Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття Pictogram infobox palace.png
50°27′28″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.457823046279970° пн. ш. 30.500753333292696112° сх. д. / 50.457823046279970; 30.500753333292696112Координати: 50°27′28″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.457823046279970° пн. ш. 30.500753333292696112° сх. д. / 50.457823046279970; 30.500753333292696112
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ, вул. Кудрявська, 9
Адреса Kudryavskaya str., 9
Засновано 1990 рік
Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття. Карта розташування: Україна
Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття
Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття (Україна)

Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття (до 3 березня 2022 року — Музей Олександра Пушкіна) — музей у Києві, що розповідає про життя Олександра Пушкіна, експонує оригінальні рукописні твори та знайомить з тогочасним політичним і культурним життям.

Історія[ред. | ред. код]

Відкриття музею Олександра Пушкіна в Києві відбулося у травні 1990 року. Цю подію було приурочено до святкувань з нагоди 200-річчя з дня народження поета. В основу експозиції лягла приватна колекція киянина Якова Бердичевського, який протягом всього свого життя збирав матеріали, які стосуються життя та творчості Олександра Сергійовича Пушкіна. У 1987 році Яків Бердичевський, збираючись їхати до Німеччини, передав свою колекцію в дар місту, поставивши при цьому умову, — створити в Києві музей Олександра Пушкіна.

Влада довго не виділяла землю й тільки після того, як музей Пушкіна в 1999 році об'єднався з Музеєм історії Києва, міська рада передала у власність музею невеликий маєток на вул. Кудрявській, б. 9, який був зведений у 1816 та добудований у 1850-х роках. Хоча в тому маєтку Пушкін не був жодного разу, музей все-таки облаштували в цьому приміщенні. Маєток був у жалюгідному стані, але його вдалося відбудувати і пристосувати до літературного музею. Серед так званих Пушкінських місць в Києві слід назвати будинок сім'ї Раєвських на вул. Грушевського, б. 14 та готель «Зелена» на Печерську, якого вже не існує. Нинішня будівля музею прославилася тим, що в ній пройшло дитинство майбутнього письменника Михайла Булгакова, тому співробітники часто говорять, що завдяки Булгакову в Києві з'явився музей Пушкіна.

Експозиція[ред. | ред. код]

Основну частину колекції музею складають експонати першої половини 19 століття — періоду, який нарекли «пушкінським». У числі найцінніших експонатів — книги з авторськими підписами друзів та сучасників Пушкіна, політичні праці відомих державних діячів того часу.

Оригінальні рукописи[ред. | ред. код]

Гордістю музею є прижиттєві видання творів поета, зокрема окремі розділи роману «Євгеній Онєгін». Слід зазначити, що цей роман видавався частинами (їх називали «зошити») протягом семи років, поки в березні 1833 роки не побачив світ повний (але цензурований) текст твору (це видання також займає своє почесне місце в експозиції). Є в музеї Олександра Пушкіна перші видання «Руслана та Людмили», «Південних поем», «Бахчисарайського фонтану», «Кавказького бранця».

Інші експонати[ред. | ред. код]

Привертає увагу відвідувачів статуетка поета в повний зріст, виконана скульптором Олександром Теребенєвим в 1837 році. Матеріал, з якого зроблена статуетка, — це суміш подрібнених мінералів, яка називається «бісквіт». Статуетку придбали за 300 доларів у дружини невідомого скульптора, гроші збирали всім музеєм. Цікавим експонатом є видання журналу «Современник», над яким працював Пушкін. На журналі навіть є цензорський дозвіл Крилова. «Діамантом» колекції є книга Наполеона Бонапарта, подарована полководцеві його хірургом Сабатьє. Коли французи, будучи в Києві з екскурсією, відвідували київський музей Пушкіна, побачили цей раритет, то директору музею було важко відбитися від прохань продати цю книгу. Але раритет залишився в музеї.

Посилання[ред. | ред. код]