Музей Бойманса — ван Бенінгена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей Бойманса — ван Бенінгена
Портал:Музеї
Rotterdam museum boijmans gebouw.jpg
51°54′51″ пн. ш. 4°28′23″ сх. д. / 51.91444400002777826° пн. ш. 4.47305600002777748° сх. д. / 51.91444400002777826; 4.47305600002777748Координати: 51°54′51″ пн. ш. 4°28′23″ сх. д. / 51.91444400002777826° пн. ш. 4.47305600002777748° сх. д. / 51.91444400002777826; 4.47305600002777748
Тип музей[1]
Назва на честь Frans Jacob Otto Boymans[d] і Daniël George van Beuningen[d]
Країна Flag of the Netherlands.svg Нідерланди[1]
Розташування Роттердам, Museumpark 18-20
Адреса 3015CX Museumpark 18
Засновано 1841
Фонд 140 000[2]
Відвідувачі 240 000 (2008)
Телефон +31-10-441-9400
Сайт boijmans.rotterdam.nl
Музей Бойманса — ван Бенінгена. Карта розташування: Нідерланди
Музей Бойманса — ван Бенінгена
Музей Бойманса — ван Бенінгена (Нідерланди)
Нагороди
Музей Бойманса — ван Бенінгена у Вікісховищі?

Музей Бойманса — ван Бенінгена (нід. Museum Boijmans Van Beuningen) — художній музей в Нідерландах, розташований у місті Роттердамі, один з найбільших у країні.

Спонсори-засновники. Бойманс.[ред. | ред. код]

У 1847 році суддя з міста Утрехт Ф.Й.О.Бойманс заповів свою художню збірку місту Роттердам. Муніципалітет Роттердама придбав для розміщення колекції стародавню будівлю 1665 року, одну з небагатьох, що залишилась в центрі. Будівля залишилась цілою навіть після нищівних бомбардувань Роттердама під час 2-ої світової війни. Саме в цьому приміщенні 3 червня 1849 року і відкрито музей Бойманса. Але датою заснування вважається 1847 рік.

Бойманс збирав картини і малюнки, що спричинило подальші напрямки формування музею. Помірковані і практичні голландці застрахували будівлю і колекцію. Це виявилося не даремним, бо у 1864 р. спричинилась пожежа. На гроші, отримані від страхової компанії, дирекція і придбала нові експонати замість загиблих в пожежі. На аукціонах в Європі придбали картини Франса Галса, ван дер Гелста, Беркгейде, Яна ван Кессела. Зрозуміло, що купували в першу чергу картини своїх майстрів.

Спонсори-засновники. Бенінген[ред. | ред. код]

Мартен ван Хемскерк. Портрет Рейнеруса Гемми, бл. 1545 р.

В 20 столітті музей був надзвичайно вдячним за дарунки і фінансову допомогу Даніелю Георгу ван Бенінгену (1877–1955). Багатій Бенінген зібрав колекцію, що мала європейську славу, незважаючи на невелику кількість картин. Бенінген дарував картини, в тому числі ескізи П. П. Рубенса, що поціновувались більше картин, бо ті виконували учні майстерні. Після смерті Бенінгена дирекція спромоглася придбати художню колекцію Бенінгена і додала до назви музею його ім'я.

  • П. П. Рубенс. Ескіз «Тетіс занурює малого Ахілла у Стікс заради броньованості»

  • П. П. Рубенс. «Тетіс здобуває чарівну зброю для Гектора у бога Вулкана»

  • П. П. Рубенс. Ескіз «Ахілл вбиває Гектора»

  • П. П. Рубенс. «Ахілл вбиває Паріса»

Нове приміщення[ред. | ред. код]

В 20 столітті виникла необхідність в новому великому приміщенні для колекцій. Муніципалітет у 1928 р. придбав земельну ділянку Дейзихт. Проект нової будівлі створив архітектор А. ван дер Стьор в суворих і спрощених формах стилю функціоналізм з цегли і вапняку. В будівлі використано верхнє і бічне освітлення, яке вважається найкращим для музеїв. Нова будівля була відкрита для відвідин з 1935 року.

  • Вестибюль і гардероб

  • Внутрішній дворик музею

  • Сучасний садок музею Бойманс

Дарунки добродіїв[ред. | ред. код]

Музейні збірки — це не тільки дарунки багатіїв і унікальні картини. Це і другорядні майстри, і витвори мистецтва доби чи мистецьких стилів. Іноді дарунок однієї картини міняє ситуацію в експозиції. Музею Бойманса ван Бенінгена дарували малюнки і гравюри, порцеляну, гобелени, уславлені фаянси міста Делфт 17 соліття. В збірці музею твори 14-20 століть в стилях Відродження, бароко, рококо, класицизму, модерну тощо. Трохи нудну колекцію голландських майстрів розбавляють твори інших мистецьких шкіл і країн — Джованні Баттіста Мороні, Бернардо Строцці, Тиціана, Веронезе, Тінторетто, Шардена, Ватто, Франсуа Буше, Делакруа, деяких імпресіоністів (Клод Моне, Альфред Сіслей). Формування колекції картин і декоративно-ужиткового мистецтва продовжується.

Гордістю колекції вважають декілька картин ранішнього періоду творчості Вінсента Ван Гога.

  • Ван Гог. «Алея в Нюенені»

  • Ван Гог. Голландський ткач.

Натюрморти в збірці[ред. | ред. код]

Абрахам Брейгель. «Фрукти, квіти і коштовний посуд», до 1680 р.

Головні відділи[ред. | ред. код]

  • Декоративно-ужиткове мистецтво.
  • Живопис країн Західної Європи.
  • Живопис Нідерландів 15-16 століть.
  • Живопис Голландії 17-20 століть.
  • Відділ скульптур.
  • Відділ малюнків і гравюр.

Декоративно-ужиткове мистецтво[ред. | ред. код]


  • Шафа-кабінет 17 століття, бароко.

  • Фаянс з міста Делфт, 17 століття

  • Кахля, сюжетна, безрамочна, Делфт 17 ст.

  • Кераміка центрів з Італії

Портрети[ред. | ред. код]

Бартоломеус ван дер Гелст. «Портрет протестантського місіонера з біблією», 1638 р. Музей Бойманс ван Бенінгена. Роттердам

  • Мостарт, європейський негр.

  • Мостарт, панна з Амстердаму.

  • П. П. Рубенс. Жіночий портрет.

  • Адріан Брауер. Невідомий у високому капелюху.

Портрети художників в гравюрі[ред. | ред. код]

Відділ малюнків і гравюр[ред. | ред. код]

  • Худ. Хенрік Корнеліс, портрет, 17 ст.

  • Учень або послідовник Рогіра ван дер Вейдена. Мадонна з немовлям, 1455 р

  • Пітер Стенвейк, малюнок до натюрморту «Марнота марнот», 1640 р.

  • Жан-Шарль Делафос. Проект Монумента.1768 рік


  • Дюрер. Краб, 1495 рік.

  • Бурштег. Зимові забави, 1830 р.

  • Ян ван Скорель, малюнок 16 ст.

  • П. П. Рубенс, молода жінка. 1636 рік.

Колекція скульптур[ред. | ред. код]

  • Роден. Єва зі сцени «Вигнання з раю».

  • Роден. Фігура з групи «Громадяни міста Кале»

  • Викрадення Прозерпіни, 1700 рік, бароко.

Гравюри старих майстів[ред. | ред. код]

  • За малюнком Алерта дю Хемела. «Бойовий слон», 1550 р.

  • Німецька гравюра 1470 р. «Св. Христофор несе Христа».

  • Дюрер. «Лицар, Диявол та Смерть», 1513 рік.

Гравюри Луки Лейденського[ред. | ред. код]

  • Лука Лейденський. «Відпочинок пілігримів», 16 ст.

  • «Шлях на Голгофу» (серія «Великі страсті»)

  • «Зшестя Христа в безодню»

  • «Йоахим і Анна»

Майстри західноєвропейської графіки 19-20 ст.[ред. | ред. код]

Шарль Меріон, «Париж. Малий міст», офорт 1850 р.

  • Вільям Вітзен, «Кеб в Лондоні», офорт 1908 р.

  • Йонкінд Йоган Бартольд, «Онфльор. Док.», офорт 1866 р.

  • Вільям Стренг (William Strang, 1859–1921, Англія), «Портрет Редьярда Кіплінга»

Живопис країн Західної Європи.[ред. | ред. код]

Живопис Нідерландів 15—16 століть[ред. | ред. код]

  • Вартоломей д'Ейк, 1469 р, Ісайя.

  • Лука Лейденський, «Поклоніння золотому тельцю»

  • Геррі мет де Блес, «Св. Христофор переносить Христа», до 1545 р.

  • Босх, «Весілля в Кані Галілейській»

  • Губерт Ейк, «Святі жони біля гробу Господнього», бл. 1435 р.

  • Гертген тот Сінт Янс, «Свята родина», бл. 1495 р.

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Boymans-van Beuningen Museum.» Encyclopædia Britannica from Encyclopædia Britannica 2007 Ultimate Reference Suite (2007).
  • «Бойманса-ван Бёнингена музей». БСЭ. 3-е издание
  • «Шедевры западноевропейской живописи 16-19 веков из собрания музея Бойманс-ван Бенинген», каталог выставки, Л, 1986

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Museum Boijmans Van Beuningen
  • ↑ а б ArchINFORM
  • ↑ http://www.boijmans.nl/nl/374/over-het-museum#KuQYWRKw4R2kLX9D.97
    • Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Музей_Бойманса_—_ван_Бенінгена&oldid=21279541