Музей «Поштова станція»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Музей пошти "Поштова станція"
Музей поштова станція 1.jpg
50°03′57″ пн. ш. 31°28′37″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 31.47694° сх. д. / 50.06583; 31.47694Координати: 50°03′57″ пн. ш. 31°28′37″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 31.47694° сх. д. / 50.06583; 31.47694
Розташування Україна Україна,
Київська область, Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна, 2
(на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини)
Засновано 1993 р.
Режим роботи 9:00 — 17:00,
без вихідних
Фонд 80 експонатів
Куратор Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»
Сайт
тел. +380 4567 553-28

CMNS: Музей «Поштова станція» на Вікісховищі
Інтер'єр музею
Робоче місце станційного доглядача у канцелярії
Музей поштова станція 3.jpg
Різьблена дуга з набором дзвіночків у приміщенні візницької музею

Музей пошти «Поштова станція» у Переяславі-Хмельницькому — музей, присвячений історії розвитку поштового зв'язку в Україні другої половини ХІХ — початку ХХ ст. на прикладі поштової станції повітового міста Переяслава Полтавської губернії на перехресті Старокиївської й Московської вулиць.

Історія[ред.ред. код]

У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. через поштові станції відбувалось пересилання поштової кореспонденції, грошових переказів, посилок та преси. Також через ці державні установи здійснювалось перевезення пасажирів. Єдина система поштового зв'язку вимагала обов'язкового їх використання всіма поштовими кур'єрськими екіпажами та поліцією для безперешкодного і пріоритетного руху. Поштова станція була третьою на тодішньому поштовому тракті з Києва до Полтави.

Експозиція[ред.ред. код]

Музей складається із чотирьох залів:

  • канцелярія;
  • житлове приміщення станційного доглядача;
  • кімната для відпочинку та ночівлі подорожуючих;
  • візницька для ночівлі ямщиків.

Канцелярія[ред.ред. код]

Центром канцелярії було робоче місце станційного доглядача — масивний різьблений стіл з письмовим приладдям, скринькою для прогонних грошей та журналом для реєстрації подорожуючих.

Тут же представлена експозиції монет і паперових грошей, які використовувалися для розрахунків за проїзд та постійнодіюча виставка поштових листівок початку ХХ ст. На стінах — карти поштових трактів XVIII — ХІХ століть та «Высочайше утвержденные почтовые правила»[1].

В експозиції музею знаходяться копії подорожніх Миколи Гоголя, Тараса Шевченка та Михайла Максимовича.

Житлове приміщення доглядача та кімнати для відпочинку[ред.ред. код]

У кімнаті для відпочинку пасажирів експонуються грамофон та фісгармонія (музичний інструмент), які допомагали подорожуючим приємно проводити час в очікуванні своєї черги на виїзд.

У візницькій ямщики відпочивали та грілися після довгої дороги, харчувалися, лагодили упряж та розважалися. В кімнаті — стіл з лавами, піл для спання, кінська упряж, одяг візників, судник з посудом, народні музичні інструменти.


Центром уваги є різьблена дуга з набором дзвіночків, обрамлена знаменитим написом «Дарунок Валдаю». Такі дзвіночки почали побутувати в кінці XVIII ст.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Музей «Поштова станція», сайт НІЕЗ «Переяслав»
  • Путівник «Переяслав. Місто музеїв». НІЕЗ «Переяслав», 2010. — 99 с.
  • Шкіра М. В. Деревообробні інструменти майстра — столяра (на основі фондової колекції НІЕЗ "Переяслав) // Зб. наук. статей VI Всеукраїнської науково — практичної конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи». — Київ, 2007. — С. 56-61.
  • Шкіра М. В. Конструктивні особливості господарських будівель для зберігання продуктів хліборобства в Музеї Народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини //Переяславіка. Наукові записки. Зб. наук. статей. — Переяслав-Хм., 2009. — Вип. 3 (5).