Мохуренко Григорій Григорович
| Григорій Мохуренко | |
|---|---|
 Штаб-сержант | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1987 |
| Громадянство |
 Україна |
| Військова служба | |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Десантні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| головний сержант батальйону | |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Григо́рій Григо́рович Мохуре́нко (* 1987) — штаб-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
В мирний час проживає у місті Черкаси.
2014 року записуватися у добровольці прийшов разом із батьком. Взяли Григорія — батькові роки не дозволили йти на контракт. На фронт потрапив у складі 128-ї гірськопіхотної бригади — саме під час боїв за Дебальцеве (де й залишався до самого виведення). Повернувшись у постійний пункт дислокації, перевівся в іншу бригаду. «Виріс» від солдата до головного сержанта батальйону. В першу ротацію десантником був на посаді командира відділення швидкого реагування — в Авдіївці. 10 місяців перебував під Новгородським, де 2017 року зазнав першого поранення — в ногу. Разом з ним на фронті постійно вівчарка Грей (також зазнала поранення).
2018 року під Верхньоторецьким під час обстрілу терористами опорного пункту бійці перечікували в укритті. Після двох годин обстрілу викликали підкріплення з БТРом. Підкріплення не видно, Григорій ухвалив рішення — треба бігти до БТРа (можливо потрібна допомога). Щойно повернув за ріг, побачив підмогу. Наступної миті — два вибухи; Мохуренка відкинуло на землю. Осколки потрапили в ногу і голову, кров залила все обличчя. Лікар уламки з ноги витяг — з голови не брався — дуже близько до нерва.
За три тижні виписався, повернувся на ВОП. Уже там вийшов із ноги ще один уламок.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 878/2019 від 4 грудня 2019 року за «особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1].
- Медаль «За військову службу Україні»[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 4 грудня року № 878/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ президента України 589—2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |