Перейти до вмісту

Моргана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Морґана)
Моргана
англ. Morgan le Fay Редагувати інформацію у Вікіданих
«Фея Морґана», картина Е. Ф. Сендіса, 1864, Бірмінгемська художня галерея
МіфологіяArthurian universed Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоGorloisd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиІгрейна Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати/сестриÉlained, Моргауза і Король Артур Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІвейн Редагувати інформацію у Вікіданих
Похідна роботаMorgan le Fayd, Morgana Pendragond, Morganad і Morgan Le Fayd Редагувати інформацію у Вікіданих
Персонаж творуАртуріана[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
«Смерть Артура», Е.Берн-Джонс. Одна з дів — фея Морґана

Моргана[1] (Фея Моргана) — напівміфічна чарівниця, персонажка англійських легенд артурівського циклу, головний дар якої — цілительство. На її честь названо оптичне явище фата-моргана та астероїд 3180 Морган.

Образ феї Моргани часто поєднують з образом сестри — Моргаузи, яка чарівницею ніколи не була, але народила в інцесті від брата Артура його майбутнього губителя Мордреда.

У літературі

[ред. | ред. код]

У ранніх творах Морґана виведена просто як чарівниця, лікарка Артура (Джеффрі Монмутський, Кретьєн де Труа). У пізній середньовічній літературі її роль розширюється, і вона стає кровною родичкою Артура: у Томаса Мелорі в його «Смерті Артура» Моргана — вже його старша єдиноутробна сестра.

У конфлікті, що виник після виявлення зради Гвіневри, Моргана виступає на стороні Мордреда проти Артура.

Згадується як одна з чарівниць, які відносять Артура на Авалон після його програшу в битві і смертельного поранення.

Варіанти імені

[ред. | ред. код]

Morgan Le Fay, Morgan La Fay, Morganna, Morgaine, Modron, Fata Morgana.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Сімейне дерево (за Мелорі)

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
г. Горлуа
 
 
 
 
 
 
Ігрейна
 
 
 
 
 
к. Утер Пендрагон
 
к. Лодеґранс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
к. Уріенс
 
Фея Моргана
 
к. Нантрес
 
Елейна
 
к. Лот Оркнейський
 
Моргауза
 
Король Артур
 
 
 
Гвіневра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Івейн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
г. Санам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ґавейн
 
Гахеріс
 
Агравейн
 
Ґарет Білоручка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ліонора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мордред
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Борр
 
 
 
 
  • г. - герцог
  • к. - король

Інші сюжети

[ред. | ред. код]

В одному з варіантів Морґану до шлюбу, після весілля її овдовілої матері з Утером Пендрагоном відсилають до монастиря, щоб вона стала черницею, але замість цього вона потайки навчилася магії.

У The Vulgate Cycle артурівських легенд йдеться про те, що Морґана служила фрейліною королеви Джиневри і вступила в любовний зв'язок з племінником короля, Ґіомаром (Giomar). Коли Джиневра поклала кінець цьому роману, Морґана у помсту видала Артуру зв'язок королеви з Ланселотом.

Морґана була закохана в Ланселота, але він відкидав її пристрасть, попри те, що вона кілька разів захоплювала його в полон. Дала нічого не підозрюючому серу Трістану щит, на якому були зображені король, королева і Ланселот; щит повинен був послужити натяком всім, хто присутній на турнірі. Артур натяк сестри проігнорував[2].

У Мелорі Морґана схиляє свого коханця сера Акколона (Accolon) викрасти як Екскалібур, так і британський трон. Король Артур зустрічається з ним в поєдинку, без чарівного меча, але все одно перемагає його за допомогою Володарки Озера. Зрозумівши, що її план не вдався, Морґана викрадає ножна меча (що мали магічну здатність загоювати рани), і Артур потерпає через втрату крові 8.php[недоступне посилання з липня 2019].

Магічні сили

[ред. | ред. код]
«Смерть Артура», Джеймс Арчер.

Кретьєн де Труа говорить про Морґану як про володарку великих цілительських здібностей. Крім того, вона має силу перевертня (звідси фата-моргана) і вміє літати.

Надалі Мерлін навчає Морґану і ще збільшує її сили.

Багатоі здібностей Морґани, як вважається, були пом'якшені або ліквідовані християнською літературною традицією. Ймовірно, в попередніх версіях вона володіла набагато більшою владою. Однак, згадки про те, що вона живе на Авалоні, чарівному острові, і керує ним, не зникли. Тіло Артура вона відвозить на Авалон[2], щоб він прокинувся в критичний для Англії момент, разом з двома загадковими королевами — королевою Північного Уельсу і королевою Спустошенних Земель (The Queen of Northgales and the Queen of Wasteland). Варіант — їх було 4, ще одна — Володарка Озера.

... і гірко плакали. Забрали дами Артура в човен, і поклав король голову на коліна до Феї Морґани. І відвезла його сестра на чудовий острів Авалон. Там серед чудових яблунь, де росли золоті плоди забуття, зцілюється Артур від ран своїх.

Ймовірно, спочатку Морґана була язичницькою кельтською богинею[3]. (Римські джерела згадують кельтську богиню-матір на ім'я Modron. Також існувала ірландська богиня Морріган). Крім того, можливо, що образ Морґани був перейнятий від водяної німфи бретонських легенд того ж імені (12 ст.)[4].

У 1982 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв кратеру на супутнику Сатурна Мімасі найменування Морґана.

Книги

[ред. | ред. код]

У кінематографі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/fata%20morgana
  2. а б Кельтська чаклунка і чарівниця Моргана ле Фей, МІФИ КЕЛЬТІВ. web.archive.org. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 6 березня 2021.
  3. Arthurian Biographies: Ambrosius Aurelianus. web.archive.org. 26 липня 2007. Архів оригіналу за 26 липня 2007. Процитовано 6 березня 2021.
  4. Morgan Le Fay. web.archive.org. 23 червня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 6 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]