Моріц Естергазі
Моріц Естергазі угор. Esterházy Móric | |||
| |||
---|---|---|---|
15 червня — 20 серпня 1917 | |||
Попередник: | Іштван Тиса | ||
Спадкоємець: | Шандор Векерле | ||
Народження: |
27 квітня 1881[1] Majk[d], Оросланьd, Комаром-Естерґом, Угорщина[1] | ||
Смерть: |
26 червня 1960[1] (79 років) Відень, Австрія[1] | ||
Країна: | Угорщина | ||
Релігія: | латинська церква[2] | ||
Партія: | Constitution Partyd[3], Національна конституційна партіяd[3], Christian Economic and Social Partyd[4] і United Christian Partyd[4] | ||
Рід: | Естергазі | ||
Батько: | Moriz Esterházy von Galánthad | ||
Мати: | Františka de Paula Schwarzenbergd | ||
Шлюб: | Countess Margaret Karolyid | ||
Діти: | Mátyás Esterházyd[5], Count Marcel Gyula Esterhazyd[5], Count Menyhert Alajos Esterhazyd[5] і Countess Monika Margit Esterhazyd[5] | ||
Моріц Естергазі (угор. Esterházy Móric; 27 квітня 1881, Орослань, Австро-Угорщина — 28 червня 1960, Відень, Австрія) — прем'єр-міністр Угорщини в 1917.
Він походив із впливової аристократичної сім'ї Естергазі. У 1899-1904 навчався в Будапешті і Оксфорді. З 1905 брав участь у політичному житті. Після початку Першої світової війни добровольцем пішов в армію, служив на фронтах в Росії і Сербії. У 1917 він був відправлений назад в резерв, а 15 червня того ж року був призначений імператором Карлом I Габсбургом (угорський король Карл IV) прем'єр-міністром Королівства Угорщини. Він був насамперед реформатором виборчої системи.
З 25 січня по 8 травня 1918 року входив до кабінету Шандора Векерле — спочатку як міністр без портфеля (за фактом — охорона здоров'я), потім як керівник міністерства у справах релігії та народної освіти. Під час Угорської радянської республіки керував землеробською школою в Чакварі[en], після падіння диктатури пролетаріату пішов у відставку і пішов займатися сільським господарством у своєму маєтку.
У політику повернувся у 1931 році, обраний від Християнської економічної та соціальної партії. У 1939 та 1944 роках проходив як кандидат Партії угорського життя. Підтримував спроби уряду Міклоша Каллаї укласти перемир'я з Антигітлерівською коаліцією та вивести країну з війни, за що після приходу до влади нацистської партії «Схрещені стріли» було схоплено гестапо 16 жовтня 1944 року та депортовано з країни за вказівкою уряду. У лютому 1945 року був кинутий до концентраційного табору Маутхаузен, звідки зміг повернутися до Угорщини лише у вересні того ж року. У 1951 році разом із сім'єю був висланий урядом Ракоші зі столиці; під час інтернування працював гробокопачем. У 1956 році разом із дочкою емігрував до Відня.
- ↑ а б в г ідентифікатор PIM
- ↑ https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1939-1944/?query=%22Esterh%C3%A1zy%20M%C3%B3ric%22&pg=166&layout=s
- ↑ а б Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 406. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
- ↑ а б https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1939-1944/?query=%22Esterh%C3%A1zy%20M%C3%B3ric%22&pg=167&layout=s
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- Vermes, Gabor (1985). Istvan Tisza (en inglés). East European Monographs. p. 627
- http://varosikonyvtar.papa.hu/node/6147
- https://alchetron.com/Moric-Esterhazy
Це незавершена стаття про угорського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |