Мохаммад аль-Шаар
| Мохаммад аль-Шаар | |
|---|---|
| محمد إبراهيم الشعار | |
| Народився |
1950 Латакія, Сирія |
| Країна |
 Сирія |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Знання мов | арабська |
| Посада | Minister of Interior of Syriad |
| Військове звання | генерал-майор |
| Партія | Баас |
| Конфесія | сунізм |
Мухаммед Ібрагім аль-Шаар — державний і військовий діяч Сирійської Арабської Республіки, з 14 квітня 2011 року — міністр внутрішніх справ Сирії, раніше обіймав посаду начальника військової поліції (?-2011). Генерал-майор[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в 1950 році в місті Аль-Хаффа (провінція Латакія) в сунітськії сім'ї[2][3]. У 1971 році пішов служити в сирійську армію. Обіймав посаду начальника військової безпеки в Тартусі, а згодом очолив військову поліцію[2]. Командував нею до 2011 року, коли був призначений головою сирійського МВС, змінивши на цьому посту Саїда Мохаммада Саммура[4][5]. Після початку антиурядових виступів в березні 2011 року сирійські силовики стали жорстоко придушувати масові акції протесту[6]. У зв'язку з цим, 9 травня 2011 року Європейський союз запровадив санкції щодо Шаара, а також 12 інших сирійський політиків[7][8].
18 липня 2012 року прогриміли вибухи в штаб-квартирі Національного бюро безпеки в Дамаску[9]. Пізніше сирійські телеканали повідомили, що Шаар вижив, але отримав важкі поранення[10][11].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ الوزراء الذين تتالوا على الوزارة. Ministry of Interior. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 24 лютого 2013.
- ↑ а б نبذة عن السيد وزير الداخلية. Ministry of Interior. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 24 лютого 2013.
- ↑ Considering a Palace Coup in Syria. Stratfor. 8 липня 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2013.
- ↑ Kim Sengupta; Richard Hall (19 липня 2012). Architects of regime's brutal crackdown pay the ultimate price. The Independent. Архів оригіналу за 23 січня 2014. Процитовано 24 лютого 2013.
- ↑ Syrian president reshuffles cabinet. People's Daily. 15 квітня 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
- ↑ List of persons and entities referred to in articles 3 and 4. Official Journal of the European Union. 24 червня 2011. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 20 липня 2012.
- ↑ EU sanctions target Syria elite in bid to end violence. BBC. 10 травня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 22 травня 2012.
- ↑ Fahim, Kareem (19 липня 2012). Profiles of Syrian Officials Targeted in Damascus Blast. The New York Times. Архів оригіналу за 9 серпня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
- ↑ Top Syrian officials killed in major blow to al-Assad's regime. CNN. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 липня 2012.
- ↑ Weiss, Michael (18 липня 2012). The End of the Political Solution. Foreign Policy. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 21 липня 2012.
- ↑ Assad's top three aides killed in blast. Times of India. TNN. 19 липня 2012. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 21 липня 2012.