Мотренко Микола Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Степанович Мотренко
Народився 3 серпня 1937(1937-08-03)
Качанівка
Помер 6 квітня 2009(2009-04-06) (71 рік)
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст, публіцист,
депутат районної ради
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Микола Степанович Мотренко (3 серпня 1937(19370803), село Качанівка Охтирського району, Сумська область — 6 квітня 2009) — радянський та український журналіст та публіцист, депутат районної ради, член Національної спілки журналістів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 серпня 1937 року в селі Качанівка Охтирського району на Сумщині.

Закінчив 10 класів Чупахівської середньої школи (1955). Служив в армії.

Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка (1963).

Друкуватися в районній газеті почав з 12-ти річного віку.

Більшість життя присвятив роботі в Охтирській міськрайонній газеті «Прапор перемоги», був її головним редактором(1975—1990). Був чудовим публіцистом. Його матеріали публікувались у республіканській пресі, тодішніх центральних газетах і журналах. Він завжди стояв на сторожі рідного слова і мови, відстоював його чистоту. Причаровував увагою, врівноваженістю, виваженістю мови, чіткістю висловлення думки, спокоєм. Був справжнім наставником для багатьох журналістів (М.Рудаков, М.Байстрюченко, Н.Розторгуєва).

М.Мотренку належить перший пошуковий матеріал про славного земляка Олексія Береста, розповіді про листування з його донькою, друзями. І вся ця робота дала вагомий результат. Документальна повість «Я прикрию!» (1989) вже витримала два видання, повернула нам легендарну людину, героя штурму фашистського Рейхстагу. І завдяки цьому Олексій Берест став Героєм України.

М.Мотренко — автор путівника «Охтирка» (Прапор, Харків.-1990). Його письменницькі надбання — це збірка творів: «Романова свіча» і «Кононові криниці» (2000), повість в шістнадцяти новелах «Хто в мене батько?» (2003). І роман під назвою «Винна яблуня» (2006). Книга, яка є значною для культури краю і своєрідним підсумком життя і творчості автора. До книги також увійшли «Сільські новели» — розповідь про давнє і сьогоднішнє у рідному авторові краї. В них — тривога про майбутнє села і країни. Той, хто любить свій край ще не раз їх буде перечитувати.

Довгі роки обирався депутатом районної ради, був заступником голови, очолював Охтирську районну Раду Сумської області (1991—2006).

Присвоєно почесне звання «Людина року Охтирського району» (2006).

Член Національної спілки журналістів України.

Помер 6 квітня 2009 року і похований в м. Охтирка Сумської області.

Книжки[ред. | ред. код]

  • Я прикрию! : розповідь про лейтенанта О. П. Береста / М. С. Мотренко. — Харків: Прапор, 1989. — 138,[2] с.; 17 см; ISBN 5-7766-0097-9
  • Охтирка: путівник / М. С. Мотренко. — Харків: Прапор, 1990. — 126,[1] с. : іл.; 17 см; ISBN 5-7766-0205-X
  • Мотренко М. С..Романова свіча. Кононова криниця.-Суми: Мрія-1,.2000.-124 с.
  • Мотренко М. С.Я прикрию!. — Суми: Мрія-1, 2005. -144 с.,іл.

Література[ред. | ред. код]

  • Байстрюченко М..Про земляків і малу батьківщину. //Прапор перемоги.-Охтирка,-2003,24 жовтня
  • Галкін О.Мій край-моя історія жива.// Вишневий цвіт.-Охтирка,-2003,3 жовтня
  • Рудаков М. І. Власний архів