Морський крайт жовтогубий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морський крайт жовтогубий
Морський крайт жовтогубий
Морський крайт жовтогубий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Аспідові
Рід: Морський крайт
Вид: Морський крайт жовтогубий
Laticauda colubrina
Schneider, 1799
Синоніми
Hydrus Colubrinus
Coluber laticaudatus
Anguis Platura
Platurus fasciatus
Platurus colubrinus
Coluber platycaudatus
Hydrophis colubrina
Посилання
Вікісховище: Laticauda colubrina
Віківиди: Laticauda colubrina
ITIS: 174350
МСОП: 176750
NCBI: 8628

Морський крайт жовтогубий (Laticauda colubrina) — отруйна змія з роду Морський крайт родини Аспідові. Інша назва «колумбріна».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина коливається від 80 см до 1,42 м. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців. Голова доволі широка. Тулуб тонкий з гладенькою лускою. Хвіст помірного розміру, сплющений з боків для плавання. Малюнок складається з чорних та блакитно-сірих смуг однакової ширини, які розташовуються почергово. Морда жовтувато-сіра. Верхня губа жовта. Звідси й походить назва цього морського крайта.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє води біля рифів, скелястих берегів, мангрових заростей. Практично усе життя проводить у воді. Активний уночі. Харчується рибою, особливо вуграми.

Це яйцекладна змія. Самиці виходять на берег для відкладання до 15 яєць.

Отруйність[ред. | ред. код]

Дуже небезпечна і отруйна змія. Достатньо 1,5 мг отрути, щоб вбити людину. Має нейротоксичні, міотоксичні та нефротоксичні властивості. Втім ця змія рідко кусається.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає навколо узбереж Індії, Південно-Східної Азії, тихоокеанських островів, північного сходу Австралії. Зустрічається біля узбережжя Японії, Мексики, Нікарагуа, Сальвадора. Вкрай рідко зустрічається біля о. Корфу (Греція).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Grossmann,W. & Tillack,F. 2001. Bemerkungen zur Herpetofauna des Khao Lak, Phang Nga, thailändische Halbinsel. Teil II: Reptilia: Serpentes; Testudines; Diskussion. Sauria 23 (1): 25-40
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Pickwell, G. V. 1972. The venomous sea snakes. Fauna 4: 17-32.