Мохамад Махатхір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Махатхір Мохамад
Mahathir Mohamad
Махатхір Мохамад
7-й Прем'єр-міністр Малайзії
10 травня 2018 — 24 лютого 2020
Попередник Наджиб Разак
Наступник Мухиддін Яссін
4-й Прем'єр-міністр Малайзії
16 липня 1981 — 31 жовтня 2003
Попередник Хуссейн Онн
Наступник Абдулла Ахмад Бадаві
Народився 20 грудня 1925(1925-12-20) (97 років)
Алор-Сетар, Британська Малайя
Відомий як політик, лікар, письменник
Країна Малайзія
Alma mater Університет Малайя, Національний університет Сінгапуру і Yong Loo Lin School of Medicined
Політична партія Об'єднана малайська національна організація, Malaysian United Indigenous Partyd[1], незалежний політик, Homeland Fighter Partyd[2] і Parti Bumiputera Perkasa Malaysiad[3]
Батько Мохамад Іскандар
Мати Wan Tempawan Wan Hanapid
У шлюбі з Siti Hasmah Mohamad Alid
Діти Marina Mahathird, Mokhzani Mahathird, Mukhriz Mahathird, Mirzan Mahathird, Melinda Mahathird і Mazhar Mahathird
Професія лікар
Релігія Іслам
Нагороди
Підпис Mahathir Mohamad signature.svg
chedet.cc

Махатхір бін Мохамад (малай. Mahathir bin Mohamad, нар. 20 грудня 1925(19251220), Алор-Сетар) — державний та політичний діяч Малайзії, прем'єр-міністр Малайзії у 1981—2003 роках та з 10 травня 2018 до 24 лютого 2020 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині шкільного вчителя. За освітою лікар: 1953 року закінчив медичний факультет Університету Малайя у Сінгапурі. Вів медичну практику. 1946 року вступив у щойно засновану Об'єднану малайську національну організацію (ОМНО). 1964 року став членом парламенту від ОМНО. 1969 року за критику політики прем'єр-міністра Абдул Рахмана виключений з ОМНО.

Написав книгу «Малайська дилема», яка одразу ж була заборонена в Малайзії. 1972 року при прем'єр-міністрі Абдулі Разаку відновлений в ОМНО і через рік призначений сенатором. У 1972—1981 роках — заступник прем'єр-міністра. У 1981—2003 роках президент партії ОМНО і прем'єр-міністр. 19 травня 2008 року, намагаючись чинити тиск на прем'єр-міністра Абдуллу Бадаві та змусити його покинути пост на користь його заступника Наджіба Разака, заявив про вихід з ОМНО. Повернувся до лав партії як тільки Наджіб Разак зайняв пост прем'єр-міністра.

Державна діяльність[ред. | ред. код]

При ньому Малайзія перетворилася з країни зі слаборозвиненою аграрною економікою в одного з «азійських тигрів». Пропагував «азійські цінності» на противагу західним, очолював міжнародний рух неприєднання.

Автор концепції «Бачення 2020», що ставить метою перетворення Малайзії в індустріально розвинену державу до 2020 року. Великою заслугою Махатхіра вважається подолання фінансової кризи 1998 з опорою на власні сили. Як запобіжний захід щодо подібних економічних потрясінь у майбутньому доктор Махатхір Мохаммад висунув «проект золотого динара», який передбачає створення забезпеченої золотом міжнародної валюти23 липня 2021[джерело?].

Очолював делегації Малайзії на багатьох міжнародних форумах. Ініціатор створення країнами, що розвиваються неурядової комісії Півдня з питань розвитку. 1987 року обрано головою міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотиків та їх незаконним обігом. У липні-серпні 1987 відвідав Москву з офіційним візитом.

Почесний член РАПН (2000)[4].

Сукупність його поглядів отримала назву махатхірізм.[5] У 1998 і 2007 роках випускалися марки з його портретом.

24 лютого 2020 подав у відставку з посади прем'єр-міністра Малайзії[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bersatu pecat Mahathir, Mukhriz dan tiga yang lainMalaysiakini.com, 2020.
  2. https://www.sinarharian.com.my/article/244627/berita/politik/mahathir-tinggalkan-pejuang
  3. https://malaysiakini.com/news/656416
  4. Премьер Малайзии избран академиком РАЕН. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 вересня 2013. 
  5. Mohathir Mohamad — в: Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.:"Восточная книга", 2012, с. 369
  6. Прем'єр-міністр Малайзії подав у відставку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]