Моріц (курфюрст Саксонії)
| Моріц | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 березня 1521[4]  Фрайберг, Саксонське курфюрство, Священна Римська імперія |
| Помер | 11 липня 1553[1][2][…] (32 роки) Sievershausend, Брауншвейг-Вольфенбюттельське князівство, Священна Римська імперія |
| Поховання | Freiberg Cathedrald |
| Країна |  Саксонське курфюрство |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | німецька[5] |
| Титул | герцог |
| Посада | Prince-Elector of Saxonyd |
| Конфесія | лютеранство і католицтво |
| Рід | Альбертинська лінія Веттінів |
| Батько | Генріх IV |
| Мати | Катаріна Мекленбурзька |
| Брати, сестри | Сибілла Саксонська, Емілія Саксонська, Sidonie of Saxonyd, Август (курфюрст Саксонії) і Severinus of Saxonyd |
| У шлюбі з | Агнеса Гессенська |
| Діти | Ганна Саксонськаd і Albrecht von Sachsend[2] |
 | |
Моріц Саксонський (1521—1553) — 12-й курфюрст Саксонії (з 1547), визначний полководець.
Походив з Альбертинської лінії Веттінів. Син Генріха IV, герцога Саксонії, та Катерини Мекленбурзької. 1541 року після смерті батька успадкував герцогство Саксонське. Невдовзі посварився зі своїм родичем — лідером німецьких лютеран Йоганном Фрідріхом I, курфюрстом Саксонії, після чого залишив Шмалькальденську лігу.
Бувши протестантом, 1546 року за Празьким договором підтримав католицького імператора Карла V. У 1547 році ударив в тил протестанським військам Шмалькальденської ліги, чим значною мірою сприяв перемозі імператора й поразці Йоганна Фрідріха I Саксонського. В тому ж році отримав титул курфюрста, що офіційно було закріплено 1548 року. Натомість на вимогу імператора, Моріц повинен був гарантувати представникам ернестинської лінії щорічний дохід в 50 тис. гульденів, передати їм частину земель в Тюрингії, а брату імператора — Фердинанду — передати лени Веттінів в королівстві Богемія. Моріц Саксонський також не отримав очікуваного права контролю над Магдебургом і Гальберштадтом.
._%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2,_%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BD.jpg)
При дворі Моріца була розроблена програма реформування державного управління, фінансів, судової системи, освіти на території курфюрства Саксонського. Політичним центром став Дрезден. Але роль Моріца у німецьких справах була все ж таки менш значною, ніж у колишніх курфюрстів Саксонських. Його вважали зрадником. Моріц Саксонський скаржився імператору, що Інтерім надто важкий для нього та його підданих. Він зрозумів, що покірність його нових підданих, які дісталися йому внаслідок перемоги над курфюрстом Йоганном Фрідріхом I, не буде забезпечена в умовах Інтеріму, а швидше додадуться нові труднощі.
У 1540—1550-х роках Моріц I вів активні перемовини з Францією, прагнуючи подолати власну політичну ізоляцію в політичному житті імперії, а також отримати підтримку у боротьбі з засиллям Габсбургів. Намагання підсилити Саксонію спричинило зростання зовнішнього боргу, країна опинилася в складному фінансовому стані. Для захисту протестантизму таємно сприяв об'єднанню Ганса Бранденбург-Кюстринського, Альбрехта Прусського, Йоганн-Альбрехта Бранденбурзького. Моріц Саксонський приєднався до повсталих князів і 5 жовтня 1551 року приєднався до змови в Лохау, який ставив за мету розпочати війну проти імператора в союзі з французьким королем. У договорі проголошувалося традиційне «збереження права і свободи князів і станів Імперії». Примітно, що не було пунктів боротьби з папством і католицькою вірою, що оголило його суто політичну спрямованість.
4 листопада 1551 року Магдебург капітулював перед Моріцем Саксонським, формально діяв ще від імені імператора, а 20 березня 1552 року стався відкритий розрив, що розпочав Другу Шмалькальденську війну проти імператора Карла V. 19 травня війська князів взяли штурмом «ключ до Тіролю» — Еренберзький прохід. Імператор утік із Інсбрука. 15 серпня 1552 року було укладено Пассауський мирний договір з Фердинандом Австрійським, який не визнав імператор. 1553 року Моріца Саксонського було смертельно поранено у бою під Сіверсгаузеном. Моріцу спадкував його брат Август (1526—1586), який підсилював Саксонію мирними заходами. За його правління Саксонія, значною мірою завдяки масштабному гірничому промислу, досягла високого ступеня економічного розвитку.
Дружина — Агнеса Гессенська
Діти:
- Анна (1544—1577) — дружина штатгальтера Нідерландів Вільгельма I Оранського, мала шестеро дітей;
- Альбрехт (1545—1546) — прожив 4 місяці.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118584138 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
