Музей меблів та порцеляни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей меблів та порцеляни
Портал:Музеї
Lviv - Lyubomyrski palace - 01.jpg
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адреса м. Львів, пл. Ринок, 10
Засновано 1977
Фонд 680 зразків меблів, 5000 експонатів фонду худ. металу, 11 000 експонатів порцеляни, фаянсу та художнього скла

CMNS: Музей меблів та порцеляни на Вікісховищі

Музей меблів та порцеляни — спеціалізований музей декоративно-вжиткового мистецтва, що розташований у Львові на площі Ринок, 10. Музей є філією Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України. Це єдиний музей меблів в Україні.

Фонди[ред. | ред. код]

Музей нараховує близько 680 зразків меблів. Фонди почали формуватися з моменту заснування у 1874 році Львівського промислового музею. За статутом цього музею, він створювався насамперед для львівських ремісників, які могли б тут вивчати надбання минулих століть, вдосконалювати свої знання і майстерність при виготовленні власних виробів. Концепція музею, за якою той мав стати своєрідною колекцією зразків, вплинула на характер зібрання, у якому переважають поодинокі предмети, що представляють основні стилістичні напрямки, властиві розвитку декоративно-прикладного мистецтва у Європі з XVI до початку XX ст. До музейної колекціївходять також твори західноукраїнських і львівських меблярів. З листопада 1977 року колекція експонується в колишньому палаці князів Любомирських за адресою пл. Ринок, 10.

Фонд художнього металу нараховує понад п'ять тисяч експонатів та складаєть з двох колекцій, що походять з Міського промислового музею та Музею НТШ. Тут представлено твори майстрів з України, Західної Європи, країн Далекого Сходу. У музеї серед експонатів можна побачити залізні грати, художньо виконані замки, мідний та олов'яний посуд, освітлювальні прилади, карбовані шати для ікон, дзвони. Цінною частиною колекції є металеви вироби XVII–XIX століть, створені галицькими єврейськими майстрами.

Багато експонатів походять з Гуцульщини, яка була важливим осередком художньої обробки металу на українських теренах у ХІХ — на початку XX століття. У музейній збірці вироби з сіл Брустурів, Річка, Яворів на Косівщині, Жаб'є на Верховині, Дехтинець та Путила на буковинській частині Гуцульщини. Гуцульські експонати походять з колекції Музею НТШ.

У музеї представлена чимала колекція порцеляни, фаянсу, майоліки і художнього скла, що складається з понад 11 тисяч єкспонатів, різноманітних за стилями, часом і місцем виготовлення, матеріалом та прийомами декорування. Хронологічні рамки цього зібрання охоплюють період з XVI до початку XX століття.

Представлена в музеї й українська промислова кераміка. Насамперед це вироби з мануфактур в Корці (кінець XVIII — початок XIX ст.), Баранівці (перша третина XIX ст.), Городниці (середина XIX ст.), Волокитино (XIX ст.). Фаянсові вироби походять з Глинсько, Любича Королівська, Потелич, Пациків та ін.

Музей має також зразки порцеляни найвідоміших західноєвропейських мануфактур, таких як Майсенська, Берлінська, Віденська, Севрська мануфактури. В експозиції є також твори з Данії, Італії, Іспанії, Голандії, Чехії, Угорщини, Польщі, а також Китаю, Японії та Ірану.

Італійська майоліка представлена виробами XVI–XVII століття з Урбіно, Кастель Дуранте, Кастелі, фаянсами XVIII століття з Руану, Марселя і Страсбурга. Найчисельніше представлені вироби Майсенської і Віденської мануфактур різних періодів.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]