Морґана

Морґана
	«Фея Морґана», картина Е. Ф. Сендіса, 1864, Бірмінгемська художня галерея
Міфологія	Arthurian universed
Батько	Gorloisd
Мати	Іґрейна
Брати/сестри	Élained, Морґауза і Король Артур
Діти	Івейн
Похідна робота	Morgan le Fayd, Morgana Pendragond, Morganad і Morgan Le Fayd
Персонаж твору	Артуріана[d]
	Медіафайли у Вікісховищі

«Смерть Артура», Е.Берн-Джонс. Одна з дів — фея Морґана

Фея Морґана (Морґана) — напівміфічна чарівниця, персонаж англійських легенд артурівського циклу. На честь неї названо оптичне явище фата-морґана. Головний дар Моргани — цілительство.

Образ феї Моргани часто поєднують з образом сестри — Морґаузи, яка чарівницею ніколи не була, але народила в інцесті від брата Артура його майбутнього губителя Мордреда.

У літературі[ред. | ред. код]

У ранніх творах Морґана виведена просто як чарівниця, лікарка Артура (Гальфрид Монмутський, Кретьєн де Труа). У пізній середньовічній літературі її роль розширюється, і вона стає кровною родичкою Артура: у Томаса Мелорі в його «Смерті Артура» Морґана — вже його старша єдиноутробна сестра.

У конфлікті, що виник після виявлення зради Джиневри, Морґана виступає на стороні Мордреда проти Артура.

Згадується як одна з чарівниць, які відносять Артура на Авалон після його програшу в битві і смертельного поранення.

Варіанти написання імені[ред. | ред. код]

Morgan Le Fay, Morgan La Fay, Morganna, Morgaine, Modron, Fata Morgana.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батьки (за Мелорі):
- Батько — Ґорлуа, герцог Корнуельський
- Мати — Іґрейна, дружина герцога Ґорлуа (у майбутньому — дружина Утера Пендрагона)
Брати і сестри:
- Елейн, мати одного з лицарів Круглого столу (Galeshin).
- Король Артур (єдиноутробний, через позашлюбний зв'язок матері)
Чоловік (з'являється в The Vulgate Cycle (1215—1235):
- Урієн Горський (Urien of Gore), король
Тітки:
- Вівіані — Дама Озера
- Морґауза, мати Мордреда і Ґавейна.
Син:
- Івейн (Ywain), лицар Круглого столу
Дочки (за Торквато Тассо):
- Морґанетта
- Ніветта
- Карвілія

Сімейне дерево (за Мелорі)[ред. | ред. код]

г. Ґорлуа

к. Уріенс

к. Нантрес

г. Санам

Ліонора

г. - герцог
к. - король

Інші сюжети[ред. | ред. код]

В одному з варіантів Морґана у дівоцтві, після весілля своєї овдовілої матері з Утер Пендрагоном була послана в монастир, щоб стати черницею, але замість цього потайки навчилася магії.

У The Vulgate Cycle артурівських легенд йдеться про те, що Морґана служила фрейліною королеви Джиневри і вступила в любовний зв'язок з племінником короля, Ґіомаром (Giomar). Коли Джиневра поклала кінець цьому роману, Морґана у помсту видала Артуру зв'язок королеви з Ланселотом.

Морґана була закохана в Ланселота, але він відкидав її пристрасть, попри те, що вона кілька разів захоплювала його в полон. Дала нічого не підозрюючому серу Трістану щит, на якому були зображені король, королева і Ланселот; щит повинен був послужити натяком всім, хто присутній на турнірі. Артур натяк сестри проігнорував^[1].

У Мелорі Морґана схиляє свого коханця сера Акколона (Accolon) викрасти як Екскалібур, так і британський трон. Король Артур зустрічається з ним в поєдинку, без чарівного меча, але все одно перемагає його за допомогою Володарки Озера. Зрозумівши, що її план не вдався, Морґана викрадає ножна меча (які володіли магічною здатністю загоювати рани), і Артур страждає від втрати крові 8.php^{[недоступне посилання з липня 2019]}.

Магічні сили[ред. | ред. код]

«Смерть Артура», Джеймс Арчер.

Кретьєн де Труа говорить про Морґану як про володарку великих цілительських здібностей. Крім того, вона має силу перевертня (звідси фата-моргана) і вміє літати.

У подальшому Мерлін навчає Морґану і ще збільшує її сили.

Багатоі здібностей Морґани, як вважається, були пом'якшені або ліквідовані християнською літературною традицією. Ймовірно, в попередніх версіях вона володіла набагато більшою владою. Тим не менш, згадки про те, що вона живе на Авалоні, чарівному острові, і керує ним, не зникли. Тіло Артура вона відвозить на Авалон^[1], щоб він прокинувся в критичний для Англії момент, разом з двома загадковими королевами — королевою Північного Уельсу і королевою Спустошенних Земель (The Queen of Northgales and the Queen of Wasteland). Варіант — їх було 4, ще одна — Володарка Озера.

... і гірко плакали. Забрали дами Артура в човен, і поклав король голову на коліна до Феї Морґани. І відвезла його сестра на чудовий острів Авалон. Там серед чудових яблунь, де росли золоті плоди забуття, зцілюється Артур від ран своїх.

Ймовірно, спочатку Морґана була язичницькою кельтською богинею^[2]. (Римські джерела згадують кельтську богиню-матір на ім'я Modron. Також існувала ірландська богиня Морріган). Крім того, можливо, що образ Морґани був перейнятий від водяної німфи бретонських легенд того ж імені (12 ст.)^[3].

У 1982 році Міжнародний Астрономічний Союз присвоїв кратеру на супутнику Сатурна Мімасі найменування Морґана.

Книги[ред. | ред. код]

Вперше фея Морґана згадується в творі Гальфріда Монмутського «Vita Merlini» бл. 1150.
Образ Морґани істотно опрацьовано в «Le Morte d'Arthur» Томаса Мелорі.
Згадується в Гаррі Поттері. Зображена на колекційних картках.

У кінематографі[ред. | ред. код]

У мультсеріалі «Клуб Вінкс — Школа чарівниць» королеву фей Землі звуть Морґана.
У фільмі «Великий Мерлін» її грає Хелена Бонем Картер.
У фільмі «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура» її грає Анастасія Вертинська.
У фільмі «Тумани Авалона» (за романом М. З. Бредлі) Морґану зобразила Джуліанна Маргуліс.
У фільмі «Екскалібур» її грає Хелен Міррен. Образ суміщений з образом Морґаузи і Німуей.
У серіалі «Зоряні Ворота» Морґана вознеслася Древньою.
У серіалі «Мерлін» Моргану втілює Кеті МакГрат.
У фільмі «Учень чародія» Морґана — головна лиходійка фільму, що бажає знищити весь світ. Її грає Еліс Кріге.
У серіалі «Камелот» Моргану втілила Ева Грін.
У серіалі «Бібліотекарі» Моргану втілила Алісія Вітт^[en].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Кельтська чаклунка і чарівниця Моргана ле Фей, МІФИ КЕЛЬТІВ. web.archive.org. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 6 березня 2021.
↑ Arthurian Biographies: Ambrosius Aurelianus. web.archive.org. 26 липня 2007. Архів оригіналу за 26 липня 2007. Процитовано 6 березня 2021.
↑ Morgan Le Fay. web.archive.org. 23 червня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 6 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Morgan le Fey at the Camelot project, University of Rochester: brief text and images [Архівовано 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]

[:0-1] а ^б Кельтська чаклунка і чарівниця Моргана ле Фей, МІФИ КЕЛЬТІВ. web.archive.org. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 6 березня 2021.

[2] Arthurian Biographies: Ambrosius Aurelianus. web.archive.org. 26 липня 2007. Архів оригіналу за 26 липня 2007. Процитовано 6 березня 2021.

[3] Morgan Le Fay. web.archive.org. 23 червня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 6 березня 2021.

[1]

[2]

[3]