Мужіївське золоторудне родовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мужіївське золоторудне родовище
Тип рудне родовище
Корисні копалини самородне золото
Розташування Мужієво
Країна  Україна
Регіон Берегівський район
Надрокористувач Мужіївська золотовидобувна фабрика
Мужіївське золоторудне родовище (біля м. Берегове, Закарпаття)
Мужіївська золотовидобувна фабрика

Мужіївське золоторудне родовище  — родовище золота в Берегівському районі Закарпатської області. Єдине в Україні родовище золота із затвердженими запасами. Розташоване біля села Мужієво, у південно-західній частині Берегівського низькогір'я.

Дозволи на видобування[ред. | ред. код]

  • 1996—1999 — дочірнє підприємство «Мужіївський золотополіметалевий рудник»[1];
  • 1999—2002 — дочірнє підприємство «Мужіївський золотополіметалевий рудник»[2];
  • 2002 (14 років, анульований 2008)  — товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали»[3];        
  • 2012—2032 (20 років) — ПрАТ «Карпатська рудна компанія»[4].

Історія[ред. | ред. код]

Золото тут здавна добували і німці, і турки, і угорці, і українці. Турки у середньовіччі, зокрема, вивезли за 200 років близько 20 т. Добували на той час примітивно,— це було кайло, світильник, грабарка. Золотошукачі слідували за золотоносними жилами, що знаходились в м'якому каоліні. Вони занурювались углиб не більше, як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли знамениту на увесь світ віденську порцеляну. Система старих штолень дуже акуратна й логічно завершена. А в деяких місцях залишені були навіть купки руди, готової до промивання.[5]

Характеристика покладів[ред. | ред. код]

При вивченні речовинного складу руд Мужіївського родовища виділено два мінеральних типи руд: власне золотовмісні та комплексні золотополіметалічні. Відповідно до результатів фазового аналізу в цих типах руд кількість золота, зв'язаного з мінералами-носіями різна. У власне золотих рудах золота зв'язаного з мінералами-носіями — 5,8 %, а в поліметалічних — 66 %. Характерною рисою обох типів руд є відсутність золота, зв'язаного з карбонатами.

Геологічну розвідку поблизу Мужієвого вели із 1950-х років. Геологи, які розвідали та затвердили родовище, отримали за це державні премії колишнього СРСР. Запаси золота виявлені також на Сауляку (Рахівський район) і в центральній Україні (Український кристалічний щит). Але Мужіївське родовище — єдине в Україні родовище золота із затвердженими запасами.

У власне золотовмісних рудах основними мінералами є кварц, каолініт і дикіт. Мінералами-носіями золота у власне золотих рудах Мужіївського родовища є: кварц, каолініт, барит, оксиди заліза. У середньому по родовищу масова частка золота в мінералах коливається: у кварці від 0,01 г/т до 4 г/т; у бариті від 2 г/т до 15 г/т; у гідрооксидах заліза від 2 г/т до 5 г/т; у каолініті, на якому адсорбовані тонкодисперсні частини золота (< 0,001мм), до 1-3 г/т.

Комплексні золотополіметічні руди відрізняються від власне золотих руд за мінеральним складом, у них значно менше глинистих мінералів (12 %), а вміст сульфідів значно вищий (22,4 %).

Золотополіметалічні руди відрізняються від власне золотих формами і розмірами золота, його розподілом у мінералах-носіях. У комплексних золото-поліметалічних рудах основними носіями золота є сульфіди — пірит, ґаленіт, сфалерит і меншою мірою кварц. Найбільша масова частка золота в мінералах-носіях золотополіметалічних руд Мужіївського родовища досягає в піриті і ґаленіті.

З власне золотовмісних руд виділений підтип високо глинистих руд з тонкодисперсним золотом, а з комплексних золотополіметалічних руд — підтип окиснені (напівокислені) руди, як правило, це свинцеві руди з золотом і сріблом при практично повній відсутності цинку. Для власне золотовмісних руд розроблені три принципові схеми збагачення — флотаційна схема, гравітаційно-флотаційна схема та гравітація+ціанування. За останньою отримані найбільш високі показники, потім іде гравітаційно-флотаційна, флотаційна схема найменш ефективна. З огляду на високу токсичність ціанідів і незначну різницю показників збагачення, у порівнянні з гравітаційно-флотаційною схемою збагачення (1,5-2 % по вилученню золота), рекомендовано гравітаційно-флотаційну схему збагачення з повним водообігом.

Для комплексних золотополіметалічних руд Мужіївського родовища прийнята частково колективно-селективна схема збагачення, що забезпечує ефективне використання всіх різновидів руд.[джерело?]

Розробка[ред. | ред. код]

Мужіївську фабрику-рудник відкрили 1999 року. За перший рік роботи видобули тільки 12 кг золота (2000 р. — 136 кг, 2001 р. — 76 кг, 2002 р. — 16 кг, 2003 р. — 61 кг, 2004 р. — 161 кг, 2005 р. — 182 кг). Усього видобуто 646,4 кг і перероблено 292,711 тонни руди.

Мужіївську фабрику можна розглядати як один з полігонів для дослідження золотовидобувних технологій та підготовки кадрів для золотовидобувної галузі країни, яка ще тільки зароджується.[джерело?]

Станом на 2017 р. в межах родовища знаходиться 55 тонн золота, 1 мільйон тонн цинку і свинцю розвіданих запасів. У грошовому еквіваленті — це майже 3,8 мільярда доларів.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Спеціальний дозвіл [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 7-06-1996
  2. Спеціальний дозвіл [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 21-05-1999
  3. Спеціальний дозвіл № 2693 [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 3-06-2002
  4. Д.В.Абрамович (19-03-2012). Спеціальний дозвіл №5495. Управління надрокористування. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 24 грудня 2019. 
  5. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
  6. В Украине стартует масштабная добыча золота. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]