Музей азійських цивілізацій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей азійських цивілізацій Pictogram infobox palace.png
Asian Civilisations Museum, Empress Place 2.JPG
1°17′15″ пн. ш. 103°51′04″ сх. д. / 1.287500000028° пн. ш. 103.851111111137782927° сх. д. / 1.287500000028; 103.851111111137782927Координати: 1°17′15″ пн. ш. 103°51′04″ сх. д. / 1.287500000028° пн. ш. 103.851111111137782927° сх. д. / 1.287500000028; 103.851111111137782927
Тип історичний
Тема culture of Asia[d] і Історія Азії
Країна Flag of Singapore.svg Сінгапур
Розташування Сінгапур
Адреса 179555 1 Empress Place
Singapore 179655
Засновано 1997
Відкрито 22 квітня 1997
Сайт acm.org.sg
Музей азійських цивілізацій. Карта розташування: Сінгапур
Музей азійських цивілізацій
Музей азійських цивілізацій (Сінгапур)

CMNS: Музей азійських цивілізацій на Вікісховищі

Музей азійських цивілізацій (англ. Asian Civilisations Museum, кит. 亚洲文明博物馆) — один з трох національних музеїв Сінгапуру. Один з перших музеїв у Південно-Східній Азії, що комплексно розглядає основні азійські культури. Особливу увагу приділено висвітленню культури Китаю, Південно-Східної Азії, Південної Азії та Західної Азії, тобто тих регіонів, з яких походять основні етнічні групи Сінгапуру.

Історія[ред. | ред. код]

Музей відкрився 22 квітня 1997 року у приміщенні музею Перанакан (Armenian Street) і був присвячений переважно китайській цивілізації. Після реконструкції історичного будинку Empress Place Building, з 2 березня 2003 року музей переїхав до цього, значно більшого приміщення. Музей Перанакан на Вірменській вулиці після реконструкції спеціалізується на висвітленні культури китайських іммігрантів (Паранакан або Баба-Ньйоня).

Приміщення[ред. | ред. код]

Empress Place Building, до передачі його музеєві, довгий час був осідком урядових служб[1].

Будинок було споруджено в середині 1860-х років у неопалладіанському стилі. На будівнийтві використовувалися в'язні, засуджені до примусовиих робіт. Приміщення неодноразово перебудовувалося й розширювалося, аби вмістити зростаючу колоніальну бюрократію.

На початку XX століття будинок було названо на честь королеви Вікторії Empress Place Building. Після проголошення незалежності у будинку продовжували розташовуватися офіси органів державної влади. Роботи з переобладнання приміщення на музей почалися з 1990-х років.

Структура музею[ред. | ред. код]

  • Галерея «Річка Сінгапур»: Тут представлено основні археологічні знахідки Сінгапуру, що відображають багатовіковий торговельний характер міста.[2].
  • Галерея «Південно-Східна Азія» : У трьох залах представлені основні етапи 2500-літньої історії культур Південно-Східної Азії, півночі Таґланду та півдня Індонезії.[3].
  • Галерея «Західна Азія/Ісламська Азія»: Представлено експонати ісламської культури й зокрема численні зразки каліграфії[4].
  • Галерея «Китай»: колекція присвячена переважно етапові Китайської імперії[5].
  • Галерея «Південна Азія»: Колекція, розміщена у двох залах, розповідає про витоки індуїзму та буддизму та про регіональні варіанти цих релігій[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. history of empress place building. acm.org.sg. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-14. 
  2. singapore river. acm.org.sg. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-14. 
  3. southeast asia. acm.org.sg. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-14. 
  4. west asia / islamic. acm.org.sg. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-14. 
  5. china. acm.org.sg. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-14. 
  6. south asia. acm.org.sg. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-07-14. 

Посилання[ред. | ред. код]