Музей сучасного мистецтва Австралії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Museum of Contemporary Art Pictogram infobox palace.png
MCA Sydney.jpg
33°51′36″ пд. ш. 151°12′32″ сх. д. / 33.860019° пд. ш. 151.208999° сх. д. / -33.860019; 151.208999Координати: 33°51′36″ пд. ш. 151°12′32″ сх. д. / 33.860019° пд. ш. 151.208999° сх. д. / -33.860019; 151.208999
Тип Contemporary art
Країна Flag of Australia (converted).svg Австралійський Союз
Розташування George Street, Sydney, Australia
Засновник John Power; University of Sydney
Засновано 1991; 30 років тому (1991)
Відкрито 1991
Відвідувачі 1,206,243 (2016)[1]
Директор Elizabeth Ann Macgregor
Сайт mca.com.au
Музей сучасного мистецтва Австралії. Карта розташування: Австралія
Музей сучасного мистецтва Австралії
Музей сучасного мистецтва Австралії (Австралія)

CMNS: Музей сучасного мистецтва Австралії у Вікісховищі

Музей сучасного мистецтва Австралії — австралійський музей, розташований у Сіднеї, присвячений виключно виставкам, інтерпретаціям та колекціонуванню сучасного мистецтва як з Австралії, так і з усього світу. Він розміщений у будівлі в стилі арт-деко[2] у колишньому Будинку ради морських служб на Круговій набережній.

Музей був відкритий в 1991 році як Музей сучасного мистецтва в Сіднеї, а з 2010 року отримав 58 млн. австралійських доларів для реконструкції[3] Відкрився 29 березня 2012 року під теперішньою назвою Музей сучасного мистецтва Австралії.[4][5] Колекція містить понад 4000 робіт австралійських художників, придбаних з 1989 року. Колекція має потужний запас живопису, фотографії, скульптури, роботи на папері, а також значне представлення робіт художників аборигенів.

Історія[ред. | ред. код]

Музей сучасного мистецтва у приміщенні колишньої будівлі MSB.

Створення музею було задумом австралійського художника-емігранта Дж. В. Пауера (1881—1943), який заповів своє особисте багатство Сіднейському університету з чіткою метою інформування та навчання австралійців у галузі сучасного візуального мистецтва. У грудні 1970 р. Сіднейський університет також отримав заповіт Сеймура для центру виконавських мистецтв і прагнув об'єднати два заповіти в художній комплекс, який містив би в собі Центр Сеймура та об'єкти Інституту енергетики, включаючи будинок для Галереї[6][7] Центр Сеймура був відкритий в 1975 році.

Колекція творів мистецтва отримала форму «Галереї сучасного мистецтва», мандрівної колекції творів мистецтва без постійної адреси. Між смертю Джона Пауера та остаточним заснуванням музею колекція розміщувалась у Сіднейському університеті. Вона зберігалась в університетській бібліотеці Фішера протягом 1970-х років. Колекція функціонувала як виставка в будівлі Медсена між 1980 і 1989 рр.[7]

З переміщенням Управління морських служб (MSB) з побудованого в 1949 році п'ятиповерхового будинку в більші приміщення в 1989 році, будинок та ділянка були передані урядом Нового Південного Уельсу Музею сучасного мистецтва.[8] Профінансоване Сіднейським університетом відновлення та реконструкція будівлі розпочалася в 1990 році під керівництвом Ендрю Андерсона. У листопаді 1991 року Музей сучасного мистецтва офіційно відкрився.

Нове розширення музею у 2012 р.[9][10] Головою правління музею був Саймон Мордант (2010—2020). У липні 2020 року роль голови взяла на себе Лотарингія Тарабай.[11]

Музей сучасного мистецтва Австралії — це некомерційна благодійна організація, яка отримує постійне фінансування та підтримку від уряду штату Новий Південний Уельс через Art NSW та уряду Співдружності через Раду Австралії. Щороку MCA збирає приблизно 70 % свого доходу з різних джерел, таких як виставки та заходи, спонсорство, пожертви та найм місць.[12]

Архітектура[ред. | ред. код]

Музей складається з двох крил, основний розділ розміщений у колишній будівлі Управління морських служб (MSB).

Музейний вхід

Архітектура Музею сучасного мистецтва викликала як критику, так і похвалу австралійських і міжнародних коментаторів, в основному спрямованих на контрастні фасади будівель.[13][14] Колишня будівля MSB — це шість поверхів з цегли та бетону з зовнішнім виглядом в стилі ар-деко. Колишні офіси будівлі були відремонтовані у більш відкритий простір із рухомими стінами, щоб задовольнити виставкові вимоги. Будівля є спадщиною, внесеною до списку у штаті Новий Південний Уельс і федеральному масштабі.[15] Музей має сучасний дизайн, натхненний кубізмом. Його фасад складається з чорно-білих коробок, що перекриваються, з великими кутовими вікнами. Наявні бібліотека, навчальні класи та тераса скульптури на даху з видом на гавань. Під час реставрації також створило спеціальні приміщення в будівлі для виставки відеомистецтва.

Колекції[ред. | ред. код]

Основою колекцією музею є твори, які були у час первісного заснування музею. Політика придбання музею, заснована на волі Джона Пауера, який прагнув придбати твори міжнародного сучасного мистецтва. Дуже рідко купували картини австралійських митців як доповнення до іноземної колекції.[16] Починаючи з 2002 року, музей змістив акцент на австралійських художників і наразі вміщує понад 4500 робіт.[17]

Йоко Оно на відкритті своєї виставки в 2013 році.

Виставки[ред. | ред. код]

Виставка Primavera[ред. | ред. код]

Виставка Primavera проводиться з 1992 року на честь дочки Синтії Джексон Белінди. Представляються роботи австралійських художникі віком від 35 років.

Програми[ред. | ред. код]

Музей сучасного мистецтва протягом свого календарного року проводить низку публічних програм, включаючи дослідницьку програму «Мистецтво + деменція».[18]

Програма Белла[ред. | ред. код]

Програма «Белла» музею — це творча програма для людей з обмеженими можливостями та їх сімей.

Genext[ред. | ред. код]

«GENEXT» проводиться з 2005 року як програма громадської участі, спрямованої на молодь у віці від 12 до 18 років, яку проводить Молодіжний комітет. GENEXT — це позаурочна програма, яка включає такі заходи, як жива музика, дискусії та мистецькі майстер-класи.[19] Проводиться чотири рази на рік, і протягом перших десяти років роботи взяло участь понад 16 000 учасників.[20]

У співпраці з Художньою галереєю Нового Південного Уельсу Музей сучасного мистецтва бере участь у Сіднейському фестивалі та Сіднейській бієнале. Запланована на 2020 рік відбувається частково в мережі через пандемію COVID-19 в Австралії .[21]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Visitor Figures 2016. The Art Newspaper Review. April 2017. с. 14. Процитовано 23 March 2018. 
  2. Museum of Contemporary Art. Sydney Architecture. n.d. Процитовано 1 February 2019. 
  3. Sydney Museum of Contemporary Art to reopen in 2012. World Interior Design Network (Australia). 26 May 2012. Архів оригіналу за 10 February 2013. Процитовано 2012-06-04. 
  4. Brownell, Ginanne (20 March 2012). A Makeover for Contemporary Art in Sydney. The New York Times. Процитовано 2012-10-14. 
  5. Kneen, Dale (Summer 2012). Starchitects In Our Eyes. High Life (British Airways): 16–17. 
  6. Archibald, J. F; Haynes, John (1969-01-11). Art bequests (11 January 1969). The bulletin (en) 091 (4635). 
  7. а б Murphy, Bernice (1993). Museum of contemporary art : vision & context. Sydney: Museum of contemporary art. с. 105. ISBN 976-8097-22-1. OCLC 443910300. 
  8. Stephensen, PR (1966). The History & Description of Sydney Harbour. Rigby. с. 160. ISBN 0589502433. 
  9. Craswell, Penny (12 April 2012). The reimagined Museum of Contemporary Art. ArchitectureAU. Architecture Media Pty Ltd. Процитовано 1 February 2019. 
  10. The MCA's new Mordant Wing. Artist Profile (en-US). 2012-04-29. Процитовано 2019-04-17. 
  11. Kembrey, Melanie (2020-04-30). Lorraine Tarabay named next chair of Museum of Contemporary Art. The Sydney Morning Herald (en). Процитовано 2020-05-29. 
  12. About the MCA. Museum of Contemporary Art Australia. 
  13. Lines of division: The new MCA in Sydney. Australian Design Review (en-US). 2012-05-08. Процитовано 2020-05-28. 
  14. Aston, Heath (2012-03-03). MCA's chequered reception. The Sydney Morning Herald (en). Процитовано 2020-05-28. 
  15. Heritage and Conservation Register. www.shfa.nsw.gov.au (en). Property NSW. Процитовано 2020-05-28. 
  16. Murphy, Bernice (1993). Museum of contemporary art : vision & context. Sydney: Museum of contemporary art. с. 93. ISBN 976-8097-22-1. OCLC 443910300. 
  17. The 'outsider' steering the MCA through the crisis. Australian Financial Review (en). 2020-04-30. Процитовано 2020-05-29. 
  18. Artful: Art and Dementia report | MCA Australia | MCA Australia. www.mca.com.au (en). Процитовано 2020-05-29. 
  19. Boyce, Brooke (2018). Evaluating with the next Generation. Patternmakers. 
  20. Genext Turns 10! on Art.Base.BASE. Art.Base. Процитовано 2020-05-28. 
  21. The End of the Art World as We Know It. Hyperallergic (en-US). 2020-04-04. Процитовано 2020-05-28. 

Посилання[ред. | ред. код]