Московська вулиця (Київ, Печерський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Московська вулиця
Київ
Московська вулиця Київ 2012 01.JPG
Місцевість Печерськ
Район Печерський
Назва на честь міста Москви
Історичні відомості: колишні назви
Московська вул., вул. Арсеналу, вул. ім. С. С. Каменева, вул. Щорса
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 30.545333° сх. д. / 50.44361; 30.545333Координати: 50°26′37″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44361° пн. ш. 30.545333° сх. д. / 50.44361; 30.545333
Координати кінця 50°25′55″ пн. ш. 30°32′40″ сх. д. / 50.432000° пн. ш. 30.544694° сх. д. / 50.432000; 30.544694
Поштові індекси 01010, 01015, 01029
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Арсенальна»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Печерська»
Автобуси А 24 (по сусідній вул. Івана Мазепи), 55, 62
Тролейбуси Тр 38
Рух односторонній (від Арсенальної площі до вул. Михайла Омеляновича-Павленка),
двосторонній (від вул. Генерала Алмазова до вул. Михайла Омеляновича-Павленка)
Покриття асфальт
зовнішні посилання
Код у реєстрі 11095
У проекті OpenStreetMap r373450
Мапа
commons:Московська вулиця у Вікісховищі

Моско́вська ву́лиця — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до вулиці Генерала Алмазова.

Прилучаються вулиці Михайла Грушевського, Івана Мазепи, Інженерний провулок, Левандовська вулиця, Бутишів провулок, Хрестовий провулок, Кловський узвіз, Михайла Омеляновича-Павленка, Лейпцизька, Різницька, Рибальська, Панаса Мирного, Цитадельна.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку XVIII століття, після спорудження у 1708 році Старої Печерської фортеці, під сучасною назвою як вулиця на шляху до м. Москви. До середини XIX століття, доки не почалася розбудова Нової Печерської фортеці і, як наслідок, Печерськ на певний час перетворився на фактично закрите військове містечко, вулиця була головною вулицею Печерська. Тут існували гарні будинки, популярний «Зелений готель» (на місці теперішнього будинку № 30, будівля існувала від 1805 року до кінця XIX століття), який відвідували, зокрема, Тарас Шевченко, Олександр Грибоєдов, Євген Гребінка.

У 4050-х роках XIX століття на Московській вулиці були зведені казарми, військові майстерні, у 1854 році — арсенал. Тоді ж було збудовані корпуси заводу «Арсенал», що існують і дотепер.

На межі XIX і XX століття, після скасування фортеці, відбулося «друге народження» Печерська і, зокрема, Московської вулиці. Наприкінці 1870-х років на вулиці було засновано Введенську громаду (нині Введенський чоловічий монастир) — збудовано дворівневий храм, дзвіницю, церковно-парафіяльну школу.

1905 року вулицею було прокладено трамвайну колію, в подальшому замість неї було збудовано залізничну гілку, що зв'язувала завод «Арсенал» зі станцією Київ-ІІ (нині Київ-Деміївський).

У 1922 році отримала назву вулиця імені Арсеналу[1], з 1936 року — вулиця ім. С. С. Каменєва[2], на честь радянського воєначальника Сергія Каменєва. У 1937 році перейменована на вулицю Щорса[3], на честь Миколи Щорса. Сучасну назву вулиці було відновлено 1944 року[4].

У 1970-х роках вулицю було дещо скорочено до вулиці Генерала Алмазова (тоді — Кутузова) — до того вона сягала бульвару Лесі Українки.

У добу національного визволення[ред. | ред. код]

У ніч на 10 жовтня 2017 року невідомі активісти власноруч перейменували Московську вулицю на вулицю імені Дмитра Годзенка (1966-2016), загиблого на Донбасі українського воїна, позивний «Годзила».[5] До цього обговорення цієї пропозиції щодо перейменування вулиці тривали понад рік.

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури, будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність[ред. | ред. код]

  • № 2 (виробничі майстерні заводу «Арсенал», 1850—1854);
  • № 4 (споруди заводу «Арсенал», поч. XX ст.);
  • № 5 (кол. особняк, де мешкав Петро Нестеров, 1899, арх. А.-Ф. Краусс);
  • № 8 (башта № 6 Нової Печерської фортеці, 1846—1851);
  • № 22 (казарми жандармського полку, 1844—1847);
  • № 40-б (Старопечерський будинок, кін. XVIII — поч. XX ст.);
  • № 42 (Свято-Введенський чоловічий монастир, 1877—1878);
  • № 45 (казарми військових кантоністів, 1835—1839).

Будинки № 3, 15, 19, 29, 29б, 30, 44 зведені наприк. XIX — на поч. XX ст.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На Московській в різний час мешкали або бували Тарас Шевченко, Євген Гребінка, Олександр Грибоєдов, Петро Нестеров.

Введенський монастир має багату історію, але особливо відомою обитель стала після того, як 1993 року сталося диво-храмова ікона Божої Матері «Призри на смирення» залишила негативний відбиток на склі кіота, в якому вона знаходилася (до скла Святий образ не торкався). Ця ікона приваблює численних прочан, які прагнуть доторкнутися до чудотворної ікони.

Археологічна пам'ятка[ред. | ред. код]

На розі вулиць Московської і Панаса Мирного був єдиний курган, що зберігся в Києві до XX століття. Станом на початок 1950-х років він ще мав висоту близько двох метрів, з одного боку його збереглося вапнякове каміння, яким він був обкладений. Історик Володимир Щербина зазначав, що раніше цей курган мав кам'яні сходи та був значно більшої висоти[6]. Він ще існував у 1980-х роках, хоча й був уже пошкоджений. Курган був оточений кам'яним колом і належав приблизно до II тисячоліття до н. е.[7][8]

Зображення[ред. | ред. код]

Колишні меморіальні дошки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Улица имени Арсенала // Пролетарская правда. — 1922. — № 162 (275). — 21 июля. (рос.) Архівовано з першоджерела 4 листопада 2014.
  2. Вулиця ім. Сергія Сергійовича Каменєва // Більшовик : вечірня газета. — Київ, 1936. — № 210 (1028). — 9 вересня. — С. 1. Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.
  3. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 13 липня 1937 року № 789/14 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 9715, арк. 11. Архівовано з першоджерела 9 вересня 2018.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. У Києві вночі «перейменували» вулицю Московську на честь загиблого бійця АТО // zik, середа, 11 жовтня 2017 6:10
  6. Самойловський І. Старовинний курган // Київська правда. — 1950. — № 104 (7631). — 24 травня. — С. 2.
  7. Самойловський І. М. Розвідки і розкопки в Києві та його околицях в 1947–1948 рр. // Археологічні пам'ятки УРСР. — 1952. — Т. 3. — С. 77.
  8. Телегин Д. Там, где вырос Киев. — К. : Наукова думка, 1982. — С. 65. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]