Музей Бойманса — ван Бенінгена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей Бойманса — ван Бенінгена Pictogram infobox palace.png
Rotterdam museum boijmans gebouw.jpg
51°54′51″ пн. ш. 4°28′23″ сх. д. / 51.91418300002777642° пн. ш. 4.47308000002777817° сх. д. / 51.91418300002777642; 4.47308000002777817Координати: 51°54′51″ пн. ш. 4°28′23″ сх. д. / 51.91418300002777642° пн. ш. 4.47308000002777817° сх. д. / 51.91418300002777642; 4.47308000002777817
Тип художня галерея[1][2][3]
Назва на честь Frans Jacob Otto Boymansd і Daniël George van Beuningend
Склад Q89535293?, Museum Boijmans Van Beuningen - Room 13d і Depot Boijmans van Beuningend
Країна Flag of the Netherlands.svg Нідерланди[2]
Розташування Роттердам, Museumpark 18-20
Адреса 3015CX Museumpark 18[1]
Архітектор Ad van der Steurd[5], Alexander Bodond[5] і Hubert-Jan Henketd[5]
Засновник Frans Jacob Otto Boymansd[6]
Засновано 1841
Фонд 140 000[7] і 150 000[8]
Відвідувачі 240 000 (2008)
Директор Alphonsus Petrus Antonius Vorenkampd[9], Dirk Hannemad[10][11], Sjarel Exd[1] і Wim Beerend[1]
Сайт boijmans.rotterdam.nl
Музей Бойманса — ван Бенінгена. Карта розташування: Нідерланди
Музей Бойманса — ван Бенінгена
Музей Бойманса — ван Бенінгена (Нідерланди)
Нагороди

BankGiro Loterij Museum awardd (2010)

Міжнародний музей дерев'яного взуття[d]

Джерела:
    • CMNS: Музей Бойманса — ван Бенінгена у Вікісховищі

    Музей Бойманса — ван Бенінгена (нід. Museum Boijmans Van Beuningen) — художній музей в Нідерландах, розташований у місті Роттердамі, один із найбільших у країні.

    Спонсори-засновники. Бойманс.[ред. | ред. код]

    У 1847 році суддя з міста Утрехт Ф. Й. О. Бойманс заповів свою художню збірку місту Роттердам. Муніципалітет Роттердама придбав для розміщення колекції стародавню будівлю 1665 року, одну з небагатьох, що залишилась у центрі. Будівля залишилась цілою навіть після нищівних бомбардувань Роттердама під час Другої світової війни. Саме в цьому приміщенні 3 червня 1849 року і відкрито музей Бойманса. Але датою заснування вважається 1847 рік.

    Бойманс збирав картини і малюнки, що спричинило подальші напрямки формування музею. Помірковані і практичні голландці застрахували будівлю і колекцію. Це виявилося не даремним, бо у 1864 р. спричинилась пожежа. На гроші, отримані від страхової компанії, дирекція і придбала нові експонати замість загиблих в пожежі. На аукціонах в Європі придбали картини Франса Галса, ван дер Гелста, Беркгейде, Яна ван Кессела. Зрозуміло, що купували в першу чергу картини своїх майстрів.

    Спонсори-засновники. Бенінген[ред. | ред. код]

    Мартен ван Хемскерк. Портрет Рейнеруса Гемми, бл. 1545 р.

    У XX столітті музей був надзвичайно вдячним за дарунки й фінансову допомогу Даніелю Георгу ван Бенінгену (1877—1955). Багатій Бенінген зібрав колекцію, що мала європейську славу, незважаючи на невелику кількість картин. Бенінген дарував картини, в тому числі ескізи П. П. Рубенса, що поціновувались більше картин, бо ті виконували учні майстерні. Після смерті Бенінгена дирекція спромоглася придбати художню колекцію Бенінгена і додала до назви музею його ім'я.

    • П. П. Рубенс. Ескіз «Тетіс занурює малого Ахілла у Стікс заради броньованості»

    • П. П. Рубенс. «Тетіс здобуває чарівну зброю для Гектора у бога Вулкана»

    • П. П. Рубенс. Ескіз «Ахілл вбиває Гектора»

    • П. П. Рубенс. «Ахілл вбиває Паріса»

    Нове приміщення[ред. | ред. код]

    У XX столітті виникла необхідність у новому великому приміщенні для колекцій. Муніципалітет у 1928 р. придбав земельну ділянку Дейзихт. Проект нової будівлі створив архітектор А. ван дер Стьор в суворих і спрощених формах стилю функціоналізм з цегли і вапняку. У будівлі використано верхнє і бічне освітлення, яке вважається найкращим для музеїв. Нова будівля була відкрита для відвідин з 1935 року.

    • Вестибюль і гардероб

    • Внутрішній дворик музею

    • Сучасний садок музею Бойманс

    Дарунки добродіїв[ред. | ред. код]

    Музейні збірки — це не тільки дарунки багатіїв і унікальні картини. Це і другорядні майстри, і витвори мистецтва доби чи мистецьких стилів. Іноді дарунок однієї картини міняє ситуацію в експозиції. Музею Бойманса ван Бенінгена дарували малюнки і гравюри, порцеляну, гобелени, уславлені фаянси міста Делфт XVII століття. У збірці музею твори XIV—XX століть у стилях Відродження, бароко, рококо, класицизму, модерну тощо. Трохи нудну колекцію голландських майстрів розбавляють твори інших мистецьких шкіл і країн — Джованні Баттіста Мороні, Бернардо Строцці, Тиціана, Веронезе, Тінторетто, Шардена, Ватто, Франсуа Буше, Делакруа, деяких імпресіоністів (Клод Моне, Альфред Сіслей). Формування колекції картин і декоративно-ужиткового мистецтва продовжується.

    Гордістю колекції вважають декілька картин ранішнього періоду творчості Вінсента Ван Гога.

    • Ван Гог. «Алея в Нюенені»

    • Ван Гог. Голландський ткач.

    Натюрморти в збірці[ред. | ред. код]

    Абрахам Брейгель. «Фрукти, квіти і коштовний посуд», до 1680 р.

    Головні відділи[ред. | ред. код]

    • Декоративно-ужиткове мистецтво.
    • Живопис країн Західної Європи.
    • Живопис Нідерландів XV—XVI століть.
    • Живопис Голландії XVII—XX століть.
    • Відділ скульптур.
    • Відділ малюнків і гравюр.

    Декоративно-ужиткове мистецтво[ред. | ред. код]


    • Шафа-кабінет XVII століття, бароко.

    • Фаянс із міста Делфт, XVII століття

    • Кахля, сюжетна, безрамочна, Делфт XVII ст.

    • Кераміка центрів з Італії

    Портрети[ред. | ред. код]

    Бартоломеус ван дер Гелст. «Портрет протестантського місіонера з біблією», 1638 р. Музей Бойманс ван Бенінгена. Роттердам

    • Мостарт, європейський негр.

    • Мостарт, панна з Амстердаму.

    • П. П. Рубенс. Жіночий портрет.

    • Адріан Брауер. Невідомий у високому капелюху.

    Портрети художників в гравюрі[ред. | ред. код]

    Відділ малюнків і гравюр[ред. | ред. код]

    • Худ. Хенрік Корнеліс, портрет, XVII ст.

    • Учень або послідовник Рогіра ван дер Вейдена. Мадонна з немовлям, 1455 р.

    • Пітер Стенвейк, малюнок до натюрморту «Марнота марнот», 1640 р.

    • Жан-Шарль Делафос. Проект Монумента, 1768 рік


    • Дюрер. Краб, 1495 рік.

    • Бурштег. Зимові забави, 1830 р.

    • Ян ван Скорель, малюнок 16 ст.

    • П. П. Рубенс, молода жінка. 1636 рік.

    Колекція скульптур[ред. | ред. код]

    • Роден. Єва зі сцени «Вигнання з раю».

    • Роден. Фігура з групи «Громадяни міста Кале»

    • Викрадення Прозерпіни, 1700 рік, бароко.

    Гравюри старих майстів[ред. | ред. код]

    • За малюнком Алерта дю Хемела. «Бойовий слон», 1550 р.

    • Німецька гравюра 1470 р. «Св. Христофор несе Христа».

    • Дюрер. «Лицар, Диявол та Смерть», 1513 рік.

    Гравюри Луки Лейденського[ред. | ред. код]

    • Лука Лейденський. «Відпочинок пілігримів», XVI ст.

    • «Шлях на Голгофу» (серія «Великі страсті»)

    • «Зшестя Христа в безодню»

    • «Йоахим і Анна»

    Майстри західноєвропейської графіки XIX—XX ст.[ред. | ред. код]

    Шарль Меріон, «Париж. Малий міст», офорт 1850 р.

    • Вільям Вітзен, «Кеб в Лондоні», офорт 1908 р.

    • Йонкінд Йоган Бартольд, «Онфльор. Док.», офорт 1866 р.

    • Вільям Стренг (William Strang, 1859—1921, Англія), «Портрет Редьярда Кіплінга»

    Живопис країн Західної Європи.[ред. | ред. код]

    Живопис Нідерландів 15—16 століть[ред. | ред. код]

    • Вартоломей д'Ейк, 1469 р, Ісайя.

    • Лука Лейденський, «Поклоніння золотому тельцю»

    • Геррі мет де Блес, «Св. Христофор переносить Христа», до 1545 р.

    • Босх, «Весілля в Кані Галілейській»

    • Губерт Ейк, «Святі жони біля гробу Господнього», бл. 1435 р.

    Джерела[ред. | ред. код]

    • «Boymans-van Beuningen Museum.» Encyclopædia Britannica from Encyclopædia Britannica 2007 Ultimate Reference Suite (2007).
    • «Бойманса-ван Бёнингена музей». БСЭ. 3-е издание.
    • «Шедевры западноевропейской живописи 16-19 веков из собрания музея Бойманс-ван Бенинген», каталог выставки, Л, 1986.

    Посилання[ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Museum Boijmans Van Beuningen
    1. ↑ а б в г д https://hedendaagsesieraden.nl/2020/02/05/museum-boijmans-van-beuningen/
    2. ↑ а б archINFORM — 1994.
    3. ↑ https://www.boijmans.nl/
    4. ↑ а б https://whichmuseum.nl/museum/museum-boijmans-van-beuningen-rotterdam-142
    5. ↑ а б в https://www.boijmans.nl/en/about-the-museum
    6. ↑ https://www.boijmans.nl/en/collection/in-depth/f-j-o-boijmans
    7. ↑ http://www.boijmans.nl/nl/374/over-het-museum#KuQYWRKw4R2kLX9D.97
    8. ↑ https://www.boijmans.nl/tentoonstellingen/de-collectie-als-tijdmachine
    9. ↑ https://www.monumentsmenfoundation.org/the-heroes/the-monuments-men/vorenkamp-lt.-col.-alphonse
    10. ↑ https://lootedart.com/news.php?r=TH57GM236661
    11. ↑ Dictionary of Art Historians
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Музей_Бойманса_—_ван_Бенінгена&oldid=34847636