Моріц I (граф Ольденбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріц I
Народився 1145
Помер 1209
Країна Німеччина
Діяльність суверен
Знання мов німецька
Рід Ольденбурзька династія
Батько Крістіан I (граф Ольденбургу)
Мати Cunigunde von Loccumd[1]
Брати, сестри Christian of Oldenburgd
Діти Otto I, Count of Oldenburgd, Christian II, Count of Oldenburgd, Hedwig von Oldenburg in Oldenburgd[1], Cunigunde von Oldenburg in Oldenburgd[1], Oda von Oldenburg in Oldenburgd[1] і Salome von Oldenburg in Oldenburgd[1]
BlasonChristian Ier (1143-1167), comte d'Oldenbourg.svg

Моріц I (нім. Moritz I. von Oldenburg; бл. 11451209/1211) — 4-й граф Ольденбургу. Домігся незалежності свого графства від Саксонії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Ольденбурзької династії. Старший син Крістіана I, графа Ольденбургу, та Кунігунди фон Ферсфлет. Народився близько 1145 року. У 1167 році батько загинув під час облоги Ольденбургу своїм сюзереном Генріхом Вельфом, герцогом Саксонії і Баварії. Невдовзі останній вигнав Моріца та його брата Крістіана з графства, конфіскувавши Ольденбург.

Моріц знайшов прихисток у Філіппа І фон Гайнсберга, архієпископа Кельнського. В цей час оженився на представниці роду Вікрат. 1178 року архієпископ спробував відвоювати Ольденбург, проте марно. В результаті Генріх Вельф змусив Моріца відмовитися від графства Рітберг на користь Генріха I фон Куїка.

У 1180—1181 роках брав участь в імперській війні проти Генріха III Вельфа. Після поразки останнього отримав від імператора Фрідріха I Гогенштауфена Ольденбурзьке графство, переставши бути васалом Саксонського герцогства.

Вступив у конфлікт з архієпископством Бремен-гамбург, за що відлучений від церкви. Зрештою Моріц I вимушений був підкоритися та визнати себе васалом архієпископа. У 1187—1188 роках підтримав Гартвіга II фон Утледе, архієпископа Бременського, у війні проти селянської республіки Дітмаршен.

1198 року підтримав Оттона Вельфа у боротьбі за трон Німеччини. Почав будівництво бургів (укріплень), що викликало повстання в Острінгені та Рюстрінгені. Вважається, що 1192 року наказав вбити свого брата Крістіана, щоб уникнути проблем зі спадщиною.

1208 року намагався підкорити вільну область Штедінген, але марно. Можливо брав участь у поході 1208—1209 років до Італії короля Оттона Вельфа. Помер між 1209 та 1211 роками. Графством спільно стали керувати його сини Оттон I і Крістіан II.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Соломія, донька графа Оттона II фон Вікрат

Діти:

  • Оттон (1175—1251), граф Ольденбургу
  • Гедвіга (д/н—1250), дружина графа Гільдебольда II фон Роден
  • Соломія (д/н—1267), аббатиса в Бассумі
  • Кунігунда (д/н—1290), дружина Гізельберта II фон Бронкгорст
  • Крістіан (д/н—1233), граф Ольденбургу

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hermann Lübbing: Die Rasteder Chronik 1059—1477, Oldenburg 1976, ISBN 3-87358-087-X.
  • Hans Friedl u. a. (Hrsg.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg. Hrsg. im Auftrag der Oldenburgischen Landschaft. Isensee, Oldenburg 1992, ISBN 3-89442-135-5, S. 477
  1. а б в г д Lundy D. R. The Peerage