Музей історичних коштовностей України
Музей історичних коштовностей України  | |
|---|---|
 | |
| 50°26′08″ пн. ш. 30°33′27″ сх. д. / 50.435720000027778553° пн. ш. 30.55776000002777693° сх. д.Координати: 50°26′08″ пн. ш. 30°33′27″ сх. д. / 50.435720000027778553° пн. ш. 30.55776000002777693° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Україна Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 12 (на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника) |
| Засновано | 1969 |
| Директор | Хардаєв Олександр Володимирович |
| Сайт | goldenukr.com.ua |
  Музей історичних коштовностей України (Україна) | |
 | |
Музе́й істори́чних кошто́вностей Украї́ни (МІКУ) — один із провідних музеїв України і світу, тематика експозиції — історичні і мистецькі пам'ятки з дорогоцінних металів та коштовного каміння.
Музей є філіалом Національного музею історії України, відкритий для відвідувачів з 4 січня 1969 року на території Києво-Печерської Лаври.
Історія створення[ред. | ред. код]
Музей історичних коштовностей створено за урядовим наказом від 1963 року під назвою " Золота комора " як відділ Державного історичного музею УРСР[1]. Початкову колекцію було створено у відповідності до наказу передати з двадцяти музейних установ вироби з дорогоцінних металів і коштовного каміння[2]. Під новостворений музейний заклад було пристосовано корпус № 12 або Ковнірівський корпус (колишня монастирська пекарня і книжковий магазин).
Окрім переданих експонатів з музеїв, важливим внеском до створення Музею історичних коштовностей стали колекції знахідок (загалом понад 30.000 одиниць), що надійшли з Інституту археології АН УРСР[3].
16 листопада 2015 Колектив МІКУ висловив свою категоричну незгоду з даними наказами та новою структурою НМІУ та ліквідацію статусу колекції МІКУ, і вважає, що такі рішення директора НМІУ Сосновської Т. В. є помилковими і можуть призвести до невідворотних наслідків.[4][5]
Будівля музею[ред. | ред. код]
Музей розташували у споруді XVIII століття, колишній монастирській пекарні, побудованій за проектом українського архітектора, кріпака монастиря Степана Ковніра. Ковнір працював у монастирі майже 40 років і це одна з оригінальних споруд будівничого, що навчався не в академії, а під час будівництва. На відміну від Йогана Шеделя, мистецької освіти в Європі отримати не міг. Тим більша вартість участі Ковніра в побудові лаврської дзвіниці, Кловського палацу та інших.
Фонди[ред. | ред. код]
Нині фонд Музею нараховує понад 56 тисяч предметів археології та ужиткового мистецтва з дорогоцінних металів і коштовного каміння. Експонати МІКУ є своєрідним коштовним літописом України від епохи бронзи і античності до сучасності. Експозицію музею виставлено в дев'яти залах за історико-хронологічним принципом.
Ремонт і нова експозиція[ред. | ред. код]
У Музеї було проведено ремонт і оновлено експозицію у 2004 році при сприянні президента Леоніда Кучми[6]. В музеї було капітально відремонтовано будівлю, музей одержав сучасне експозиційне та фондове обладнання.
Експозиція[ред. | ред. код]
- Мистецтво Стародавньої Греції репрезентують витвори мистецтва ювелірів і ремісників. Це не обов'язково речі з золота чи срібла. Античні вази з бронзи, які зберігає музей (знайдені в сучасній Черкаській області) мають таке ж значення для науковців і історії, як і уславлена золота пектораль з Товстої Могили. А музей має, наприклад, горельєфне зображення Афіни Паллади століття до н. е., часу побудови Парфенону і правління Перікла.
- Особливістю доби були замови скіфських володарів давньогрецьким ювелірам. Саме для них створені пектораль з Товстої Могили, срібні вази зі сценами побуту вельможного скифа (4 століття до н. е.), знайдені в сучасній Дніпропетровській області.
- Надзвичайно мала збереженість ювелірних виробів доби Давньоруської держави. Музей експонує цікавий зразок домонгольської срібної вази, карбованої у високому рельєфі з визолоченням і черненням. Сюжет біблійний — цар Давид грає на арфі, поряд красуня Вірсавія в оточенні птахів і тварин (знайдена в Чернігові). До цього ж періоду відносяться жіноча діадема і золоті колти (скроневі сережки), знайденні під час археологічних розкопок в місті Київ.
- Добу 17 століття і українського бароко репрезентують золоті і срібні оклади Євангелія, срібний посуд ювеліра Івана Равича 18 ст, зразків творів якого одиниці на теренах України. Ювеліри багато працювали за замовленням церковних ієрархів і православної церкви, могутнього феодала тих часів. В музеї можна бачити посохи пастирів, чаші для причастя, церковне вбрання з коштовних тканин, прикрашене перлами і коштовним камінням. До шедеврів збірки належать ювелірні вироби українських і вірменських майстрів 18 століття з використанням сканих візерунків.
До вартісних зразків барокового золотарства початку 18 ст. належать шати (золоті ризи) до ікони Дегтярівської Божої матері. Вони створені коштом гетьмана Івана Степановича Мазепи, де колись був і герб гетьмана у нижній частині риз[7].
Источник: http://primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-istoricheskih-dragotsennostey-Ukrainyi-.html © «Первое экскурсионное бюро».
До творів іноземних майстрів відносяться піхва кинджалу, оздоблена слоновою кісткою і коштовним камінням (Іран, 18 ст.), ваза в техніці емалі (Московія, 17 ст.), жіночі прикраси майстрів Бухари 17 ст.
Срібна нашивна бляшка із Мартинівського скарбу 6-7 ст. н. е. Знайдена біля с.Мартинівка сучасної Черкаської області
Відвідування[ред. | ред. код]
Адреса музею: 01015, Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12.[ред. | ред. код]
Музей працює з вівторка до неділі – з 10:00 до 17:45 (каса працює до 17:30.
Вихідний день – понеділок.
Остання п’ятниця місяця після 14:00 – санітарний день.
Перший вівторок місяця – вхід безкоштовний (але екскурсійне обслуговування платне).[8]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей історичних коштовностей України
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-istoricheskih-dragotsennostey-Ukrainyi-.html
- ↑ http://primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-istoricheskih-dragotsennostey-Ukrainyi-.html
- ↑ http://primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-istoricheskih-dragotsennostey-Ukrainyi-.html
- ↑ Чужих проблем не буває! Всі на допомогу Музею історичних коштовностей України!
- ↑ Переслідування колективу Музею історичних коштовностей України почалося
- ↑ http://primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-istoricheskih-dragotsennostey-Ukrainyi-.html
- ↑ http://primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey-istoricheskih-dragotsennostey-Ukrainyi-.html
- ↑ Інформація про режим роботи та вартість екскурсій — з офіційного сайту музею Архівовано 5 листопад 2020 у Wayback Machine. станом на 4 листопада 2020 року.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Л. Д. Федорова. Музей історичних коштовностей України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 107. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Жолтовський П. Художній метал. Іст. нарис. К. 1970.
- Петренко М. Укр. золотарство XVI — XVIII ст. К. 1970.
- Спаський І. Дукати і дукачі України. Історико-нумізматичне дослідження. К. 1970.
- Оксана Ганіна. Київський музей історичних коштовностей. Київ, Мистецтво, 1974.
- Ганіна О., Старченко О., Арустамян Ж., Гарбуз Б. Музей історичних коштовностей УРСР. К. 1984.
| |||||||||||||||||||
