Мотовиловець Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Вікторович Мотовиловець
НДУ 9 Мотовиловець Андрій Вікторович.jpg
Народився 29 квітня 1982(1982-04-29) (40 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність Перший заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Андрій Вікторович Мотовиловець (нар. 29 квітня 1982, Київ) — український політичний діяч, народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання[1]. Перший заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України з 1 листопада 2021 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив економічний факультет Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Щоб оплачувати освіту, працював гіпсокартонником на будівництві. Пізніше працював у банківській сфері, де з молодшого спеціаліста виріс до начальника відділу кредитування фізичних осіб великого банка[2].

З 2014 року як спеціаліст з аналітики державних закупівель працював у Міністерстві інфраструктури України. Був помічником першого заступника міністра Володимира Шульмейстера, радником міністра Андрія Пивоварського. Після старту системи публічних закупівель ProZorro цілий рік перекладав на неї підприємства Міністерства інфраструктури[2].

З 2016 до 2019 рр. операційний директор ДП «ProZorro. Продажі»[3]. Також обіймав посаду першого заступника директора підприємства.

З 2019 року — Народний депутат України IX скликання. Був обраний за списком партії «Слуга народу». Член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики[4].

З 14 березня 2021 року очолив Київську обласну партійну організацію «Слуга народу»[5].

1 листопада 2021 року призначений заступником голови фракції «Слуга народу» у Верховній раді України[6]. За словами голови фракції Давида Арахамії, Мотовиловець і до призначення фактично вже виконував ці функції[7][8][9].

В інтерв'ю[10] пояснюював появу президента Зеленського 23 квітня 2020 року на летовищі Гостомель на зустрічі літака з комерційним вантажем для мережі Епіцентр, заявив, що це це другий літак Мрія. Журналісти звернулась до ДП «Антонов» за роз'ясненням, виробгик спростував інформацію, бо другий літак не було добудовано[11].

У липні 2020-го з'явилися так звані «плівки Халімона», на записах яких нардеп Халімон нібито вимагає хабар у розмірі 40 млн грн за сприяння у веденні аграрного бізнесу на Чернігівщині. У записах також фігурує Мотовиловець[12].

ProZorro. Продажі[ред. | ред. код]

До 2019 року, коли Мотовилівця було обрано депутатом Верховної Ради, «ProZorro.Продажи» заробила для держави понад 17,5 мільярда гривень. З таким результатом впровадження системи стало найефективнішою економічною реформою України[13].

Коронавірус[ред. | ред. код]

З 17 березня 2021 року — один із організаторів роботи Антикризового штабу Офісу Президента України з боротьби з коронавірусом[14]. Налагоджував комунікацію між українськими бізнесменами, котрі виділяли кошти на закупівлю медичного обладнання, іноземними постачальниками та державними органами України.

Супроводжував перший авіарейс в Україну з масками, апаратами ШВЛ та медичними тестами з Китаю, організований Офісом президента. Вантаж, зокрема ПЛР-тести, згодом було передано до лікарень та лабораторій усіх регіонів України[15].

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Верховної Ради ІХ скликання. Станом на жовтень 2021 року брав участь у 227 пленарних засіданнях із 232[16]. Мотовиловець подав на розгляд 147 законопроєктів[17].

Як член комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики брав участь у розробці закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хто проходить в Раду від "Слуги народу": список. Дзеркало тижня. 21 липня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 17 січня 2020. 
  2. а б Мотовиловець Андрій Вікторович. Слово і Діло. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 17 січня 2020. 
  3. Мотовиловець Андрій Вікторович. Чесно (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 січня 2020. 
  4. Мотовиловець став першим заступником голови фракції «Слуга народу». Радіо Свобода. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  5. Київську облорганізацію "Слуги народу" очолив Мотовиловець замість Дубінського. Інтерфакс-Україна. 14 березня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  6. Арахамії обрали нового першого заступника. Українська правда. 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  7. Мотовиловец может стать первым замглавы фракции "Слуга народа" - Арахамия. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  8. Арахамія розповів, хто замінить Корнієнка в керівництві Слуги народу. НВ. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 грудня 2021. 
  9. Арахамія: Замість Корнієнка моїм першим заступником має стати Мотовиловець. Цензор.НЕТ. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  10. Скільки бізнес дав на боротьбу з пандемією, чому всі мовчать про внесок Коломойського, як експерт з азартних ігор Борис Баум став благодійником. Інтервʼю депутата Андрія Мотовиловця. babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 
  11. Депутат СН Мотовиловець сказав, що влада підняла в небо другу «Мрію». У «Антонові» кажуть, що такого літака немає. babel.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020. 
  12. «Плівки Халімона»: «Схеми» розповіли, як Венедіктова блокувала розслідування щодо ще одного «слуги народу». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  13. Андрій Мотовиловець. my.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  14. Денис Кацило (24 березня 2020). Рейс против коронавируса. Как Украина везла тесты из Китая и что в итоге привезла. Триллер. LIGA.net. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  15. В Україну з Китаю прибув літак з партією тестів для виявлення коронавірусу. Офіс Президента України. 23 березня 2020. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  16. Мотовиловець Андрій Вікторович. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  17. Мотовиловець Андрій Вікторович, IX скликання. Законопроєкти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 
  18. Аліна Плющ (17 серпня 2020). Закон про азартні ігри набув чинності: що далі. Українська правда. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]