Морські сходи (Таганрог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Морська сходи (рос. Морская лестница; Нові кам'яні сходи, сходи Межлумяна) — сходи в Таганрозі, що ведуть від Комсомольського бульвару до Таганрозького судноремонтного заводу і морського порту. Побудовані у 1967 році за проектом архітектора А. А. Межлумяна[1].

Архітектурне рішення[ред.ред. код]

Морська сходи побудовані за проектом архітектора А. А. Межлумяна. Відкриття відбулося в 1967 році. Проектне рішення обумовлено ландшафтними особливостями місцевості. Драбина має бічні переходи та майданчики. Всього 215 ступенів. Ширина центральних ступенів — 6 метрів, бокових — 2 метри, висота драбини — 30 метрів, загальна довжина маршів — 175 метрів. В середині сходів, на оглядовому майданчику, знаходилося кафе «Маяк», користувалося великим попитом у відпочиваючих. З майданчиків морських сходів відкривався прекрасний вид на Таганрозьку затоку.

Історія Морських сходів[ред.ред. код]

Необхідність будівництва цих сходів назріла в повоєнні роки. Рішення про будівництво прийнято в 1960 році, але протягом кількох років портовики і судноремонтники чекали проекту сходів[2]. Управління головного архітектора Таганрога зволікало з проектним рішенням.

19 серпня 1964 року відбулось засідання художньої ради при управлінні головного архітектора Таганрога, на якому були розглянуті три варіанти сходів, проектованих на мисі від 1-го Кріпосного провулка до судноремонтного заводу і морського порту. Перший варіант, розроблений в 1963 році архітектором М. Н. Сабуровою (Таганрозька бригада проектно-кошторисного бюро Облкомхоза) передбачала облаштування серпантинних сходів по трасі, в основному по корінній основі. Другий варіант, розроблений архітектором А. А. Межлумяном (Дорремстройуправление), передбачав пристрій прямого спуску з бічними сходовими маршами перпендикулярно схилу мису. Третій варіант розроблив архітектор Е. Є. Бронзовою (управління головного архітектора) за завданням Дорремстройуправления на основі проектного рішення А. А. Межлумяна, але на уточненій підоснові[3].

Худрада під головуванням головного архітектора Таганрога О. Г. Касюкова не прийшла до єдиної думки і звернулася до Облради у справах будівництва і архітектури з проханням провести експертизу трьох варіантів і дати рекомендації щодо подальшої розробки сходів.

У результаті в роботу був запущений проект архітектора А. А. Межлумяна. Будівництво Морських сходів розпочато в червні 1965 року[4]. Вело будівництво дорожньо-ремонтно-будівельне управління міськкомгоспу, щоб асигнувань судноремонтним заводом і морським портом[5]. До квітня 1967 року будівельні роботи були виконані більш ніж наполовину[6].

Затягнулося на кілька років будівництво не раз ставало об'єктом критики місцевої преси[7]. Критичні виступи «Таганрозької правди» дуже бурхливо обговорювалися на засіданні виконкому Таганрога, були вжиті відповідні заходи. Об'єкт був поставлений під постійний контроль депутатської комісії з благоустрою. Велику допомогу в будівництві сходів надавали виконкому керівники судноремонтного заводу та морського порту, депутати В. А. Євстртьєв (директор судноремонтного заводу), М. А. Окульский[8], А. Б. Бершадський, П. В. Боровський та інші. Багато сил доклав до прискорення будівництва керівник будівництва А. А. Межлумян.

До листопадових свят 1967 році будівництво Морських сходів завершено.

Сучасний стан[ред.ред. код]

В постперебудовні роки, після переходу Таганрозького судноремонтного заводу і Таганрозького морського порту в приватні руки, Морські сходи без належного догляду стала поступово приходити в запустіння[9].

На березень 2015 року Морські сходи, іменовані в офіційних документах адміністрації міста Таганрога «Сходами їм Межлумяна А. А.», знаходилися в Реєстрі муніципального майна і були закріплені на праві оперативного управління за муніципальною бюджетною установою «Примор'я» згідно з наказом КУЇ Таганрога від 14 березня 2013 року[10].

У березні 2015 року на центральному оглядовому майданчику Морських сходів зведено капітальну будову кафетерію, що знищило видову перспективу, яка відкривалася як з верхнього, так і з нижнього майданчиків сходів. Відомий таганрозький дизайнер Володимир Верготі так прокоментував це діяння забудовників: «Це архітектурний садизм». Як з'ясувалося пізніше, адміністрація міста на це будівництво дозволу не давала.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Петровский К. По проекту таганрожца // Таганрогская правда. — 1997. — 1 ноября. — С. 3.
  2. Собств. корр. Настойчиво выполнять обязательства. С собрания городского партийно-хозяйственного актива // Таганрогская правда. — 1964. — 28 авг. — С. 2.
  3. Верготи В. Кружевная лестница Межлумяна — вчера, сегодня и будет ли она завтра? // vergoti.livejournal.com. — 2015. — 17 марта.
  4. Собств. корр. Выполнение комплексного плана — дело твоих рук, таганрожец! // Таганрогская правда. — 1965. — 3 июля. — С. 3.
  5. Собств. корр. Забытые окраины // Таганрогская правда. — 1967. — 6 июня. — С. 1.
  6. Собств. корр. Чудесный уголок // Таганрогская правда. — 1967. — 22 апр. — С. 4.
  7. Шунин Л. Кровное дело Советов // Таганрогская правда. — 1967. — 23 июня. — С. 3.
  8. Башкатов Б. А. Мой порт — моя гордость. Таганрог: ИП Кравцов В. А., 2013. — С. 17.
  9. Иванова В. Лестница Межлумяна // Новая таганрогская газета. — 2008. — 25 мая. — С. 4.
  10. Skif_Tag. Страусы в Таганроге. Местечковое // skif-tag.livejournal.com. — 2015. — 10 апр.