Музей Мармоттан-Моне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Музей Мармоттан-Моне
Musée Marmottan Monet
Musée Marmottan.JPG
48°51′33″ пн. ш. 2°16′03″ сх. д. / 48.85936111000000182° пн. ш. 2.267500000000000071° сх. д. / 48.85936111000000182; 2.267500000000000071Координати: 48°51′33″ пн. ш. 2°16′03″ сх. д. / 48.85936111000000182° пн. ш. 2.267500000000000071° сх. д. / 48.85936111000000182; 2.267500000000000071
Тип художня галерея
Розташування Париж, 2, Rue Louis-Boilly
Засновник Академія красних мистецтв Франції[d]
Засновано відкритий у 1934.
Відкрито 1934
Сайт marmottan.com
Музей Мармоттан-Моне is located in Франція
Музей Мармоттан-Моне

CMNS: Музей Мармоттан-Моне на Вікісховищі
Берта Морізо. Мальви

Музей Мармоттан-Моне (фр. musée Marmottan) — музей образотворчих мистецтв у 16 окрузі Парижа. У колекції є близько трьохсот полотен імпресіоністів і постімпресіоністів.

Колекція містить роботи Клода Моне (найбільше зібрання у світі), Берти Морізо, Едгара Дега, Едуарда Мане, Альфреда Сіслея, Каміля Піссарро, Поля Гогена, Поля Сіньяка і П'єра Огюста Ренуара. Крім того там знаходяться ілюміновані рукописи, твори мистецтва епохи Наполеона, а також італійський і фламандський живопис.

Створення[ред.ред. код]

Мисливський будиночок біля Булонського лісу, що належав сім'ї герцога Вальмі, був куплений в 1882 р. Жюлем Мармоттаном. Жюль мав колекції мистецтва Середньовіччя та Ренесансу. Син Жюля Поль, зацікавлений епохою Наполеона, розширив колекцію батька, додавши ще картин і меблів.

Жюль Мармоттан — відомий паризький адвокат і знавець живопису італійських, фламандських художників, німецьких примітивів (так називали в XIX ст. художників Середньовіччя і проторенесанса). Його син Поль багато подорожував по Італії, Голландії, Іспанії, Польщі, Австрії, Греції та Єгипту, поповнюючи й розширюючи батьківську колекцію. Він також збирав книги, документи і твори мистецтва, що відображають історію наполеонівської Франції, в тому числі картини, малюнки, гравюри, шпалери, меблі, вироби з бронзи, скла та порцеляни в стилі Ампіру. У 1932 р. Поль Мармоттан заповів свій особняк і колекцію французькій Академії витончених мистецтв, яка в 1934 р. відкрила його як музей. У 1950 р. дочка Поля поповнила колекцію картинами французьких імпресіоністів, які в останні роки почав збирати її батько [1].

Музей став широко відомий в 1985 р., коли звідти вкрали один з головних скарбів колекції — картину Моне «Враження. Схід сонця». 28 жовтня 1985 п'ять озброєних людей в масках з пістолетами викрали дев'ять картин з колекції музею. Роботи були оцінені у 12 мільйонів доларів.

П'ять років потому поліцейські виявили шедеври на Корсиці та повернули їх законному власнику. Окрім цього там було знайдено дві картини Жан-Батиста Каміля Коро, вкрадені в 1984 з місцевого музею у Франції [2].

Експозиція[ред.ред. код]

Спочатку експозиція складалася з предметів Першої Імперії. Глибоке знання цієї історичної епохи Полем Мармоттаном в поєднанні зі значними фінансовими ресурсами, дозволили йому сформувати колекцію, що охоплює майже всі області мистецтва. Тут є твори Франсуа-Ксавьє Фабра, Франсуа Жерара, Карла Верне.

Але незабаром експозиція змінилася завдяки двом великим пожертвуванням. У 1957 Віктор Доноп де Монче віддав музею значну колекцію робіт імпресіоністів, що належала його батькові, доктору Жоржу де Белліо, лікарю Моне, Піссаро та Ренуара та одному з перших їх прихильників. У 1966 другий син Клода Моне, Мішель, віддав 65 робіт свого батька музею, тим самим створивши найбільшу у світі колекцію картин Моне.

Жак Карлу, тодішній куратор музею, побудував спеціальну виставкову площу для творів Моне в нижньому рівні музею. Великі, відкриті кімнати дозволяють відвідувачам подивитися на полотна Моне як вгорі, так зблизька та здалеку.

У музеї також експонуються середньовічні ілюміновані манускрипти, твори Фрагонара, Ренуара, Гогена та інших художників.

В 1980 Даніель Вільденштейн заповів Академії образотворчих мистецтв, музею Мармоттан-Моне колекцію манускриптів свого батька Жоржа. Ця престижна колекція містить сотні одиниць, є однією з найбільших у світі.

Музей Мармоттан-Моне має одне з найбільшіх зібрань живопису імпресіоністів. У 1996 р. колекцію музею збагачують роботами Берти Морізо, Едуарда Мане, Едгара Дега, Огюста Ренуара.

Зі спадщиною Денис та Енні Роуарт в 1993 музей Мармоттан-Моне отримав багату колекцію Берти Морізо, яка є найбільшим зібранням робіт цієї художниці.

Спадщина Клода Моне[ред.ред. код]

Музей містить найбільшу колекцію творів Моне у світі. Також тут є фотографії, листи, особисті речі художника. Всього у музеї зберігається 94 картини, 29 малюнків.

Картини відображають еволюцію техніки Моне, бо зібрані з різних етапів його творчості.

У колекції є відоме полотно "Враження. Схід сонця". У 1874 серед робіт, відібраних художниками-імпресіоністами для своєї першої великої виставки, влаштованої в майстерні знаменитого фотографа Надара на бульварі Капуцинів, була і ця картина Моне [3]. Картину вважають першим прикладом імпресіонізму.

Також музей містить такі роботи Моне як "Білі кувшинки. Гармонія синього та фіолетового", "Японський міст", "Лондон. Парламент. Роздуми на березі Темзи".

Головною гордістю музею є величезна колекція полотен водяних лілій Клода Мане. Їх вартість становить понад 30 мільйонів доларів.

Після операції на очах Моне не сприймав деякі кольори, але продовжував використовувати їх в живописі. Йому доводилося запам'ятовувати, в якому місці знаходяться ті або інші кольори на його палітрі. Тому одна з основних цілей експозиції в музеї Мармоттан - за допомогою комп'ютерних ефектів показати, що насправді бачив художник, пишучи картини в саду Живерні. Крім живописних робіт, відвідувачі також можуть ознайомитися з листуванням митця з лікарями і побачити жовті окуляри, які Моне довелося носити після операції [4].

Виставки[ред.ред. код]

Часто у музеї проходять виставки. Наприклад, на початку 2009 р. тривала виставка «Моне, око імпресіоніста», на початку 2010 р. - «Фовісти та експресіоністи. Від Ван Донгена до Отто Дікса. Шедеври музею Фон дер Хайдт». Експозиція містила близько 50 картин французького та німецького живопису [5].

До 20 лютого 2011 тривала виставка «Клод Моне: його музей», на якій був вперше виставлений весь фонд робіт Моне, що знаходиться у володінні музею. На ній було представлено 149 творів художника, а також його листи та інші документи [6].

До 19 лютого 2012 триватиме виставка з приватних колекцій та музеїв «Анрі Едмон Крест та неоімпресіонізм. Від Сера до Матісса».

Окрім тематичних виставок, у музеї проходять концерти.

Час роботи[ред.ред. код]

Музей Мармоттан-Моне працює з вівторка по неділю з 10 до 18 години, а у четвер - до 20 години. Музей закритий для відвідувачів у понеділок.

Адреса: 2, Rue Louis-Boilly, 75016 Париж, Франція

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]