Московсько-Брестська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Московсько-Брестська залізниця
Вокзал станции Брест. Открытка до 1915 г..jpg
Вокзал станції Брест, початок 20-го століття
Тип залізнична компанія
Статус історична, перйменована у Олександрівську залізницю, потім у Московсько-Білорусько-Балтійську.
приємниці: Білоруська залізниця та Московська залізниця
Засновано 1870
Штаб-квартира Барановичі
Роки функціонування 18701912
Країна Російська імперія)  →  УНР  → 
Білоруська РСР та РСФСР
Експлуатаційна довжина колій 1'027 верст.
Ширина колії 1520 мм
Материнська компанія Міністерство шляхів сполучення

Джерела:
  • Вокзал у Бресті

    Московсько-Брестська залізниця (М.-Берестейська) — історична залізниця у Білорусі, на Смоленщині та Московії довжиною 1'100 км, яка проходила Московською, Смоленською, Могилевською, Мінською та Гродненською губерніями імперії. Зведена приватною компанією у 18691871 роках.

    Вводилась до експлуатації окремими ділянками: МоскваСмоленськ (391 верст, вересень 1870); Смоленськ—МінськБрест (636 верст, листопад 1871). До сталої експлуатації здана 29 листопада 1871 року.

    Вокзал М-Б залізниці у місті Барановичі

    Магістраль перехрещується зі залізницями: Петербургско-Одеською (в Орші), Лібаво-Роменською (в Мінську), Києво-Брестською (в Бресті), Віленсько-Ковенською та гілкою Вільно-Рівненського напрямку ПоліськихБарановичах).

    Найбільші залізничні вузли Орша, Мінськ, Барановичі, Брест; головні майстерні у Москві та Мінську.

    Історія[ред. | ред. код]

    Вокзал ст. Вязьма

    15 грудня 1868 року концесія на будівництво Московсько-Смоленської залізниці була затвержена Александром II. Засновниками акціонерного товариства стали «Ризький торговий дім А. Шепелер і К°» та «Банкирський будинок братів Зульцбах» у Франкфурті-на-Майні.

    Будівництво почалося навесні 1869 року зі спорудження Білоруського (нині Смоленського) вокзалу у Тверської застави в Москві.

    Магістраль будувалася одночасно від Смоленська та від Москви. 9 серпня 1870 року перші робочі поїзди пройшли від Смоленська до Гжатська, на московській ділянці шлях був готовий до станції Бородіно[tr].

    19 вересня 1870 року відбулася урочисте відкриття залізниці. 20 вересня 1870 було розпочато пасажирські і товарні перевезення від Москви до Смоленська.

    У 18701871 роках була побудована Смоленсько-Брестська залізниця, а 16 листопада 1871 року по ній відкрито рух поїздів.

    поштівка Загальний вид на станцію Смоленськ Московсько-Брестської залізниці
    Загальний вид на станцію «Смоленськ» Моск.-Брестської залізниці

    Обидві магістралі злилися в одну і залізниця отримала назву Московсько-Брестська залізниця. На шляхах побудовано 698 штучних споруд, у тому числі 135 металевих мостів.

    План-чертеж 1872 року Брестського вокзалу в Москві

    18771879 роках була прокладена друга колія на ділянці від Москви до Кубинки, і від Смоленська до Бреста; 1891—1892 роках другі колії з'явилися на ділянці від Кубинки до Смоленська.

    Вокзал станції «Мінськ»

    1 липня 1896 року Московсько-Брестська залізниця була викуплена державною скарбницею.

    4 травня 1912 року перейменована в Олександрівську залізницю (на честь імператора у зв'язку зі 100-річчям Великої Вітчизняної війни 1812 р.)[1].

    1913 року в районі камер-колезького вала[en] сталася велика пожежа, що супроводжувався кількома сильними вибухами. Згорів газовий завод Олександрівської залізниці. В гасінні пожежі брали участь 4 пожежні команди і 6 паровозів[2].

    У травні 1918 року дорога передана в введення НКШС.

    У серпні 1922 року Олександрівська залізниця та Московсько-Балтійська залізниця були об'єднані в Московсько-Білорусько-Балтійську залізницю.

    Статистика та рухомий склад[ред. | ред. код]

    У 1910 на магістралі було 523 паровоза, 629 пасажирських і 6499 вантажних вагонів, перевезено близько 5 млн пасажирів. і 340 млн пудів вантажів; працювала 18 тис. робітників.

    У популярній культурі[ред. | ред. код]

    Московсько-Брестська залізниця (Moscow–Brest Railway) відіграє роль у новелі Доктор Живаго пиьменника і поета Бориса Пастернака[3].

    Історичні архиви[ред. | ред. код]

    • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 17. Доклад № 74. 15 сентября 1870 г. «Об открытии 19 сентября движения по железной дороге от Москвы до Смоленска».(рос. дореф.)
    • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 19. Доклад № 137. 18 ноября 1871 г. «Об открытии 16 ноября движения по II участку Московско-Брестской ж. д. от Смоленска до Бреста».(рос. дореф.)

    Література[ред. | ред. код]

    • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія—Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2000. — 544 с.: іл. ISBN 985-11-0169-9 (т. 10) ISBN 985-11-0035-8(біл.)

    Посилання[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Строительство первых дорог history.rw.by
    2. Пожар на газовом заводе Александровской железной дороги // Вестник Забайкальской железной дороги, № 26, 29 июня 1913 года, стр.3-4(рос. дореф.)
    3. Pasternak, Boris (2011). Doctor Zhivago (англійською). Переклад з російської: Richard Pevear, Larissa Volokhonsky (вид. 1st Vintage Classics). New York: Vintage Classics. ISBN 978-0-307-39095-0. 

    Див. також[ред. | ред. код]