Мотив злочину

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Моти́в злочину — це внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин.

Мотиви можуть мати різний характер: низькі (наприклад, кори́сть, помста, хуліганський); такі, що не мають низького характеру (наприклад, жалість, співчуття, прагнення допомогти іншій людині тощо)[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і допов. — Київ : Юрінком Інтер, 2005. — С. 182-183. — ISBN 966-667-160-3.