Москва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Москва
Coat of Arms of Moscow.svg Flag of Moscow.svg
Герб Москви Прапор Москви
Розташування міста Москва
Розташування Москви на карті РФ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації столиця Російської Федерації, місто федерального підпорядкування
Код ЗКАТУ: 45
Основні дані
Поділ міста 10 округів
Населення 11 612 943 (2012)[1]
Площа 2510 км²
Густота населення 4 627 осіб/км²
Поштові індекси 101000-129626
Телефонний код +7-495, 499
Географічні координати: 55°45′08″ пн. ш. 37°37′56″ сх. д. / 55.75222° пн. ш. 37.63222° сх. д. / 55.75222; 37.63222Координати: 55°45′08″ пн. ш. 37°37′56″ сх. д. / 55.75222° пн. ш. 37.63222° сх. д. / 55.75222; 37.63222
Часовий пояс UTC+4
Висота над рівнем моря 156 м
Влада
Адреса РФ, Москва 125032, вул. Тверська, 13
Веб-сторінка mos.ru
Голова адміністрації Собянін Сергій Семенович
Авт. номер: 77, 97, 99, 177, 197, 199 E-Mail: mayor@mos.ru

Москва́ (рос. Москва МФА: [mɐˈskva])  — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 11,6 млн мешканців (2012)[2]. Місто розташоване на річці Москва, займає площу 2510 км². Москва — місто федерального значення (окремий суб'єкт Російської Федерації), центр Московської області (до складу якої не входить)[3] та Московської агломерації[4], загальна чисельність якої становить 14,5 млн осіб[5].

Місто є культурним, урядовим, індустріальним, науковим та транспортим центром Росії. Розташоване у західній частині Російської Федерації. З кінця XV ст. до 1712, коли столицю перенесено до Санкт-Петербурга, стольне місто Московської держави; з 1918 столиця Радянської Росії; в 1922-91 — столиця СРСР. Місто має свій герб та гімн.

Місто обслуговують 5 аеропортів, 9 залізничних вокзалів, 3 річкових порти (є річкове сполучення з морями басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів). Від 1935 року в місті працює метрополітен.

Назва

Назва міста пов'язана з ім'ям річки Москви, яка носила це ім'я задовго до появи поселення. Існує декілька гіпотез про походження гідроніма «Москва». Згідно з першою версією, назва походить з фінно-угорської групи мов. Склад -ва означає «вода», «річка» або «мокрий», а основа моск- може мати значення «телиця, корова». За іншою версією, назва походить від фінно-угорського, а точніше мерянського, слова маскá, яке означає «ведмідь»[6]. Згідно зі слов'янською гіпотезою корінь моск- означає «в'язкий, грузький» або «болото, вогкість, волога, рідина». Також існує версія про балтійське походження назви річки[6].

Географія

Розташування

Москва знаходиться у центрі Східно-Європейської рівнини, у міжріччі Оки та Волги, приблизно на відстані 600 км від кордону з Україною, у зоні широколисто-хвойних лісів. Природний рельєф зазнав суттєвих змін через інтенсивну забудову; виражені невисокі пагорби, що піднімаються над терасами р. Москви і її притоки р. Яузи. Ріка Москва перетинає територію міста, утворюючи декілька завертів. Долина ріки має асиметричну терасну будову. Місто розташоване на висотах від 120 до 250 м над рівнем моря, його площа в межах московської кільцевої автодороги — 1045 км². Найдавніша частина Москви, в тому числі Кремль, розташована на лівому (північному) березі р. Москви. Основні бізнесові, комерційні та адміністративні райони розміщуються на північ та схід від Кремля. Місто має радиально-кільцеве планування, і оточене лісопарковим поясом, що займає близько 1800 км².

Клімат

Кліматограма Москви
С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г
 
 
46
 
-5
-10
 
 
36
 
-3
-10
 
 
33
 
2
-5
 
 
38
 
11
2
 
 
52
 
18
7
 
 
84
 
22
12
 
 
90
 
24
14
 
 
80
 
22
12
 
 
67
 
15
7
 
 
66
 
8
2
 
 
60
 
1
-4
 
 
53
 
-3
-8
Температура в °CСума опадів в мм
Джерело: pogoda.ru.net

Клімат помірно континентальний, річна різниця температур 27,5 °C (середня температура січня −9,3 °C, липня 18,2 °C). Середня річна кількість опадів бл. 700 мм. Висота снігового покрову 40-45 см. Теплий період триває з квітня по жовтень.

Територія Москви знаходиться в межах Московського артезіанського басейну.

Історія

Точна дата заснування Москви невідома. Перша письмова згадка про місто знаходиться в Іпатіївському літописі під 1147 роком. 4 квітня 1147 року Юрій Долгорукий запросив сіверського князя Святослава Ольговича на військову нараду:

«Прийди до мене, брате, в Москов!».[7]

Через дев'ять років тут же, на кордоні свого князівства біля злиття Москви-ріки і Неглинної Юрій Долгорукий вирішив збудувати град-фортецю.[7] І літописець записав:

«князь Юрий взыде на гору, и обозре с ее очима своими семо и овамо (туди і сюди), по обе стороны Москвы-реки и за Неглинною, возлюби села оные и повеле вскоре соделаты град мал, деревян и нарече его Москва-град».[7]

В 1156 році на березі Москви-ріки на високому пагорбі виросла перша дерев'яна фортечна стіна — Московський Кремль.[7]

Молода Москва була дальнім уділом Володимиро-Суздальського князівства.[7]

Поселення Москва виникло на місці хутіра Кучкове, боярина — купця Степана Івановича Кучки. Люди чудьські і мордвинські для зручності селище Кучкове називали Москва[Джерело?], через те що стоїть на Москві-річці. «Москва […] на крові заснована, і на подив ворогів наших зробилася царством знаменитим. Вона довгий час іменувалася Кучковим» — писав М. М. Карамзин.[8]

За іншими даними, вперше місто згадується серед третього перепису населення земель, підвладних Золотій Орді, що відбулася 1272 року.04[Джерело?] Наприкінці XIII ст. Москва була незначним[9] поселенням, володінням молодших князів суздальської династії. До 1303 року князівство було надзвичайно малим.

У 1293 р. місто розорила Дюденева рать. Своєму піднесенню Москва зобов'язана політиці ординських ханів, які вибирали серед заліських князівств збірщика данини та провадили політику недопущення підсилення одного зі своїх вассалів. Визначальним для подальшої долі Москви став період правління Івана Даниловича Калити (13251340), який допоміг хану Узбеку придушити Твер.

В 1339 році Іваном Калитою на московському пагорбі будується новий Кремль (град), яким охоплюється весь пагорб, і лише східний схил його, в напрямку до сучасної Червоної площі, залишається ще поза новими фортечними укріпленями.[7]

У другій половині XIV ст. формується радіально-кільцеве планування міста. Москва поширюється поза ріки, і до середини XIV ст. виростають нові райони: Занегляміння, Заяуззя, Заріччя, або Замоскворіччя.[7]

В 1365 році Москва згоріла за дві години.[7]

1367 була побудована перша білокам'яна фортеця, що займала місце Кремля. Внаслідок того, що у свій час з вапняку в Москві будували багато будинків — з того часу тому її і називають «білокам'яною».[10]

Під час правління Дмитра Донського Москва очолила боротьбу проти Золотої Орди, об'єднавши східноруські князівства, які здобули перемогу над татарами в Куликовській битві 1380 року.

В 1382 Москву зруйнували війська Тохтамиша, але становище міста вже напряму не залежало від політики ханів, за московськими князями назавжди закріпилося Велике Володимирське княжіння, склалося територіальне ядро майбутньої Московської держави. Значення Москви посилюється перенесенням до неї митрополичої кафедри.

Протягом XIVXV ст. московська влада поширюється на сусідні князівства. 1478 було завойовано Новгород, 1485 — Твер.

Москва в 1908 році
Красна Площа
Храм Христа Спасителя

В 1480 Москва звільняється від панування Орди.

З 1485 по 1495 рр. в Москві проходять роботи по спорудженню нової кам'яної фортеці замість білокам'яних укріплень Дмитра Донського.[7] Новий Кремль являв собою правильний трикутник з 18 вежами шість з яких були проїздними.[7] Від їх воріт через фортечний рів (або ріку Неглинну) були перекинуті мости.[7] Будівництвом нового Кремля керували Марко Руфо і П'єтро Антоніо Соларіо з Мілану.[7] Побудована в той час фортеця — це і є ті стіни Кремля, які ми бачимо тепер.[7]

Москва в XV–XVI столітті вже тягнеться довгою смугою по березі Москви-ріки на просторі 5 миль: будинки дерев'яні; майже всі доми мають при собі окремі сади, від чого рідкий город видається великим.[7] Біля самої головної частини граду впадає в ріку Москва річка Неглинна, яка при впадінні утворює півострів, на краю якого воздвигнута фортеця.[7] Майже всі три частини міста омиваються двома ріками, а інша частина оточена широким ровом з водою.[7]

На початку XVI століття за стінами Кремля було викопано широкий рів, який з'єднав ріки Неглинну і Москву, і нова фортеця перетворилась на справжній острів.[7]

В XVI столітті Москва опоясується ще трьома лініями укріплень; в 1534 році будуються дерев'яно-земляні, а в 1535–1538 рр. — кам'яні стіни навколо примикаючого до Кремля Большого, або Великого, посаду, який отримав в ту пору іншу назву — Китай-город (назва, можливо, походить від слова «кита» — зв'язка тонких жердин, з яких у 1534 році було збудовано тут тимчасові укріплення).[7]

У XV–XVI ст. лише центральні вулиці Москви були замощені.[7] Замощування було виконано з колод (колодна мостова).[7] (У Львові, наприклад, брукування ринкової площі, головних вулиць міста завершили 1452 року, а всіх вулиць до 1487 року).

1547 Іван IV проголошує себе царем. В 1547 році в Москві сталася сильна пожежа.[7]

В 1553 році в Москві було збудовано Печатний двір.[7] В 1564 році першою книгою, яка вийшла в Москві із позначеннями місця і року друку, був «Апостол» (книга церковного змісту).[7]

1571 місто було захоплене кримським ханом. В 1571 році було спалено значну частину города Москви.[7]

В 1585–1591 рр. взамін більш древніх укріплень, які охороняли слободи, було збудовано нову кам'яну стіну протяжністю біля 9 км.[7] Ця стіна, названа Білим Городом, або Цар-городом, огибала серпом Кремль і Китай-город(на місці нього зараз Бульварне кільце).[7]

У 1610-12 рр. в Москві хазяйнували польсько-литовські війська, які були вигнані народним ополченням. 1613 на московський престол обрано Михайла Романова.

1712 Петро I переніс столицю до новозбудованого Санкт-Петербурґа, але Москва залишалася важливим центром культури та торгівлі. 1812 протягом п'яти тижнів Москвою володів Наполеон, велика пожежа знищили три чверті міста.

Після Жовтневого перевороту Ленін 5 березня 1918 переносить столицю знову до Москви. В грудні 1941 під Москвою були зупинені німецькі війська (див. Битва за Москву).

З 1991 року Москва — столиця Російської Федерації.


Вид на Москву-річку. Ліворуч — міст Богдана Хмельницького, В центрі — Площа Європи і Київський вокзал, на задньому плані — споруджуваний Московський міжнародний діловий центр "Москва-Сіті", праворуч — Бородінський міст і Смоленський метроміст, на задньому плані — Будинок Уряду Російської Федерації (2006 рік)
Вид на Москву-річку. Ліворуч — міст Богдана Хмельницького, В центрі — Площа Європи і Київський вокзал, на задньому плані — споруджуваний Московський міжнародний діловий центр "Москва-Сіті", праворуч — Бородінський міст і Смоленський метроміст, на задньому плані — Будинок Уряду Російської Федерації (2006 рік)

Демографія

Рисунок з альбому Мейєрберга «Святкування Вербної неділі, в 1654 році»
Москва під час святкування Рамадану 2010 рік

Москва — найбільш населене місто Росії, її агломерація з чисельністю постійного населення близько 15 мільйонів чоловік також є найбільшою в Росії.

За офіційними даними статистичного обліку, населення міста на 1 червня 2009 року становить 10 мільйонів 524 тисяч чоловік.

Це число враховує лише постійних мешканців. За даними управління Федеральної міграційної служби по Москві, офіційним обліком зареєстровано ще 1 мільйон 800 тисяч приїжджих (трудових мігрантів, студентів та інших осіб).

Постійне зростання населення Москви пояснюється в основному притоком населення з інших російських регіонів.

Жителі Москви називають себе москвичами. Населення складається з людей різних національностей. За даними 2002 року: росіяни — 84,83%, українці — 2,44%, татари — 1,60%, вірмени — 1,20%, азербайджанці — 0,92%, євреї — 0,76%, білоруси — 0,57%. В місті не існує етнічних кварталів. Через різницю рівня життя в столиці та регіонах, обумовлену нерівномірностями російської економіки, Московський уряд обмежує в'їзд та проживання в Москві іногородніх громадян Російської Федерації, які мають реєструватися в органах місцевої влади.


Москва: демографічний розвиток від 1400 до 1856
1400 1638 1710 1725 1738 1775 1785 1811 1813 1825 1840 1856
40 000 200 000 160 000 145 000 138 400 161 000 188 700 270 200 215 000 241 500 349 100 368 800
Москва: демографічний розвиток від 1868 до 2002
1868 1871 1888 1897 1912 1920 1926 1939 1959 1979 1989 2002
416 400 601 969 753 459 1 038 600 1 617 157 1 027 300 2 101 200 4 609 200 6 133 100 8 142 200 8 972 300 10 383 000

Житло

Більшість москвичів мешкає в одно- та двокімнатних квартирах багатоповерхових будинків, зведених переважно після 1950. Через високі ціни на житло, багато сімей живуть роками в очікуванні покращення житлових умов. Мерія Москви здійснює широкомасштабну програму забудови, за останні 15 років побудовано близько 55 млн  м² житла. Існують програми соціального житла, а також заміни старих 5-ти поверхових будинків (хрущовки) на сучасні.

Соціальні проблеми

Як і у всіх великих містах, в Москві гостро стоїть проблема злочинності. Серед інших проблем особливе місце займають злочинні угруповання, незаконний бізнес та корупція. Економічні перетворення 90-х призвели до появи бездомних та людей які живуть за межею бідності.

В місті існують екологічні проблеми. Протягом десятиліть економічне зростання супроводжувалось повною зневагою до навколишнього середовища. На одного москвича припадає 46 кг шкідливих речовин на рік. Шкідливі викиди в атмосферу індустріальних підприємств та автомобілів призводять до того, що захворювання органів дихання, алергічні та серцево-судинні захворювання в Москві в середньому вищі, ніж в інших районах Російської Федерації. Москва за народжуваністю знаходиться 62-му, за смертністю — на 70-му, за природним приростом — на 71-му місці у світі. Середня щільність населення становить 8,9 тис. чоловік на 1 км².

З початку війни в Чечні москвичі тимчасово потерпають від терористичних атак. Найгучнішою стало захоплення заручників в театральному центрі на Дубровці 22 жовтня 2002, коли бл. 130 відвідувачів театру загинули.

Релігія

Після розпаду Радянського Союзу, в якому людей виховували в дусі наукового матеріалістичного світогляду та вели пропаганду спрямовану на позбавлення релігійних забобонів, багато москвичів залишаються нерелігійними й не належать жодній з церков. Як і переважна більшість росіян, релігійні москвичі належать до Російської Православної Церкви.

В Москві також існує багато інших релігійних груп, включаючи баптистів, юдеїв, мусульман, католиків. В Москві є кілька католицьких і протестантських церков, синагоги та мечеть.

Адміністрація

Кремль

Адміністративний поділ

Москва поділена на 10 округів: Східний; Західний; Зеленоград; Північний; Північно-Східний; Північно-Західний; Центральний; Південно-Західний; Південно-Східний; Південний. Округи діляться на управи.

Органи влади

Виконавчим органом міського самоврядування і виконавчим органом державної влади міста є Московська державна адміністрація (Мерія) Мер і Віце-мер обираються одночасно жителями Москви на 4 роки. Мер Москви обіймає посаду Прем'єра Уряду Москви і формує його склад. Мером Москви і Прем'єром Уряду Москви з 1992 до 28 вересня 2010 року був Ю. М. Лужков, який неодноразово (обирався в 1996, 1999 і 2003 роках на цю посаду). Нині виконуючим обовязки призначений Ресін Володимир Йосифович. Віце-мер Москви — В. П. Шанцев. У 2011 році мером Москви став Сергій Собянін.

Представницьким органом міського самоврядування, представницьким і законодавчим органом державної влади міста Москви є виборний орган — Московська міська Дума. Депутати думи обираються терміном на 4 роки.

Офіційна символіка

Герб

Докладніше: Герб Москви

Відповідно до Закону міста Москви від 11 червня 2003 року № 39 «Про герб міста Москви», герб столиці являє собою чотирикутний із закругленими нижніми кутами і загострений в краю темно-червоний геральдичний щит із зображенням розгорненого вправо від глядача вершника — Святого Георгія Перемогоносця в срібній зброї і блакитній мантії (плащі), на срібному коні з срібною збруєю, що вражає золотим списом чорного Змія.[11]

Прапор

Докладніше: Прапор Москви

Прапор міста Москви відповідно до Закону від 11 червня 2003 року № 38 є темно-червоним прямокутним полотнищем з відношенням ширини до довжини 2:3 з двостороннім зображенням в центрі розгорненого від держака основного елементу герба міста Москви — Святого Георгія Перемогоносця на коні, що вражає списом Змія. Габаритна ширина зображення основного елементу герба на прапорі міста Москви повинна складати дві п'ятих частини довжини полотнища.[12]

Гімн

Гімном міста Москви є музично-поетичний твір, створений на основі пісні Ісаака Осиповича Дунаєвського на вірші Марка Самойловича Лисянського і Сергія Івановича Аграняна «Моя Москва».[13]

Економіка

Новий бізнес-центр Москва-Сіті

Москва — найбільший в загальноросійському масштабі фінансовий центр і центр управління більшою частиною економіки країни. Так, наприклад, в Москві зосереджена близько половини банків з числа зареєстрованих в Росії.[14] Крім того, більша частина найбільших компаній зареєстровані і мають центральні офіси саме в Москві, хоча їхнє виробництво може бути розташоване за тисячі кілометрів від неї.

Оборот роздрібної торгівлі в 2007 році склав 2040,3 млрд руб. (зростання по відношенню до 2006 року — 105,1%)[15], оборот оптової торгівлі у свою чергу склав 7843,2 млрд руб. (зростання до 2006 року — 122,3%)[16], обсяг платних послуг населенню — 815,85 млрд руб. (це 24% від обсягу послуг зі всієї Росії)[17].

Москва найбільше промислове місто Росії. На її підприємствах зайняті бл. 1 млн чоловік. Структура промисловості визначається закладеною в радянський період диспропорцією, де основна увага приділялася розвиткові машинобудування, металообробки та інших галузей важкої промисловості на шкоду легкої і харчової. Частка машинобудування в промисловій структурі Москви зросла з 10% у 1913 до понад 55% у 1970-і роки. У місті заборонено будівництво нових великих промислових підприємств, йде активне створення малих підприємств, що займаються виробництвом споживчих товарів, продуктів харчування, транспортним обслуговуванням тощо. Москва — фінансовий, економічний центр Росії, швидкими темпами розвивається сфера послуг, что займає велику частку в структурі економіки міста.

Транспорт

Москва є найбільшим транспортним вузлом в Російській Федерації. 11 залізниць та сотні шляхів сполучають місто з іншими регіонами країни. Всі залізничні лінії з'єднані кружною залізницею. В Москві діють 9 вокзалів. В Москві п'ять аеропортів, найбільший серед них в Домодєдово, на півдні міста. Аеропорт в Шереметьєво призначений для міжнародних рейсів. Московський канал з'єднує місто з Волгою, таким чином робить його портом п'яти морів.

Окрім наземного транспорту, в Москві значно розвинута система метрополітену. З 1935 року побудовано 12 ліній загальною довжиною понад 265 км та 177 станцій, які обслуговують бл. 9 млн пасажирів щодня. Московський метрополітен визнаний одним з найефективніших у світі. Також у Москві діє монорельсова система, що поєднує дві лінії метро. Всесвітню відомість набули центральні станції Московського метро, що визнані як архітектурні пам'ятки.

Суспільство та культура

Пам'ятки культури та архітектури

Лужники. Новодівочий монастир.
Палац Апраксіних — Трубецьких, бароко.

В серці Москви знаходиться Кремль, велична кам'яна фортеця площею 27,5 га, що є історичним центром міста та втіленням історії Росії, її скарбницею мистецтва та старовини. З радянських часів тут знаходяться урядові установи, в яких розміщується і сучасне російське керівництво. За фортечними стінами товщиною 4-6 м, висотою 5-19 м, що тягнуться на 2,4 км знаходяться величні церкви та урядові споруди. Деякі собори побудовані у XVI ст. В Соборі Архангела Михаїла знаходяться поховання московських царів. Великий Кремлівський палац побудований на початку XIX ст. як імперська резиденція.

Перед кремлівськими стінами розташована Червона Площа (рос. Красная Площадь), що тягнеться на 0,4 км зі східного боку Кремля. На площі знаходиться Мавзолей Леніна, де лежить його забальзамоване тіло. Кремлівська стіна є великим кладовищем, де поховано видатних діячів радянського періоду.

Храм Василія Блаженного, який був зведений за часів Івана IV на честь перемоги над Казанським ханством, є визначною пам'яткою московської архітектури. Місто славиться своїми культовими спорудами, монастирі XIVXVI ст., церкви XVII ст. (Знаменський монастир, Данилів монастир, Спасо-Андроніков монастир, Казанський собор).

Значну туристичну привабливість мають палаци та будівлі XVIIIXX ст., пов'язані з культурним та політичним життям Російської імперії та Радянського Союзу.

Історична місцевість Маросейка, в районі одноіменної вулиці, що названа через Малоросійське подвір'я, де в XVIIXVIII ст. зупинялися офіційні делегації з Гетьманщини. Збереглися Мазепіни палати в Колпачному провулку.

Мистецтво

Большой театр

Москва є значним центром російської та світової культури. Діє понад 100 театрів, включаючи найвідоміший Большой театр1776), Малий театр1824), Московський художній академічний театр1898), Театр імені Вахтангова. Всесвітньо відомий Концертний зал ім. П. І. Чайковського.

Серед нових закладів, створених на початку 21 ст. — Московський міжнародний Будинок музики.

Музеї та бібліотеки

Москву, в якій понад 100 музеїв, по праву називають містом музеїв. Серед найвідоміших — Історичний музей, споруджений у XIX ст.; найбільший у світі музей російського мистецтва — Алмазний фонд;Державний історичний музей;Третьяковська галерея; Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна; Державний музей мистецтв народів Сходу; Політехнічний музей; Державний центральний музей музичної культури імені Глинки; Артилерійська колекція Кремля, Музей садибної російської культури; Музей російської гармоніки.

В місті понад 400 бібліотек, включаючи одну з найбільших у світі Російську державну бібліотеку. У Москві діє також Українська бібліотека.

Спорт

У місті досить популярний футбол, хокей, баскетбол, гандбол, волейбол. У ньому існує багато спортивних клубів. Це футбольні клуби: «Спартак» Москва, ЦСКА Москва, «Динамо» Москва, «Локомотив» Москва, ФК «Москва», «Торпедо» Москва, «Спортакадемклуб» Москва.

Відпочинок

Площа Європи

В Москві багато рекреаційних закладів. Серед них 96 великих стадіонів, 92 бассейна, спортивні комплекси «Олімпійський», Центральний стадіон в Лужниках, спортивний комплекс клубу Російської Армії.

Парк Горького — найпопулярніший розважальний центр на 120 га, який пропонує відкриті театри, зимові катки та теніс.

В центрі знаходиться відома вулиця Арбат, з магазинами, ресторанами та книгарнями, символ старої Москви.

Значною популярністю користуються Московський зоопарк та Московський цирк — один з найкращих світових цирків.

Освіта та наука

В Москві понад 100 закладів вищої освіти. Головні з них — Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова (заснований 1755, 30000 студентів та бл. 7000 аспірантів) та Московський державний технічний університет ім. М. Е. Баумана. В Москві близько 1500 початкових та середніх шкіл, приблизно 150 технічних закладів освіти.

В місті розташовані сотні академічних, науково-дослідних та проектних інститутів.

У місті діє понад півтори тисяч загальноосвітніх шкіл, зокрема ліцеїв, гімназій і шкіл-інтернатів, понад 1800 установ дошкільної освіти, близько чотирьохсот бібліотек, серед яких найстарша публічна бібліотека Росії — Наукова бібліотека МДУ, Українська бібліотека у Москві і найбільше книгосховище в країні — Російська державна (Ленінська) бібліотека.

Наука

Нова будівля Президії Російської академії наук на Воробйових горах в Москві

Москва — значний науковий центр. Наука розвивалася тут ще від царату, і особливо активно — за радянських часів. Тут багато різних науково-дослідних інститутів, що працюють в багатьох галузях науки, таких, як ядерна енергетика, мікроелектроніка, космонавтика і інших передових наукових напрямках.

Перші наукові дослідження в Москві почали проводитися в Московському університеті з 1755 року. У XIX столітті при університеті стали виникати наукові співтовариства, що вивчали історію Росії, медицину, фізику, російську мову і інші науки.[18]

У радянські часи в Москві почала формуватися мережа галузевих наукових установ. У Москві з'явилися Центральний аеродинамічний інститут (ЦАГИ) (1918), Хімічний інститут ім. Л. Я. Карпова (1921), Московський технічний університет зв'язку і інформатики (1921) та інші.

Також почала створюватися академічна мережа. Були створені:

Московські академічні інститути відомі своїми досягненнями в області фізики, кристалографії, радіотехніки і електроніки, хімії, біохімії, космічних досліджень, археології.

Найвідоміші галузеві науково-дослідні інститути:

  • Інститут атомної енергії ім. Курчатова
  • Інститут теоретичної і експериментальної фізики
  • Центральний аерогідродинамічний інститут їм. Жуковського (ЦАГИ)
  • Физико-хімічний інститут ім. Карпова
  • Всесоюзний інститут мінеральної сировини


Москва вночі
Москва вночі

Зовнішні зв'язки

Консульства

Міста-побратими

Див. також

Примітки

  1. (рос.) Федеральная служба государственной статистики (Росстат), Оценки численности постоянного населения (укр. Оцінки чисельності постійного населення)
  2. «Найбільші міста світу за населенням» (англійською). world-gazetteer.com. 2010. Архів оригіналу за 2012-02-02. Процитовано 2011-09-12. 
  3. «Общероссийский классификатор объектов административно-территориального деления. Московская область» (російською). mosclassific.ru. Архів оригіналу за 2012-02-02. Процитовано 2010-11-20. 
  4. «Энциклопедия «Москва». Московская агломерация» (російською). Яндекс.Словари. Архів оригіналу за 2012-02-02. Процитовано 2009-11-09. 
  5. «Forbes проигнорировал Москву» (російською). www.irn.ru. 2008-03-26. Архів оригіналу за 2012-02-02. Процитовано 2009-01-12. 
  6. а б «Какие существуют гипотезы о происхождении слова «Москва»?». moscow.gramota.ru. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2010-08-19. 
  7. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В.А. Варсанофьева, Б.А. Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С.Д. Сказкин, М.В. Нечкина, Н.П. Кузин, А.В. Ефимов, А.И. Стражев, А.Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. - Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:243, 245, 251-255)
  8. Н. М. Карамзинъ, «Исторія государства Россійскаго», т. II, стр. 142, С.-Петербургъ, 1892 г.
  9. Синор Д. (США. Блумингтон, Индиана) Монголы на Западе / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. — 2008, Том 6.
  10. М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінка:58)
  11. Правительство Москвы. «Закон города Москвы «О гербе города Москвы»» (російською). Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-01-13. 
  12. Правительство Москвы. «Закон города Москвы «О флаге города Москвы»» (російською). Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2009-01-13. 
  13. Правительство Москвы. «Закон города Москвы «О гимне города Москвы»» (російською). Официальный сервер правительства Москвы. Процитовано 2009-01-13. 
  14. Центральный банк Российской федерации (1 марта 2008). «Справка о количестве действующих кредитных организаций и их филиалов» (російською). Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-01-13. 
  15. «Социально-экономическое положение России — 2007 год: оборот розничной торговли» (російською). Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-01-13. 
  16. «Социально-экономическое положение России — 2007 год: оборот оптовой торговли организаций оптовой торговли» (російською). Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-01-13. 
  17. «Социально-экономическое положение России — 2007 год: объём платных услуг населению» (російською). Федеральная служба государственной статистики. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-01-13. 
  18. «Наука» (російською). KM.RU. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-01-13. 
  19. «Москва и Тегеран стали городами-побратимами» (російською). Официальный сайт правительства Москвы. 4 октября 2008. Процитовано 2009-01-11. 
  20. Chicago Sister Cities (англ.)

Див. також

Посилання