Московсько-Київська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Московсько-Киівська залізниця
Роки функціонування: 1936—1959
Країна: СРСР
Штаб-квартира: Калуга
Статус: увійшла до складу Калінінської залізниці
Підпорядкування: НКШС СРСРМШС СРСР
Телеграфний код: МОСКИЕВ
Експлуатаційна довжина колій: 2469 км, в т. ч. 24 км вузької колії (1941)[1]
Ширина колії: 1524 мм
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Московсько-Киівська залізниця (1940)

Московсько-Київська залізниця — історична залізниця, що існувала у СРСР у 1936—1959 роках.

Історія[ред. | ред. код]

Відповідно до постанови Ради народних комісарів СРСР та ЦК ВКП(б) № 858 від 13 травня 1936 року та наказу НКШС № 62Ц від 14 травня 1936 року за рахунок розукрупнення з липня 1936 року з Західних залізниць були організовані:

Згідно розпоряждення Міністерства шляхів сполучення СРСР № Г-3998 від 13 лютого 1959 року Конотопське відділення (НОД-5) Московсько-Київської залізниці було передано до складу Південно-Західної залізниці[4].

Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 748 від 13 липня 1959 року та наказу Міністерства шляхів сполучення СРСР 42Ц від 14 липня 1959 року:

Структура[ред. | ред. код]

Відділення руху[ред. | ред. код]

Станом на 1 грудня 1937 року за адміністративним розподілом до складу залізниці входило вісім відділень руху (ДН)[7]:

  • ДН-1 Москва
  • ДН-2 Калуга
  • ДН-3 Спас-Деменськ
  • ДН-4 Фаянсова
  • ДН-5 Брянськ-Пас.
  • ДН-6 Льгов
  • ДН-7 Ворожба
  • ДН-8 Конотоп

Локомотивні депо[ред. | ред. код]

У підпорядкуванні Московсько-Київської залізниці знаходилося 11 основних локомотивних депо[7]:

  • Брянськ I
  • Брянськ II
  • Ворожба (ТЧ-10)
  • Калуга
  • Конотоп (ТЧ-8)
  • Кореневе (ТЧ-9, зачинено у квітні 1945 року[8][9])
  • Льгов
  • Малоярославець
  • Москва-Київська
  • Спас-Деменськ
  • Фаянсова (ТЧ-3)

Межі залізниці[ред. | ред. код]

У 1940 році Московсько-Київська залізниця межувала з іншими залізницями по таких станціях та вузлах[1][10]:

Залізниця Міжзалізничні стикові станції та вузли
Західна Вязьма, Колодня (Смоленськ), Рославль II, Жуковка
Білоруська Брянськ-Льговський, Хутір-Михайлівський, Бахмач
Південно-Західна Бахмач, Ніжин
Південна Бахмач, Ворожба, Льгов-Київський
ім. Ф. Е. Дзержинського Льгов-Київський, Кромська (Орел), Сухиничі, Плеханове
Московско-Донбаська Плеханове

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ЖД словарь, 1941
  2. Афонина, 1996, с. 117
  3. Бобылев А. Н. Начало мирного строительства.
  4. Бобылев А. Н. На острых гранях перемен.
  5. Афонина, 1996, с. 159
  6. Административно-территориальная структура сети железных дорог в 1956—1970 гг. // История железнодорожного транспорта Советского Союза. Том 3: 1945—1991 гг. — М., 2004. — С. 159—160.
  7. а б Бобылев А. Н. Внедрения, методы.
  8. Общая информация // Официальный сайт муниципального образования «Поселок Коренево» Кореневского района.
  9. 70 лет в истории отечественной электротехники : [рос.] // Газета «Комсомольская правда» (Курск). — 2015. — 10 апреля.
  10. Схемы, 1943

Див. також[ред. | ред. код]