Музей Кунстпаласт
Музей Кунстпаласт | |
---|---|
51°14′03″ пн. ш. 6°46′23″ сх. д. / 51.23430000002777263° пн. ш. 6.77333000002777741° сх. д. | |
Тип | художня галерея і неприбуткова організація |
Статус спадщини | пам'ятник архітектури NRWd |
Країна | Німеччина[1] |
Розташування | Дюссельдорф |
Адреса | Ehrenhof 4-5 |
Засновано | 1961 |
Відкрито | 1961 |
Сайт | kunstpalast.de |
Музей Кунстпаласт у Вікісховищі |
Музей Кунстпаласт (нім. Museum Kunstpalast) — художній музей у німецькому місті Дюссельдорф, у районі Еренгоф.
Адреса музею: Kulturzentrum Ehrenhof, Ehrenhof 4-5, 40479 Düsseldorf.
Музей Кунстпаласт розташований у підковоподібному комплексі, створеному в 1925—1926 на основі палацу Кунстпаласт. Палац був збудований в 1902 архітектором Вільгельмом Крейзом.
Історія музею починається з 1846, коли був створений Союз відкриття Дюссельдорфської художньої галереї. У 1928 у теперішній будівлі був відкритий Художній музей Дюссельдорфа. До його складу, окрім зібрання полотен і графічної колекції, увійшли також експонати створеного в 1883 Дюссельдорфського музею прикладного мистецтва і колекція кераміки з музею Хетьєнс (нім. Hetjens-Museum).
В 1937, під час правління націонал-соціалістів у Німеччині, з фондів музею було вилучено близько 900 творів, віднесених нацистами до так званого дегенеративного мистецтва.
В 1999—2000 відбулася нова реконструкція музейного комплексу під керівництвом Освальда Матіаса Унгерса.
Зібрання музею складається з картинної галереї, в якій можна виділити три основних відділи. Перший відділ — живопис старих майстрів, зокрема два великоформатних полотна Пітера Пауля Рубенса та роботи Лукаса Кранаха Старшого. Другий відділ — живопис XIX століття, в якому яскраво представлене німецьке мистецтво школи Дюсельдорфа, а також роботи класиків німецького та швейцарського живопису Арнольда Бекліна, М. Лібермана, Адольфа Менцеля, Каспара Давида Фрідріха. Третій відділ — це живописне мистецтво XX століття, в першу чергу німецьких експресіоністів — А. Маке, Ф. Марка, К. Рольфса, Е. Л. Кірхнера, Е.Нольде та багатьох інших.
До зібрання також входить колекція графіки, яка налічує близько 70 тисяч робіт. 14 тисяч з них подарувала Академія мистецтв Дюссельдорфа; це рисунки і гравюри видатних німецьких та італійських художників XV—XX століть — таких, як А. Альтдорфер, Мікеланджело, П. Веронезе, Рафаель.
Окрім живопису і графіки, музей володіє колекціями скульптури і творів прикладного мистецтва (меблів, посуду, різних виробів з тканин, прикрас і предметів з дорогоцінних металів). Збірка художніх виробів зі скла Хентріх (Hentrich) представляє твори різних епох: від Античності і до скляного та кришталевого посуду королівських дворів Європи XVII—XIX століть.
У музеї регулярно організовують тематичні виставки. Так, з 28 квітня і до 12 серпня 2012 року в музеї Кунстпаласт пройшла виставка «Ель Греко і модернізм» («El Greco und die Moderne»).
- Die Sammlung. Museum Kunstpalast, Düsseldorf Ausgewählte Werke aus den fünf Abteilungen, Skulptur und Angewandte Kunst, Gemäldegalerie, Moderne Kunst, Graphische Sammlung, Glasmuseum Hentrich. Mit Beiträgen von Beat Wismer, Barbara Til, Bettina Baumgärtel, Kay Heymer, Gunda Luyken, Dedo von Kerssenbrock-Krosigk und weiteren Autoren. Herausgegeben von Museum Kunstpalast. modo Verlag, Freiburg i. Br. 2011, ISBN 978-3-86833-080-9 (deutsch, auch englische Ausgabe)
- Bogomir Ecker, Thomas Huber: Künstlermuseum. Eine Neupräsentation der Sammlung des museum kunst palast, Düsseldorf. Herausgegeben von Jean-Hubert Martin mit Barbara Til und Andreas Zeising. Düsseldorf 2002 ISBN 3-9808208-5-8
-
П.П.Рубенс. Вознесіння Марії
-
Ю. фон Каролсфельд. Втеча в Єгипет
-
Й. ван Вінге. Самсон і Даліла
-
Л.Кранах Старший. Нерівна пара
-
Жюст де Жюст. Піраміда з шести чоловіків
-
Вальтер Офей. Будинок і дерева
-
Август Маке. Чотири дівчинки
-
Утаґава Кунісада. Ісікаса Данджур VIII (1852)
-
П.Модерсон-Беккер. Мати-годувальниця
-
Вальтер Офей. Вакханалія
-
Франц Марк. Лисиці
-
Каспар Давид Фрідріх. Хрест у горах
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Кунстпаласт
- ↑ archINFORM — 1994.
- Офіційний сайт музею Кунстпаласт [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]