Музей звареного борщу
| Музей звареного борщу | |
|---|---|
| 49.96526° N, 34.61062° | |
| Країна | Україна |
| Адреса | вулиця Партизанська, 19, Опішня, Полтавська область |
| Засновано | листопад 2020 |
| Режим роботи | 09:00-20:00 |
| Сайт | ljalinasvitlica.blogspot.com |
Музей звареного борщу (листопад 2020) - перший в Україні музей звареного борщу в селищі Опішня, Полтавська область.
Музей створено на базі ЕтноСадиби «Лялина світлиця» в Опішні, власниця якої - Олена Щербань [1]. Фахівець з етнографії, доктор історичних наук, яка майже 20 років вивчала різновиди технологій приготування борщу та способи подачі страви.
Ідея створити Музей звареного борщу у пані Олени виникла у процесі її багаторічної дослідницької діяльності з теми «Глиняний посуд у культурі харчування українців». Під час наукової праці зацікавилася темою «Приготування борщу». Вивчала різновиди технологій приготування борщу та способи подачі страви, вишукувала автентичні рецепти.
За словами жінки, у неї записані сотні рецептів цієї смакоти, найстарішим - більше 100 років. Науковиця наразі працює над книгою «365 борщиків від Олени Щербань».
Традиційна українська хата. Експонати – капуста квашена та маринована, буряк свіжий та консервований, цибуля у вінку та часник у пучку. За реквізит - піч, глечики та рогачі[2].
Під час дослідження історії приготування борщу пані Олена відкрила багато цікавих фактів про цю страву й виявила відмінності між першою стравою, яку готуємо ми сьогодні, і тим, що готували наші предки[3]. Отже:
- до другої половини ХХ століття борщі були білі, зелені, коричневі та чорні;
- борщ «почервонів» у 1950-х роках, тому що в нього почали додавати томати. До того часу в борщ клали лише буряк, який виварювався та не давав такого червоного кольору;
- борщі готували у горщиках – борщівниках. Для кожного борщу був свій борщівник. Наші прабабусі не готували пісний та м'ясний борщ в одному борщівнику. У ХХ столітті горщик замінили на залізний чавун;
- Інгредієнти для борщу вражали своєю різноманітністю. До борщу додавали: гриби, яблука, черешні, вишні, груші, полуниці. Єдине, що сирими їх до борщу не клали: їх або сушили, або солили, або маринували;
- окрім щоденних борщів існували обрядові борщі: весільні, хрестильні, поминальні, великодні, трійцеві, різдвяні, покровські.
Музей борщу знаходиться в хатинах ЕтноСадиби, в одній із них представлений весь антураж: колекція горщиків, рогачів, піч, у якій готують страви, а у другій - готують обрядові борщі.
У музеї репрезентовано колекцію горщиків (500 шт.): автентичні, старі, нові зібрані з різних регіонів, а також колекція рогачів (під кожний горщик свій рогач).
У музеї побудовано піч, у якій можна приготувати борщ або спекти хліб. Представлено інгредієнти, які додають до борщу у різних регіонах України.
Відвідувачі музею можуть дегустувати борщ, бо пані Олена щодня готує новий борщ, і можуть спробувати самостійно приготувати борщик у горщику.
- Перший фестиваль «Борщик у глиняному горщику» (2014), де було приготовлено 12 різновидів борщів
- Фестиваль «Борщик у глиняному горщику – 2020». Було продегустовано 70 варіантів першої страви.
- Відкриття музею звареного борщу (листопад 2020).
- Щоденне приготування нового борщу (на кожен день року по рецепту борщу).
- Фестиваль «Борщик у глиняному горщику – 2021». Учасниці з Полтавщини, Черкащини, Житомирщини, Запоріжжя, Київщини готували по 3 різновиди борщу в трьох глиняних горщиках одночасно: борщ скоромний (з м’ясом, звичний для звичайної української родини), борщ пісний (такий, що готують для родини часто), борщ особливий (за маминою, свекрушиною, бабусиною, тобто апробованою часом, технологією приготування)[4].
- Щорічні борщові фестивалі, де можна послухати цікаві історії про борщ, продегустувати першу страву, навчитися готувати смакоту за автентичним рецептом або отримати в подарунок один із рецептів.
- Щорічні фестивалі «Живий хліб», де відбуваються майстер - класи з випікання живого хліба, прядіння, виготовлення ляльки-мотанки та народного співу.
Як повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, борщ внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Це перший в Україні випадок, коли елемент, який потрапив до переліку є загальноукраїнським, а не регіональним.
Одним із ініціаторів був кулінар Євген Клопотенко. Він повідомив, що надати культурний статус борщу вирішили під час зйомок документального фільму про борщ - «Борщ. Секретний інгредієнт»[5].
Засновниця музею прагне, щоб борщ потрапив і до культурної спадщини ЮНЕСКО. Адже в Україні рецептів борщів стільки, скільки господинь та господарів його готують. За словами Олени Щербань, через пізнання цієї страви можна познайомитися з «величчю українського народу»[6].
- ↑ На Полтавщині з'явилися два «смачні» музеї
- ↑ 365 рецептів і щодня - нова страва: у Полтавській області відкрили музей звареного борщу
- ↑ Найбільш незвичні музеї України: в Опішні з'явився музей звареного борщу
- ↑ Опішня | Фестиваль борщу та екскурсія до музею гончарства
- ↑ Борщ. Секретний інгредієнт. Офіційний трейлер
- ↑ У Полтаві відкриють перший музей борщу
- На Полтавщині відкрили музей борщу (відео)
- Кухар Клопотенко пропонує створити у Києві Музей борщу
- Фестиваль Борщу в Польщі: свято української культури та благодійності
- Музей Борщу Опішня