти (наприклад в 61 ОбрМП ПФ підлягав скороченню 875 обмп (2 обмп бригади, командир батальйону на час скорочення був майор Остапенко І. В.), тому 880 обмп підлягав скороченню.[джерело?] Не виключено, що для збереження частини  було здійснена спроба приведення її до присяги на вірність Україні, тому, що майже кожен місяць приходили нові тексти присяги РФ для флотів.[виправити стиль]

Командування Чорноморського флоту після доповіді в Москву зробило все, щоб не допустити переходу морських піхотинців під юрисдикцію України (такого і не могло бути, бо таких прецедентів в історії нема, тим паче, що мова йде про дві, на той вже час незалежні держави). Як наслідок — командир батальйону та його заступники були звільнені з посад, батальйон розформований, а особовий склад розподілений в інші військові частини, як і проходить процес скорочення частин. Якби В. Рожманов хотів би служити, то перейшов би до складу ВМС, але він обрав інший шлях.[джерело?]

1 липня 1993 року, після створення Військово-морських сил України, в Севастополі був сформований 27-й окремий батальйон морської піхоти, до якого були зараховані найкращі офіцери Чорноморського флоту, які виявили бажання служити Україні. Вони принесли з собою дух і традиції, властиві лише цьому елітному роду військ.[джерело?]

БТР-80 під час висадки морської піхоти. 2010 р.

Для того, щоб 27-й окремий батальйон морської піхоти якнайшвидше став боєздатною одиницею, особовий склад строкової служби для нього відбирали серед солдатів і сержантів Аеромобільних військ. Було проведено психологічне тестування добровольців, перевірялися фізичні якості кандидатів в морські піхотинці і їх моральні якості, стан військової дисципліни. Високими залишаються вимоги до підбору новобранців для проходження служби в Морській піхоті і сьогодні.

1 вересня 1993 року під Феодосією був сформований 41-й окремий батальйон морської піхоти, а 20 вересня, згідно з директивою начальника Генштабу ЗС України, було сформовано управління 4-ї окремої бригади МП ВМСУ (смт. Краснокам'янка, (Кизилташ, Феодосія-13).

У 1995 році, після прийняття Верховною Радою України ряду законів, які обмежували самоврядування Автономної республіки Крим[5], за сприяння силових відомств РФ[6], на півострові розпочалися масові заворушення, що супроводжувалися вимогами проведення референдуму. На нього планувалося винести питання про прийняття Конституції автономної республіки[7] і подальшого повернення повноважень, раніше гарантованих Конституцією та окремими законами України. Для врегулювання заворушень були залучені бійці морської піхоти, їм на допомогу у Крим були направлені 2 полки з бронетехнікою зі складу 5-ї Львівської дивізії НГУ і 17-й полк спеціального призначення з Чугуєва.[8][9]

1-й батальйон морської піхоти на церемонії відкриття навчань НАТО у Польщі. Листопад 2013.

Від травня 1996 року до листопада 1997 року 4 ОБрМП входила до складу Національної гвардії України. У 1997 році морська піхота знову була передана до складу військ берегової оборони військово-морських сил України.[джерело?]

За концепцією 1993 року бригада морської піхоти ВМС України повинна була складатися з двох окремих батальойнів морської піхоти (Вовк і Лев), окремого десантно-штурмового батальйону («Сокіл з блискавкою»), окремий розвідувальний батальйон («Крила летючої миші і Меч — Удар в ночі»), окремий інженерно-саперний батальйон («Клеша Краба»), один самохідно — артилерійський дивізіон (Алебарда), протитанковий дивізіон (Арбалет), зенітний дивізіон (Сокіл в прицілі), окрема рота зв'язку й інші підрозділи.[10]

В 2003—2004 роках у результаті реформи бригада була скорочена до батальйону морської піхоти.

Після створення Об'єднаних сил швидкого реагування батальйон морської піхоти було включено до їх складу, а у його складі було створено повітрянодесантний підрозділ (десантно-штурмова рота морської піхоти).

Станом на середину 2000-х, Морська піхота України мала лише один окремий батальйон у складі Військ Берегової оборони ВМСУ ЗСУ і входила до складу Об'єднаних сил швидкого реагування з пунктом дислокації в місті Феодосії. Концепція застосування Морської піхоти описувалася загальними завданнями: дії, спрямовані на захоплення пунктів базування ВМС, портів, островів, окремих ділянок узбережжя супротивника. Якщо ж основну частину десанту складають підрозділи сухопутних військ, Морська піхота висаджується в передових ешелонах для захоплення пунктів і ділянок на узбережжі і забезпечення висадки на них основних сил. Пріоритетом також була миротворча діяльність і боротьба з терористичними формуваннями, ведення військових дій на своїй території, відсіч агресії з боку противника.

Новий 501-й окремий батальйон морської піхоти створений 26 грудня 2013 року шляхом реформування 501-го окремого механізованого батальйону Військ берегової оборони ВМС України, що дислокується у Керчі.[11]

Російська агресія[ред. | ред. код]

Після захоплення півострова російськими військами, із двох батальйонів у понад 650 осіб, вірними Україні залишилися 196 (1-го — 137, та 501-го — 59 морпіхів). Після анексії Криму в морській піхоті України залишилось 200 чоловік[12].

Морпіх з 1-го окремого батальйону морської піхоти. 2016 р.

У 2014 році морська піхота України відправлена в зону АТО на сході країни[13][14][15][16].

У січні 2018 року озвучено намір перевести формування морської піхоти на танки Т-80 як такі, що мають потужніший двигун й кращі ходові характеристики, ніж Т-64. Також, 501-й батальйон з Бердянська отримає модернізовані БМП.[17] За словами полковника Сергія Тартаковського, у перспективі у складі кожної бригади морської піхоти буде важкий батальйон, озброєний танками і БМП, та легкі батальйони, підрозділи яких виконуватимуть завдання різного спектру бойового застосування. Легкі роти морпіхів тренуватимуться для автономних дій після потрапляння в район виконання завдань парашутним способом з повітря, на гелікоптерах, висадки на узбережжя з десантних кораблів та катерів або механізованим способом на бронемашинах. За належної вогневої підтримки інших штатних підрозділів морської піхоти або наданих сил вони мають ефективно діяти на будь-якій місцевості, включаючи море, дельти річок, гори, та в містах. Їхні спроможності дозволятимуть діяти з відривом від основних сил. Посилення озброєння дасть змогу виконувати бойове завдання меншій групі.[17]

Відповідно до Указу Президента України № 39/2018 у структурі Військово-морських сил відбуваються зміни відповідно до створення Командування морської піхоти. Документ передбачає скорочення посад у командуванні ВМС: Начальник Озброєння, Начальник Тилу, Заступник командувача з берегової оборони. Натомість буде створена посада Заступника командувача з логістики-начальник логістики, що буде займатись питаннями тилового забезпечення та озброєння. Також у структурі ВМС створюється Командування морської піхоти. З Командувачем та Начальником штабу — першим заступником командувача.[18]

Наприкінці лютого 2018 року близько 30 морських піхотинців взяли участь у багатонаціональному навчанні «Платинум Ігл — 2018-1», яке проходило на полігоні Бабадаг у Румунії.[19]

Морська піхота України 2018 берети.jpg

23 травня 2018 року Президент України на урочистій церемонії у Миколаєві вручив морським піхотинцям нові берети барви морської хвилі.[20][21][22]

Першим берет нового зразка отримав Командувач морської піхоти України генерал-майор Юрій Содоль, після чого нові берети отримали командири бригад і батальйонів.

Далі одночасно чорні берети на берети кольору морської хвилі змінили морпіхи на бойових позиціях поблизу населених пунктів Широкине, Лебединське, Водяне, Чормалик, на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою територією Криму - на Чонгарі, на узбережжях Чорного і Азовського морів, а також на борту середнього десантного корабля «Юрій Олефіренко».[23][24]

Президент також вручив Юрію Содолю бойовий прапор Командування морської піхоти.[25][26]

У серпні 2018 року Морські піхотинці ВМС ЗС України брали участь у спільних тренуваннях з військовиками країн членів та партнерів НАТО на багатонаціональних навчаннях «Noble Partner 2018» у Грузії на військовій базі Вазіані.[27]

В грудні 2018 року морські піхотинці зі складу 36-ї бригади морської піхоти розпочали випробування десантно-штурмових катерів проекту «Кентавр-ЛК», які незадовго до того прибули до Одеси на випробування. Морські піхотинці в складі взводу перевіряли десантомісткість з розміщенням особового складу, спорядження та боєприпасів на борту десантно-штурмового катеру.[28]

Структура[ред. | ред. код]

  • Командування морської піхоти в/ч, м. Миколаїв[29][30]
  • окремий батальйон охорони та забезпечення
35 окрема бригада морської піхоти[a] А0216

А2613
А3821
Одеська область, с. Дачне-2

Одеська область, м. Болград
Одеська область, с. Дачне-2
36 ОБрМП.png 36 окрема бригада морської піхоти А2802 (А2320)
А2777 (А2272)
А1965 (А0669)
А1275
м. Миколаїв
м. Миколаїв
м. Бердянськ
м. Маріуполь
окрема бригада морської піхоти[b][32]
окрема бригада морської піхоти[c][32]

Розформовані[ред. | ред. код]

2003
  • десантно-штурмовий батальйон (в/ч А4214, смт. Щебетовка)
2004

Командування[ред. | ред. код]

Командування морської піхоти України (1918 - 2018)

Відділ морської піхоти при Головному штабі Морського Міністерства Української держави (1918-1919 рр.)

начальник відділу морської піхоти Командування ВМС (до березня 2018)

командувач морської піхоти (від березня 2018)
Заступник командувач морської піхоти
Начальник ракетних військ та артилерії – заступник командувача морської піхоти
Начальник штабу – перший заступник командувача морської піхоти

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

До 2016 року окремої підготовки офіцерів морської піхоти не було, набирали з інших родів військ. У 2014 році хлопці поступили до вищого військового навчального закладу в Одесі на факультет ДШВ. Через два роки, в період серйозного кадрового голоду на молодших командирів, було ухвалено рішення створити групу морської піхоти. Курсантам-третьокурсникам надали вибір – продовжувати навчання на десантників чи – на додаток до повітря й суші – опановувати ще одну стихію, морську. В 2017 році в виші було проведено перший набір курсантів-морпіхів. 2 червня 2018 року в Одеській військовій академії вперше в Україні відбувся випуск офіцерів морської піхоти. 12 осіб серед випускників факультету підготовки спеціалістів Десантно-штурмових військ (ДШВ) отримали дипломи бакалаврів, у яких зазначено фах: «управління діями морської піхоти», лейтенантські погони. На плац Військової академії на урочисту церемонію випуску молоді лейтенанти морської піхоти вийшли в парадних одностроях Військово-морських сил ЗСУ, з кортиками, а напередодні їм вручили берети кольору морської хвилі.[34]

В листопаді 2018 року військовики 35-ї бригади морської піхоти та курсанти факультету морської піхоти Військової академії пройшли випробування та склали Клятву морського піхотинця.[35]

Оснащення[ред. | ред. код]

Озброєння морських піхотинців в основному складається з плавальної бойової техніки, переносних протитанкових і зенітних комплексів і автоматичної стрілецької зброї.

Бронетехніка[ред. | ред. код]

Танки
Модель Зображення Походження Тип Модифікація Кількість Зауваження
Т-80[36] Russian T-80BV.jpg СРСР СРСР Основний бойовий танк T-80БВ 31 В 2018 році танковий батальйон бригади морської піхоти повністю укомплектували танками Т-80 в рамках заміни морально застарілих Т-64.
Бронетранспортери
БТР-80 US Navy 110615-N-NW827-070 Ukrainian armored personnel carriers arrive ashore during an amphibious beach landing demonstration as part of exercise.jpg СРСР СРСР багатоцільовий бронетранспортер
БТР-7 DayTechnologies2017p1-70.jpg Україна Україна багатоцільовий бронетранспортер З 2018 року поступово здійснюється переозброєння підрозділів морської піхоти новітніми бронетранспортерами БТР-7 «Захисник».
Артилерія
2С1 «Гвоздика» Ukrainian 2S1 Gvozdika SPG.jpg СРСР СРСР 122 мм 247[37]
2А36 «Гіацинт-Б» 152-мм пушка Гиацинт-Б (5).jpg СРСР СРСР 152 мм

Озброєння[ред. | ред. код]

Модель Зображення Походження Тип Калібр Кількість Зауваження
Пістолети
Форт-12 Interpolitex 2011 (405-28).jpg Україна Україна 9×18 мм ПМ
Форт-14[38] Fort-14tp 612x387.jpg Україна Україна 9×18 мм ПМ
Штурмові гвинтівки
TAR-21 IWI-Tavor-TAR-21w1.jpg Ізраїль Ізраїль/
Україна Україна
5,56×45 мм НАТО В подальшому повинен повністю замінити застарілі зразки озброєння .[39]
АК-74 Ar03020-BD.jpg СРСР СРСР/
Україна Україна
5.45×39 мм З 2015 року українські вояки почали отримувать модернізовані автомати АК-74.[40]
Снайперські гвинтівки
Barrett М107А1[41] M107 1.jpg Flag of the United States.svg США 12,7×99 мм НАТО
Форт-301 Fort-301 InterpolitexPart540.jpg Україна Україна 7,62×51 мм НАТО
Кулемети
Форт-401 IMI-Negev006a.jpg Україна Україна 5,56×45 мм НАТО В Україні кулемет Negev виробляється під назвою «Форт 401» на КП НВО «Форт». 
ПКМ / КМ-7,62[42] 7,62 KK PKM.JPG СРСР СРСР / Україна Україна 7,62×54 мм R
НСВ-12,7 / КМ-12,7 NSV machine gun-01.jpg СРСР СРСР / Україна Україна 12,7×108 мм
Гранатомети
АГС-17 / КБА-119 30-мм автоматический гранатомет АГС-17 Пламя.jpg СРСР СРСР / Україна Україна 30×29 мм
УАГ-40 UAG-40.jpg Україна Україна 40×53 мм

День морської піхоти[ред. | ред. код]

Зведений батальйон 36-ї бригади морської піхоти на Марші Незалежності у Києві 24 серпня 2015

Професійне свято військовослужбовців морської піхоти військово-морських сил збройних сил України відзначалося щороку 16 листопада. Було встановлене Указом Президента України № 352/2014 «Про День морської піхоти»[43] Фактично приурочено до дати затвердження Клятви морського піхотинця в 1993 році.

Від 2018 року відповідно до вшанування на загальнодержавному рівні 100-річчя Української революції – першого досвіду українського державотворення у ХХ столітті. Святкування Дня морської піхоти України буде відбуватись 23 травня кожного року. Саме в цей день 1918 року гетьман Скоропадський видав указ Україні по Морському відомству «Про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків для несення служби».[44][45]

Див. також[ред. | ред. код]

Зауваження[ред. | ред. код]

  1. формується протягом 2018 року
  2. створення заплановане на 2019 рік
  3. створення заплановане на 2019 рік

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павло Гай-Нижник. Українська морська піхота: історія створення // журнал "Морська держава", № 3, 2003
  2. Святослав Шрамченко. Українська морська піхота 1917—1920 рр.
  3. Крипякевич Іван, Гнатевич Богдан, Стефанів Зенон. Історія Українського Війська. Львів, 1992. — С.586-588.
  4. Ярослав Мезенцев (2011-05-10). Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х. http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. Процитовано 7 червня 2018. 
  5. Постановление Верховного Совета Крыма от 20.04.1995 № 422-1 О ПОЛИТИКО-ПРАВОВОЙ СИТУАЦИИ В РЕСПУБЛИКЕ КРЫМ
  6. Крим «Сепаратисти розпочинають і… програють»
  7. Постановление Верховного Совета Крыма от 25.04.1995 № 423-1 О ПРОВЕДЕНИИ ОБЩЕКРЫМСКОГО РЕФЕРЕНДУМА
  8. 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти [недоступне посилання — історія]
  9. журнал «КАМУФЛЯЖ» № 7 (111) 2012 року
  10. РЯДОВОЙ-К. Морская пехота. Состав и дислокация. ч.II. Украина. Архів оригіналу за 2013-01-03. 
  11. Руслан Семенюк (26 грудня 2013 р.). В Україні з'явився новий батальйон морської піхоти. Звитяга. Процитовано 15 березня 2014 р.. 
  12. (рос.)КорреспонденT.net. На маленьком флоту. На что сейчас способны остатки украинского флота
  13. (рос.)Новости Одессы. В Одессе, Николаеве и Киеве собирают помощь для морских пехотинцев, отправляющихся в АТО
  14. (рос.)Викна-Одесса. В Одессе, Николаеве и Киеве собирают помощь для морских пехотинцев, отправляющихся в АТО
  15. (рос.)Одесская жизнь. Стало известно, кого из военных моряков отправляют в зону АТО
  16. (рос.)Vesti.lv. Остатки морской пехоты отправят на Донбасс (видео)
  17. а б Морську піхоту підсилять танки Т-80 та модернізовані БМП - Народна армія (uk). Процитовано 2018-01-09. 
  18. Командування морської піхоти – зміни у структурі ВМС. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-02-23. Процитовано 23 лютого 2018. 
  19. Морські піхотинці ВМС ЗС України в Румунії взяли участь у багатонаціональному навчанні “Платинум Ігл – 2018-1”. https://navy.mil.gov.ua/. Військово-морські сили України. 2018-02-. Архів оригіналу за 2018-03-01. Процитовано 1 березня 2018. 
  20. Порошенко урочисто змінив колір беретів морпіхів і встановив День морської піхоти. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-05-23. Процитовано 23 травня 2018. 
  21. Морські піхотинці отримали нові берети та нове свято. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2018-05-23. Процитовано 23 травня 2018. 
  22. 100 років тому була створена морська піхота України.. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2018-05-23. Процитовано 23 травня 2018. 
  23. Українські морпіхи отримали нові берети й нову дату професійного свята. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-05-23. Процитовано 23 травня 2018. 
  24. Президент запровадив День морської піхоти України 23 травня – Указ. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2018-05-23. Процитовано 23 травня 2018. 
  25. У Миколаєві на відзначені 100-річчя морської піхоти України відбулася церемонія зміни беретів. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-05-23. Процитовано 23 травня 2018. 
  26. Президент запровадив День морської піхоти України 23 травня — Указ. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 2018-05-23. Процитовано 23 травня 2018. 
  27. Українські морські піхотинці на навчаннях НАТО «Noble Partner 2018» в Грузії. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-08-09. Процитовано 9 серпня 2018. 
  28. Морпіхи випробовують «Кентаври». https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-12-04. Процитовано 3 грудня 2018. 
  29. а б Командувач ВМС ЗС України представив особовому складу першого Командувача морської піхоти. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-03-06. Процитовано 6 березня 2018. 
  30. а б Юрій Содоль – командувач морської піхоти. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-03-06. Процитовано 6 березня 2018. 
  31. https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1797857896990028&set=p.1797857896990028&type=3&theater&ifg=1
  32. а б Командувач Морської піхоти Юрій Содоль: Ступінь подвигу підлеглого визначає його командир. https://novynarnia.com/. Новинарня. 2018-12-06. Процитовано 11 грудня 2018. 
  33. Командувач морської піхоти пройде випробування на право носіння берета морського піхотинця. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-05-08. Процитовано 9 травня 2018. 
  34. ВМС ЗСУ. Про поповнення в морській піхоті України та її нові головні убори. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 2018-06-02. Процитовано 3 червня 2018. 
  35. У 35-й бригаді здобували право носіння берета морпіха. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-11-19. Процитовано 18 листопада 2018. 
  36. The Military Balance, 2018, с. 228
  37. The Military Balance, 2017, с. 228
  38. Нова зброя ВСУ: Від Ан-70 до Форт-14ТП
  39. Калаші замінять сучасними штурмовими гвинтівками Форт. Газета «Народна Армія». Процитовано 20 серпня 2015. 
  40. Українські військові почали отримувати модернізовані автомати АК-74
  41. На озброєння Нацгвардії надійшли американські снайперські гвинтівки та болгарські протитанкові гранати
  42. КМ-7,62
  43. Указ Президента України №352/2014 «Про День морської піхоти». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 31 березня 2016. Процитовано 18 листопада 2016. 
  44. 23 травня – День Морської Піхоти України. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-05-17. Процитовано 17 травня 2018. 
  45. 100 років морській піхоті України. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-05-22. Процитовано 22 травня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]