Мудрість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уособлення мудрості. Бібліотека Цельсія. Древній Ефес.
Джордж Уітер. Емблема мудрості. 1635.

Му́дрість (грец. Σοφία) — володіння знанням, розумінням, досвідом, обачністю та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості.

Сутність терміну[ред. | ред. код]

Мудрість розглядається, як розсудливе та грамотне застосування знання/інтелекту. Великий, глибокий розум, що опирається на життєвий досвід. Здатність знаходити рішення різних проблем, в тому числі життєвих, опираючись на свій і чужий досвід, уникаючи часом безпосередніх логічних операцій і розуміння онтології того що відбувається.

Статус мудрості[ред. | ред. код]

Статус мудрості чи розсудливості як чесноти визнається в культурних, філософських та релігійних джерелах. В таких жанрах усної і літературної творчості як Афоризм, Приказка, Приповість, Притча знайшла своє відображення квінтесенція народної мудрості.

Поняття «розум» не є синонімом поняття мудрість. Розумна людина не є обов'язково мудрою, але мудрий вже сприймається, як розумний.

Термін «Філософія» перекладається з давньогрецької як любов до мудрості.

Релігійний вимір[ред. | ред. код]

Індійські релігії[ред. | ред. код]

В індуїзмі богом мудрості є Ґанеша.

Християнська теологія[ред. | ред. код]

У християнстві мудрість вважається одним із дарів Святого Духа.

Мудрість є однією з «ключових ідей» біблійного тексту: їй присвячені книги Іова, Еклезіаста, Притчі і частково Псалмів (Пс. 1; 36; 48; 72; 111; 126; 127), її ім'я безпосередньо фігурує в назвах книг - «Премудрості Соломона», «Премудрості Ісуса, сина Сираха».

Центральне місце мудрості в концептуальній системі релігії цілком зрозуміло: з її допомогою дається відповідь на настільки затребуване людством питання про кінцеву мету буття і про сенс життя. Звичайно, словосполучення «сенс життя» в Святому Письмі немає, а слово «сенс» зустрічається, головним чином, в значенні «розуміння», однак ідея сенсу життя, безумовно, присутня в семантиці біблійної мудрості, яка, по суті, являє собою знання кінцевої мети буття. Філософським і поетичним роздумами про сенс життя представляється приписувана царя Соломона книга« Еклезіаста ».

Біблійна мудрість - це чеснота, яка полягає, перш за все, в дотриманні закону і заповідей, в тому, що тут називається «страх Господній»: «Будь-яка мудрість - страх Господній, і у всякій мудрості - виконання закону »(Сир. 19: 18); «Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону."» (Сир. 19: 18); «Страх Господній це мудрість, а відступ від злого - розум» (Іов 28: 28); «Початок мудрості - страх Господній; добрий розум у тих, хто виконує Його »(Пс. 110: 10); «Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність »(Пр. 15: 33); «Корінь премудрості - боятися Господа, а гілки її - довголіття» (Сир. 1: 20); «Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі» (Сир. 1: 26); «премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність.» (Сир. 1: 27); «Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце мудрого знає час і право »(Ек. 8: 5).

Сукупна частота появи в тексті Біблії похідних від кореня «мудр-» становить 538 появ, що перевищує десь в рази частоту появи тут похідних від будь-якої іншого кореня, що передає значення пізнавальної здатності, і це ще раз свідчить про значущість мудрості в концептуальній системі релігійного дискурсу .

Слово Частота

появи у біблії

мудрість 203
премудрість 93
мудрець 32
мудрий 176
премудрий 9

Хоча Біблія навчає прислухатись до старших і слухати їх, проте бувають випадки коли цього не варто робити. Псалом 118:100 пише "Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх." Також у книзі Іова згідно перекладом Огієнка пише, що Бог «надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.» (Іов 12:20).

Біблійна мудрість таємнича і містична - вона дається не кожному ( «Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається» - Сир. 6: 23), мудреці - це книжники, пророки і віщуни: «І відкрив тобі таємниці премудрости, що тобі вдвічі більше слід було б понести! » (Іов 11: 6); «Щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки» (Пр. 1: 6); «Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємницю, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни» (Дан. 2: 27); «Де мудрий? де письменник? Де дослідувач віку цього? » (1 Кор. 1: 20); «Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе» (Єз. 28: 3); «І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені тлумачення сна» (Дан. 4: 3); «А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його тлумачення, але вони не могли пояснити мені цього »(Дан. 5: 15); «Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви будете бити в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста »(Мф. 23: 34); «Якщо хто бажає великої досвідченості, мудрість ... передбачає знамення і чудеса і наслідки років і часів» (Прем. 8: 8).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]