Мотовилов Анатолій Геннадійович
 | ||||||||||||||
| Особові дані | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 1 червня 1946 Сталінськ, СРСР | |||||||||||||
| Смерть | 21 грудня 1990 (44 роки) | |||||||||||||
| Зріст | 177 см | |||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||
| Номер | 15 («Динамо» М) | |||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||
| «Металург» (Сталінськ) | ||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||
| Звання |  | |||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||
Анатолій Геннадійович Мотовилов (1 червня 1946, Сталінськ, Кемеровська область, СРСР — 21 грудня 1990) — радянський хоккеїст, нападник. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.[1].
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Вихованець дитячо--юнацької спортивної школи клубу «Металург» (Сталінськ). З 1961 року виступав за команду майстрів. За чотири сезони у чемпіонаті СРСР закинув 23 шайби[2][1].
У 1965—1978 роках захищав кольори московського «Динамо» (Москва). Четвертий бомбардир команди в чемпіонаті Радянського Союзу — 176 голів у 471 матчі. Чотири рази здобував срібні медалі і шість разів — бронзові нагороди першості СРСР. Чотири рази обирався до списку найкращих хокеїстів сезону (1966, 1967, 1968,1971)[1][3]. Його партнерами по атакувальній ланці у різні роки були Валентин Чистов, Валентин Григор'єв, Віктор Шилов, Олександр Сакеєв, Олександр Мальцев, Юрій Чичурін, Юрій Репс і Ігор Самочорнов[4]. Член «Клубу 100 бомбардирів» — списку найрезультативніших хокеїстів у чемпіонаті країни (187 закинутих шайб).[5].
У складі збірної СРСР провів шістнадцять матчів. Зокрема, став переможцем міжнародного турніру на приз газети «Известия» 1971 року (2 матчі) і учасником турне по Канаді. Відзначився чотирма закинутими шайбами у ворота команди Кленового листа. За другу збірну СРСР провів 33 матчі (13 голів)[6][1].
З 1980 року входив до тренерського штабу харківського «Динамо», був помічником Валентина Єгорова і Юрія Очнєва[ru]. У 1986—1990 роках очолював «Металург» (Новокузнецк)[1].
Загинув у автокатастрофі 21 грудня 1990 року. Похований на Ваганьковском цвинтарі (ділянка № 50).[7].
Досягнення[ред. | ред. код]
- Переможець турніру газети «Известия» — 1971
- Срібний призер чемпіонату СРСР — 1971, 1972, 1977, 1978
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР — 1966, 1967, 1968, 1969, 1974, 1976
- Володар Кубка СРСР — 1972, 1976
- Фіналіст Кубка СРСР — 1966, 1969, 1970, 1974
- Чемпіон II зимової Спартакіади народів СРСР — 1966
- Володар Кубка Торонто — 1971, 1972
- Володар Кубка Ахерна — 1975, 1976
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Анатолий Геннадьевич Мотовилов. www.dynamo-history.ru. Архів оригіналу (HTML) за 11 серпня 2020. Процитовано 02.07.2015.
- ↑ Хоккей. Справочник / А. В. Комаров. — Москва : Физкультура и спорт, 1977. — С. 190.
- ↑ Новокузнецкий хоккейный клуб «Металлург» — о клубе. www.metallurg-nk.ru. Архів оригіналу (HTML) за 26 травня 2020. Процитовано 03.07.2015.
- ↑ Динамо. Энциклопедия. — Москва : ОЛМА-Пресс, 2003. — С. 426. — ISBN 5-224-04399-9.
- ↑ Владимир Филатов (3 сентября 2012). Клуб «100 бомбардиров». Потеснит ли Сушинский легенд?. Советский спорт — www.sovsport.ru. Архів оригіналу (HTML) за 4 липня 2015. Процитовано 17.05.2019.
- ↑ Анатолий Мотовилов. www.chidlovski.net. Архів оригіналу (HTML) за 22 січня 2021. Процитовано 02.07.2015.
- ↑ Мотовилов Анатолий Геннадьевич (1946—1990). fc-dynamo.ru. Архів оригіналу (HTML) за 5 листопада 2019. Процитовано 25.11.2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Анатолій Геннадійович Мотовилов [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.], www.dynamo-history.ru
- Анатолій Мотовилов [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.], www.chidlovski.net
- Мотовилов Анатолій Геннадійович на сайті EliteProspects.com (англ.)