Мохамад Махатхір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Махатхір Мохамад
Mahathir Mohamad
Махатхір Мохамад
Махатхір Мохамад
7-й Прем'єр-міністр Малайзії
10 травня 2018 — 24 лютого 2020
Попередник Наджиб Разак
Наступник Мухиддін Яссін
4-й Прем'єр-міністр Малайзії
16 липня 1981 — 31 жовтня 2003
Попередник Хуссейн Онн
Наступник Абдулла Ахмад Бадаві
Народився 20 грудня 1925(1925-12-20) (98 років)
Алор-Сетар, Британська Малайя
Відомий як політик, лікар, письменник
Країна Малайзія
Alma mater Університет Малайя (1953), Національний університет Сінгапуру і Yong Loo Lin School of Medicined
Політична партія Об'єднана малайська національна організація, Malaysian United Indigenous Partyd[1], незалежний політик, Homeland Fighter Partyd[2] і Parti Bumiputera Perkasa Malaysiad[3]
Батько Мохамад Іскандар
Мати Wan Tempawan Wan Hanapid
У шлюбі з Siti Hasmah Mohamad Alid
Діти Marina Mahathird, Mokhzani Mahathird, Mukhriz Mahathird, Mirzan Mahathird, Melinda Mahathird і Mazhar Mahathird
Професія лікар
Релігія Іслам
Нагороди
Підпис
chedet.cc

Махатхір бін Мохамад (малай. Mahathir bin Mohamad, нар. 20 грудня 1925(19251220), Алор-Сетар) — державний та політичний діяч Малайзії, прем'єр-міністр Малайзії у 1981—2003 роках та з 10 травня 2018 до 24 лютого 2020 року. Під його керівництвом Малайзія стала одним з азійських тигрів - країн, які розвивалися надзвичайними темпами до кризи 1997-1998 років. Махатхіру вдалося досить швидко вивести країну з лещат цієї кризи.

У 1997 році Махатхір отримав Міжнародну премію Короля Фейсала.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині шкільного вчителя. За освітою лікар: 1953 року закінчив медичний факультет Університету Малайя у Сінгапурі. Вів медичну практику. 1946 року вступив у щойно засновану Об'єднану малайську національну організацію (ОМНО). 1964 року став членом парламенту від ОМНО. 1969 року за критику політики прем'єр-міністра Абдул Рахмана виключений з ОМНО.

Написав книгу «Малайська дилема», яка одразу ж була заборонена в Малайзії. 1972 року при прем'єр-міністрі Абдулі Разаку відновлений в ОМНО і через рік призначений сенатором. У 1972—1981 роках — заступник прем'єр-міністра. У 1981—2003 роках президент партії ОМНО і прем'єр-міністр. 19 травня 2008 року, намагаючись чинити тиск на прем'єр-міністра Абдуллу Бадаві та змусити його покинути пост на користь його заступника Наджиба Разака, заявив про вихід з ОМНО.[5] Повернувся до лав партії як тільки Наджіб Разак зайняв пост прем'єр-міністра.[6]

У жорсткій боротьбі на парламентських виборах 9 травня 2018 року очолювана Махатхіром коаліція Альянс надії перемогла правлячий Національний фронт, який керував Малайзією з 1957 року.[7] 92-річний Махатхір стане найстарішим лідером у світі.[8][9]

Державна діяльність[ред. | ред. код]

При ньому Малайзія перетворилася з країни зі слаборозвиненою аграрною економікою в одного з «азійських тигрів». Пропагував «азійські цінності» на противагу західним, очолював міжнародний рух неприєднання.

Автор концепції «Бачення 2020», що ставить метою перетворення Малайзії в індустріально розвинену державу до 2020 року. Великою заслугою Махатхіра вважається подолання фінансової кризи 1998 з опорою на власні сили. Як запобіжний захід щодо подібних економічних потрясінь у майбутньому доктор Махатхір Мохаммад висунув «проект золотого динара», який передбачає створення забезпеченої золотом міжнародної валюти.

Очолював делегації Малайзії на багатьох міжнародних форумах. Ініціатор створення країнами, що розвиваються неурядової комісії Півдня з питань розвитку. 1987 року обрано головою міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотиків та їх незаконним обігом. У липні-серпні 1987 відвідав Москву з офіційним візитом.

Почесний член РАПН (2000)[10].

Сукупність його поглядів отримала назву махатхірізм.[11] У 1998 і 2007 роках випускалися марки з його портретом.

24 лютого 2020 подав у відставку з посади прем'єр-міністра Малайзії[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bersatu pecat Mahathir, Mukhriz dan tiga yang lainMalaysiakini.com, 2020.
  2. https://www.sinarharian.com.my/article/244627/berita/politik/mahathir-tinggalkan-pejuang
  3. https://malaysiakini.com/news/656416
  4. King Faisal award to Mahathir for services to Islam. The Malay Mail. 15 січня 1997. 
  5. Malaysia's PM in danger as Mahathir quits party. Reuters (англ.). 19 травня 2008. 
  6. Yatim, Hafiz (4 квітня 2009). Mahathir, wife back in Umno. Malaysiakini. 
  7. Mahathir Wins in Historic Malaysia Power Shift. Bloomberg.com (англ.). 9 травня 2018. 
  8. Daniele, Euan McKirdy,Marc Lourdes,Ushar (10 травня 2018). Malaysia's Mahathir Mohamad is now the world's oldest leader. CNN (англ.). 
  9. Malaysia’s Mahathir Mohamad to Become World's Oldest Leader. Time (англ.). 10 травня 2018. 
  10. Премьер Малайзии избран академиком РАЕН. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 вересня 2013. 
  11. Mohathir Mohamad — в: Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.:"Восточная книга", 2012, с. 369
  12. Прем'єр-міністр Малайзії подав у відставку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]