Музей мистецтва Метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Музей Метрополітен)
Перейти до: навігація, пошук
Музей мистецтва Метрополітен
Metropolitan Museum of Art
Outside the Metropolitan Museum Of Art (5893442271).jpg
40°46′44″ пн. ш. 73°57′49″ зх. д. / 40.77891000000000332° пн. ш. 73.96366999999999337° зх. д. / 40.77891000000000332; -73.96366999999999337Координати: 40°46′44″ пн. ш. 73°57′49″ зх. д. / 40.77891000000000332° пн. ш. 73.96366999999999337° зх. д. / 40.77891000000000332; -73.96366999999999337
Тип художня галерея і Пам'ятка
Розташування Нью-Йорк, 5-та авеню.
Засновано 1870
Архітектор Richard Morris Hunt[d]
Статус спадщини об'єкт Національного Реєстру Історичних місць США[d]
Відвідувачі більш ніж 5.000.000 на рік
Директор Томас Кемпбел
Сайт metmuseum.org
Музей мистецтва Метрополітен is located in США
Музей мистецтва Метрополітен

CMNS: Музей мистецтва Метрополітен на Вікісховищі

Музей мистецтва Метрополітен (Metropolitan Museum of Art) — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870 (міститься в центральному парку, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу[1]. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Стародавніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії, Англії, Німеччини та ін.), Близького і Далекого Сходу. У 1924 відкрито відділ американського мистецтва.

Відділи музею (Curatorial departments)[ред.ред. код]

  • Картинна галерея
  • Західноєвропейська скульптура
  • Відділ Стародавнього Єгипту
  • Бібліотека
  • Відділ ужиткового мистецтва (меблі, гобелени, порцеляна, дитячі іграшки)
  • Відділ історичної зброї
  • Історичні музичні інструменти
  • Американське ужиткове мистецтво
  • Фондосховище
  • Середньовічне мистецтво (філія The Cloisters)
  • Відділ малюнків і гравюр
  • Мистецтво ісламських країн
  • Мистецтво Давнього Єгипту
  • Мистецтво Африки, Океанії і доколумбової Америки.

Історія створення[ред.ред. код]

Музей у 1914
  • 1864 р. — постановка питання про створення художнього музею в місті Нью-Йорк.
  • 31 січня 1870 р. — обрано правління майбутнього музею. 13 квітня 1870 р. — надрукована хартія про офіційне створення музею. Пізніше розпочато будівництво першого приміщення для музею.
  • Березень 1880 р. — відкрито перше приміщення музею (архітектори — Колвер Во, Рей Маулд), у 1888 і 1894 рр.- дві добудови.
  • 1902 р. — нове приміщення в помпезному стилі неокласицизму на східному боці (фасад на 5-ту авеню), що затуляло старі будівлі і стало візитівкою музею.
  • 1924 р. — павільйон для експонування декоративно-ужиткового мистецтва США, що став найбільшим і найповнішим в країні.
  • 1937 р. - засновано Інститут костюму, який передав музею одяг від XVII до XX ст. різних народів світу, аксесуари, фотоархів, модні видання.
  • 1950-1960 рр. — облаштування наукової бібліотеки музею, що стане найбільшою збіркою видань з мистецтва в США.
  • 1980—1984 рр. — нові галереї (загальна площа 2.400 м²) для експонування живопису доби європейського Відродження, живопису XIX ст, колекції італійських бронз, меблів майстрів Франції різних епох, німецької порцеляни з колекції пана Лінського.

У лютому 2017 року музей зробив загальнодоступними 375 000 оцифрованих зображень художніх робіт зі своєї колекції. Ці картини і фотографії можуть бути вільно використані як в особистих, так і в комерційних цілях (рівень ліцензії Creative Commons 'CC0')[2].

Фінансова підтримка[ред.ред. код]

  • Фінансова підтримка Метрополітен-музею спочатку була незначною. Аби мати експонати, пішли шляхом замовлень на копії і відливки з гіпсу.
  • Переломним став 1901 р., коли мільйонер Джейкоб С. Роджерс заповів музею 4 500 000 доларів на придбання дійсно «рідкісних і високохудожніх витворів мистецтва» і суттєвого поповнення наукової бібліотеки музею. Спрацювала довга традиція благодійності і музей отримав значні фінансові вливання від різних благодійників. Гроші розміщені в банку, їх не витрачають, а використовують відсотки з капіталу на виплати. Музей має своє видавництво і заробляє ще декількома цілком законними засобами. Але повага до меценатів залишається провідною політикою адміністрації. Імена найвідоміших меценатів викарбувані золотом в одному з вестибулів музею.
  • Точно дотримується адміністрація і умов прискіпливих заповітів. У 1914 р. музей по заповіту Бенджамена Алтмана (1840—1913) отримав його приватну колекцію (східні і перські килими, скульптура і живопис доби Відродження і XVII століття) з умовою експонування як єдине ціле. Музей не розпорошив речі по різним відділам (як того вимагає музейна наука) і експонує збірку як єдину культурну і меморіальну пам'ятку доби.
  • Завдяки моді на артефакти зі Стародавнього Єгипту та могутній фінансовій підтримці, МЕТ отримав надзвичайну кількість оригіналів мистецтва тодішньої цивілізації. Серед експонатів музею — сфінкси, скульптури фараонів, рельєфи та стінописи з храмів і поховальних комор, меблі Єгипту, папіруси, ювелірні вироби. Серед найкращих здобутків музею — храм, вивезений з Дендуру. Колекція історичних пам'яток Стародавнього Єгипту вважається найповнішою у світі і найкращою у США.

Інтер'єри музею[ред.ред. код]

Зразки історичних інтер'єрів в збірці[ред.ред. код]

Колекції[ред.ред. код]

Відділ Стародавнього Єгипту[ред.ред. код]

Грецька та римська колекції[ред.ред. код]

Колекції давньогрецької кераміки[ред.ред. код]

Крамічний флакон для косметичного засобу доби архаїки, Стародавня Греція, 6 ст. до н. е., Музей мистецтва Метрополітен

Скульптура Стародавньої Греції[ред.ред. код]

Мистецтво давнього близького сходу, ісламська колекція[ред.ред. код]

З кінця XIX століття музей став купувати витвори мистецтва і артефакти Стародавнього Сходу[3]. Експозиція охоплює період з пізнього неоліту до падіння держави Сасанідів, включаючи предмети шумерської, хетської, сассанідської, ассирійської, вавилонської, еламської та інших культур, а також багато предметів бронзового століття. Серед перлин колекції — декілька статуй ламассу, які охороняли північно-західний палац ассирійського царя Ашшур-назір-апала II.

Мистецтво Африки, Океанії та Америки[ред.ред. код]

Дерев'яна маска з Беніну, 16 ст.

Вперше Метрополітен-музей придбав зібрання стародавніх перуанських предметів у 1882 році, але цілеспрямоване придбання експонатів з Африки, Океанії та обох Америк почалося тільки в 1969 коли магнат і філантроп Нельсон Рокфеллер передав музею свою колекцію — бл. 3000 предметів[4].

В музеї можна побачити створені 40 000 років тому наскельні малюнки австралійських аборигенів і церемоніальні предмети знаті бенінського царства, подаровані музею антикваром Клаусом Перлсом.

Витвори мистецтва доколумбової Америки[ред.ред. код]

Мистецтво Азії[ред.ред. код]

Колекція — понад 35 000 експонатів, можливо, є найповним зібранням в США. Для цієї колекції відведено окреме крило. Вона охоплює близько 4000 років історії азіатського мистецтва; в ній представлені всі цивілізації Азії, а також всі типи декоративного мистецтва — від живопису і ксилографії до скульптури та художнього литва. Особливо повно в зборах представлені китайський живопис і каліграфія, а також експонати з Непалу і Тибету. Окремо слід відзначити дворик з садом в стилі династії Мін, виконаний за зразком саду в Сучжоу[5].

Мистецтво Китаю[ред.ред. код]

Невдомий китайський ливарник. Ритуальний бронзовий келих з кришкою і магічними орнаментами, до 1045 р. до н. е.

Інститут костюму Анни Вінтур[ред.ред. код]

Інститут відомий своїм щорічним шоу «Мет Гала».

Музей був заснований Ейлін Бернстайн та Айрін Левісон. У 1937 році він увійшов до складу Метрополітен-музею, змінивши назву на Інститут костюму. Сьогодні його колекція — це більше 35 000 костюмів і аксесуарів[6]. Раніше Інституту належала галерея в нижній частині будівлі музею, прозвана «фундаментом» (Basement); зважаючи на крихкість експонатів постійна експозиція відсутня. Замість цього Інститут двічі на рік влаштовує виставки костюмів в галереях Метрополітен-музею, кожна виставка присвячена певному дизайнеру або темі.

Європейська скульптура та прикладне мистецтво[ред.ред. код]

Є одним з найбільших підрозділів, зберігає 50000 експонатів від 15-го до початку 20-го століття[7].

Італійська скульптура[ред.ред. код]

Скульптор Доменіко Гвіді. «Андромеда на скелі».

Європейський, американський та сучасний живопис[ред.ред. код]

Картини Рембрандта[ред.ред. код]

Невідомий з лінзою в руці, 1665

Значні фінансові суми дозволили купувати для музею найдорожчі з картин на аукціонах, перш за все — картини Рембрандта. Вони не так часто з'являлись на аукціонах, а коштували надзвичайно недешево. Винятком були продажі шедеврів з музею Ермітаж в часи фінансової депресії, коли за оригінал Рембрандта — «Христос і самаритянка» СРСР отримав тільки 49.980 доларів.

Полотно Рембрандта «Аристотель біля погруддя Гомера», придбане для Метрополітен-музею у 1961 р., вже коштувало музею 2.300.000 доларів. Очільників музею астрономічна ціна не зупинила, збірка музею поповнилася ще одним шедерворм. Колекція картин Рембрандта в Метрополітен-музеї значна і має твори майже всіх періодів творчості митця, серед яких — парадні і пізні портрети, релігійні і міфололічні композиції, автопортрет самого художника.

Колекція Роберта Лемана[ред.ред. код]

Приватна колекція Роберта Лемана, подарована музею у 1969 році, розмістилася у відкритому в 1975 павільйоні Лемана, представлені твори декоративно-прикладного мистецтва, живопис, графіка XIV—XIX ст. з Європи[8].

Філія The Cloisters[ред.ред. код]

Клойстерс

Приміщення для музею побудували на гроші Дж. Рокфеллера-молодшого, і нагадує середньовічний монастир з двориком. Будівля розташована в парку на березі річки Гудзон на півночі острова Мангеттен[9].

Тут зберігають твори від ранішнього до пізнього середньовіччя країн Західної Європи — Італії, Франції, Німеччини, Нідерландів (до їх розділення на Голландію і сучасну Бельгію), Іспанії тощо. В колекції — дерев'яна скульптура німецьких майстрів, романська і ґотична скульптура Франції, вітражі, церковні речі, арраси і килими, вироби з кістки, кераміки, металів (срібла, міді, олова). Фундатор збірки — залізничний магнат початку XX ст. Дж. Пірмонт Морган.

Відділ історичної зброї[ред.ред. код]

Відділ історичної зброї

Перші експонати були придбані у 1881 році. 1904-го музеї придбав дві великі зібрки європейської і японської зброї, і його колекція швидко здобула міжнародне визнання; у 1912 був створений окремий відділ. Обсяг колекції — близько 14 тисяч предметів; серед них багато речей, якими користувалися особи королівської крові, включаючи зброю короля Англії Генріха VIII, короля Франції Генріха II та імператора Фердинанда I[10].

Відділ малюнків і гравюр[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Музей Метрополитен. Нью-Йорк. М, «Изобразительное искусство», 1983 (рос)
  • журнал «Декоративное искусство СССР», № 8, 1990 (рос)
  • «100 картин из музея Метрополитен», каталог выставки, Л, 1975 (рос)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Top 10 Museums and Galleries -- National Geographic. 2012-09-20. Процитовано 2017-05-28. 
  2. The Met Makes Its Images of Public-Domain Artworks Freely Available through New Open Access Policy | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  3. Ancient Near Eastern Art | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  4. Arts of Africa, Oceania, and the Americas | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  5. Asian Art | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  6. The Costume Institute | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  7. European Sculpture and Decorative Arts | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  8. The Robert Lehman Collection | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  9. Medieval Art and The Cloisters | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28. 
  10. Arms and Armor | The Metropolitan Museum of Art. www.metmuseum.org. Процитовано 2017-05-28.