Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці Pictogram infobox palace.png
Музей залізниці.JPG
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування м. Харків, Україна
Адреса м. Харків, пл. Привокзальна, 1
Засновано Музей у 2015 році
Відкрито 1967
Режим роботи вівторок — неділя, з 9:00 до 18:00
Фонд понад 2 тисячі, 36 експонатів залізничного рухомого складу
Директор Андрій Прохоров

Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці у Вікісховищі?
Музей залізниці2.JPG

Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці — музей у м. Харкові, розташований на території вокзального комплексу Харків-Пасажирський, підрозділ Південної залізниці.

Музей засновано у 1967 році, він переживав кілька реконструкцій. У липні 2014 року відкрився в новому приміщенні разом з залізничною технікою просто неба.

Фонди музею нараховують понад 2 тисячі експонатів, 500 з яких представлено в експозиції, а також 36 одиниць залізничної техніки.[1][2] Загальна площа музею просто неба понад 1000 м2.

Історія[ред. | ред. код]

Музей історії Південної залізниці було відкрито у 1967 році у будинку культури «Залізничників» (нині — Центральний будинок науки і техніки). Наступного року рішенням Міністерства культури УРСР йому було присвоєне звання «народного музею».

У червні 2009 році до 140-річчя Південної залізниці музей відкрився після капітального ремонту та зміни структури експозиції[3].

У липні 2014 року було відкрито оновлений Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці. Музей розмістився у будівлі реконструйованого товарного складу, що було побудоване у 1950-х роках для потреб колишньої станції Харків-Товарний, поблизу Північного терміналу станції Харків-Пасажирський. Під час вкладання покрівлі при будівництві складу використовували старі рейки, що були вироблені на різних заводах України, Польщі та Німеччини, починаючи з 1901 року. А створення музею залізничної техніки просто неба почалось з 2013 року[1]

Першими відвідувачами оновленого музею стали ветерани Південної залізниці та вихованці Малої Південої залізниці[4].

Музейна експозиція[ред. | ред. код]

Музей залізниці3.JPG

Експозиція складається з будівлі музею, де містяться експозиційні зали, та залізничної техніки, розміщеної просто неба на території музею.

Експозиція музею складається з 3-х зал, які висвітлюють різні етапи розвитку Південної залізниці:

У фондах музею зібрані давні та рідкісні експонати, унікальні документи та фотографії, зокрема, ручна тачка та інструменти, за допомогою яких будувалась залізниця з Курська через Харків до Ростова-на-Дону, настінний телефон «Ericsson» у дерев'язному корпусі кінця 19 століття, облігації залізничних товариств, квитки та посвідчення залізничників часів Російської імперії, а також макети рухового складу. В музеї також відтворений кабінет начальника Південної залізниці ще до Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 року з меблів, які збереглися в Управлінні Південної залізниці до наших днів. Крім того, в музеї в експозиції виставлені годинник машиніста, електромеханічні прилади контролю руху поїздів, діорама, що присвячена часам німецько-радянської війни 1941–1945 років.

Макети поїздів були створені харківським моделістом Борисом Федоровим, зокрема, чотириметровий макет залізниці з інфраструктурою європейського міста, який був переданий до музею після смерті творця. Крім того, в експозиції представлені рельєфна схема Південної залізниці, макет трирівневого залізничного мосту поблизу зупинного пункту Новоселівка у Харкові, а також рейки різних років, що до цього служили балками для даху будівлі товарного складу. А макет маршруту «Столичного експресу» між Києвом та Харковом містить копії вокзалів Харкова, Полтави, Миргорода та Києва, рухомим складом, що рухається під музику та оголошення диктора, а також функціонуючими автоматичним блокуванням, стрілочними переводами та шлагбаумами на переїздах.

А макет паровозу СО, який випускався заводом імені В. О. Малишева, допоміг у виборі правильної кольорової гамми при реконструкції паровозу цієї серії, що у 1990-х роках вирішили встановити території заводу.[2]

Залізнична техніка[ред. | ред. код]

Паровоз 9П-749
Паровози ФД20-2560 та Ер774-40
Електровоз ТЕ10-006

На території музею представлено 36 експонатів залізничної техніки, пошуки та реконструкція якої по Південній залізниці проводилась цілий рік. В планах музею розширення експозиції[1]

Залізнична техніка у музеї:

  • Тепловози:
    • ТЕ10-006;
    • ТЕП60-1078;
    • ТГК2-7933 - серійний радянський маневровий і промисловий тепловоз;
    • 2М62-1155.
  • Моторвагонний рухомий склад:
  • Вагони:
    • НТВ — нормальний товарний вагон, 1922 року випуску.
  • Підйомні крани:
    • МК6-885;
    • ЕДК25-104.
  • Спеціалізована техніка:
    • ЩОМ-4 (№27) – щебенеочисна машина;
  • Автомобілі:
    • АСЧ-03 «Чернігів»;
    • ГАЗ-69;
    • NYSA-522;
    • АТ-Т - важкий артилерійський гусеничний тягач.

Філії[ред. | ред. код]

  • архівне приміщення у Центральному будинку науки і техніки ПЗ, Харків
  • музей-вагон на станції «Харків-Сортувальний»[5], Харків
  • ... інши

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]