Мужіївське золоторудне родовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мужіївське золоторудне родовище.jpg

Мужіївське золоторудне родовище  — родовище золота в Берегівському районі Закарпатської області. Розташоване біля села Мужієво, в південно-західній частині Берегівського низькогір'я.

Дозволи на видобування[ред. | ред. код]

  • 1996—1999 — дочірнє підприємство «Мужіївський золотополіметалевий рудник»[1];
  • 1999—2002 — дочірнє підприємство «Мужіївський золотополіметалевий рудник»[2];
  • 2002—2008 — товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали»[3];
  • 2012—2014 — злочинним шляхом дозвіл переоформлено на приватне акціонерне товариство «Карпатська рудна компанія», яке пов'язане з колишнім міністром Віталієм Захарченком[4];
  • 2014 — родовище фактично повернуто під управління «Закарпатполіметали», але де-юре дозвіл, що виданий Карпатській рудній компанії не скасовано. Це заважає завершити процедуру банкрутства компанії, що належить державній акціонерній компанії (ДАК) «Українські поліметали»[5].

Історія[ред. | ред. код]

Золото тут здавна добували і німці, і турки, і угорці, і українці. Турки у середньовіччі, зокрема, вивезли за 200 років бл. 20 т. Добували на той час примітивно,— це було кайло, світильник, грабарка. Золотошукачі слідували за золотоносними жилами, що знаходились в м'якому каоліні. Вони занурювались углиб не більше, як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли знамениту на увесь світ віденську порцеляну. Система старих штолень дуже акуратна й логічно завершена. А в деяких місцях залишені були навіть купки руди, готової до промивання.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

При вивченні речовинного складу руд Мужіївського родовища виділено два мінеральних типи руд: власне золотовмісні та комплексні золотополіметалічні. Відповідно до результатів фазового аналізу в цих типах руд кількість золота, зв'язаного з мінералами-носіями різна. У власне золотих рудах золота зв'язаного з мінералами-носіями — 5,8%, а в поліметалічних — 66%. Характерною рисою обох типів руд є відсутність золота, зв'язаного з карбонатами.

Геологічну розвідку поблизу Мужієвого ведуть із 1950-х років. Геологи, які розвідали та затвердили родовище, отримали за це державні премії колишнього СРСР. Запаси золота виявлені також на Сауляку (Рахівський район) і в центральній Україні (Український кристалічний щит). Але Мужіївське родовище — єдине в Україні родовище золота із затвердженими запасами.

У власне золотовмісних рудах основними мінералами є кварц, каолініт і дикіт. Мінералами-носіями золота у власне золотих рудах Мужіївського родовища є: кварц, каолініт, барит, оксиди заліза. У середньому по родовищу масова частка золота в мінералах коливається: у кварці від 0,01 г/т до 4 г/т; у бариті від 2 г/т до 15 г/т; у гідрооксидах заліза від 2 г/т до 5 г/т; у каолініті, на якому адсорбовані тонкодисперсні частини золота (< 0,001мм), до 1-3 г/т.

Комплексні золотополіметічні руди відрізняються від власне золотих руд за мінеральним складом, у них значно менше глинистих мінералів (12%), а вміст сульфідів значно вищий (22,4%).

Золотополіметалічні руди відрізняються від власне золотих формами і розмірами золота, його розподілом у мінералах-носіях. У комплексних золото-поліметалічних рудах основними носіями золота є сульфідипірит, ґаленіт, сфалерит і меншою мірою кварц. Найбільша масова частка золота в мінералах-носіях золотополіметалічних руд Мужіївського родовища досягає в піриті і ґаленіті.

З власне золотовмісних руд виділений підтип високо глинистих руд з тонкодисперсним золотом, а з комплексних золотополіметалічних руд — підтип окиснені (напівокислені) руди, як правило, це свинцеві руди з золотом і сріблом при практично повній відсутності цинку. Для власне золотовмісних руд розроблені три принципові схеми збагачення — флотаційна схема, гравітаційно-флотаційна схема та гравітація+ціанування. За останньою отримані найбільш високі показники, потім іде гравітаційно-флотаційна, флотаційна схема найменш ефективна. З огляду на високу токсичність ціанідів і незначну різницю показників збагачення, у порівнянні з гравітаційно-флотаційною схемою збагачення (1,5-2% по вилученню золота), рекомендовано гравітаційно-флотаційну схему збагачення з повним водообігом.

Для комплексних золотополіметалічних руд Мужіївського родовища прийнята частково колективно-селективна схема збагачення, що забезпечує ефективне використання всіх різновидів руд.

Мужіївську фабрику-рудник відкрили 1999 року. За перший рік роботи видобули тільки 12 кг золота (2000 р. — 136 кг, 2001 р. — 76 кг, 2002 р. — 16 кг, 2003 р. — 61 кг, 2004 р. — 161 кг, 2005 р. — 182 кг). Усього видобуто 646,4 кг і перероблено 292,711 тонни руди.

Мужіївську фабрику можна розглядати як один з полігонів для дослідження золотовидобувних технологій та підготовки кадрів для золотовидобувної галузі країни, яка ще тільки зароджується.

Станом на 2017 р. в межах родовища знаходиться 55 тонн золота, 1 мільйон тонн цинку і свинцю розвіданих запасів. У грошовому еквіваленті - це майже 3,8 мільярда доларів. [6]

Власність[ред. | ред. код]

У січні 2014 року журналісти Слідства.Інфо Дмитро Гнап та Катерина Каплюк, в рамках спецпроекту "ЧЕСНО про УРЯД", провели розслідування та з’ясували, що Мужіївське золоторудне родовище належить "правій руці родини Захарченків у бізнесі", бізнесмену на прізвище Бредихін.[7]

У 2016-му американська компанія "Avellana Gold" купила "Карпатську рудну компанію". Українське представництво Avellana Gold очолює Микола Гожик.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]