Музика Казахстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Музика Казахста́ну(каз. Қазақстан музикаси) — музична культура Казахстану. До початки XX століття, являла собою виключно народну творчість, після входження Казахстану до складу СРСР музична культура Казахстану опанувала сучасними формами світової музичної культури.

Традиційна музика[ред. | ред. код]

Поштова марка, на якій зображена домра, казахський народний музичний інструмент

Традиційна казахська народна музика, заснована на семиступеневих діатонічних мажорних і мінорних ладах, і, частково, пентатоніці. Як і музика інших народів, яка довгий час не зазнавала впливу західної музичної культури, вона відрізняється розвиненою ритмікою, пісенними та інструментальними формами. Її основу складали імпровізійно-епічні твори тюркських народів, які виконувались під акомпанемент народних інструментів: двострунної домбри, кобиза, сибизги, дауилпаза. Визначною особливістю були змагання між музикантами. До XV—XVIII століття виникає розподіл казахської музики на пісні та інструментальний жанр кюй.

У XIX ст. формується професійна музична традиція, яку представляють, з однієї сторони кюйші — виконавці кюїв, з іншої — сал-сери, специфічне явище у казахській громаді. Перші описи казахської музики надають східні дослідники. Їхнім значним добутком дотепер лишається «Велика книга музики» Аль-Фарабі. У XIX ст. казахська музика стає об'єктом цікавості представників європейської культури: до неї звертаються музиканти і мистецтвознавці як сусідньої Росії, так і інших країн. Російські дослідники, які вивчали Схід, починають вивчення і збереження фольклору казахів. Це вивчення та дослідження музичного спадку, викликає появу нової плеяди композиторів і виконавців. Серед них Абай Кунанбаєв, Жаяу Муса Байжанов, Курмангази Сагирбайули, Икилас Дукенов.[1]

XX століття[ред. | ред. код]

Із входженням Казахстану до СРСР, музичне мистецтво розвивається властивих європейських напрямках — з'являються естрадні пісні і романси, камерно--інструментальна та симфонічна музика, створюються численні хори народної пісні. У цьому беруть участь музичні діячі: Євген Брусиловський, Василь Велетнів, Борис Ерзакович — які разом з видатним казахським музичним організатором Ахметом Жубановим створюють Оркестр казахських народних інструментів, філармонії, музичну театральну студію (пізніше — Казахський театр опери і балету). А невдовзі з'являються перші казахські опери. У 1939 році заснований Союз композиторів Казахстанау. А у 1944 році, у місті Алма-Ати, відкривається перша консерваторія.

У повоєнні роки активно розвивається казахська академічна музика: з'являються нові опери, балети, симфонії. Також плідно працюють композитори-піснярии. Але цей період обумовлений слабким розвитком камерно-інструментальної музики. Вперше з казахської музики виділяються уйгурська: з'являються перша уйгурська опера — «Назугум» (Куддус Кужамьяров, 1956).

У 1936 і 1958 роках у Москві проводять декади казахського мистецтва, під час яких, демонструють досягнення музичної культури. Тижні казахської музики проходять у Татарській республіці (1962), Арменії (1968), Узбекистані (1960,1971). На міжнародній арені з 1920-х років з'являється казахський співак Амре Кашаубаєв, який виступив у Франції та Німеччині. Його приклад наслідують: Бібігуль Тулегенова, Роза Багланова, Роза Джаманова, Роза Римбаєва, Мурат Мусабаєв, Алибек Днишев. З традиційною музичною творчістю, зарубіжних слухачів, знайомить етнографічний ансамбль «Сазген». Мистецтво казахських виконавців: скрипачки Айман Мусаходжаєвої, піаністки Жанії Аубакіровойї — позначене призами міжнародний конкурсів.[2]

У 1960—1980-х роках з'являється ряд естрадних ансамблів: «Арай», «Ариран», «Гульдер», «Дос-Мукасан», «Отирар сази», «Яшлик» (Алма-Ата), «Алатау» (Джамбул), «Жайик кизи» (Гурьев), «Улитау» (Джезказган), «Эренгольд» (Павлодар) та ін.

Після оголошення незалежності Казахстану. у 1991 рокові музичний розвиток продовжується. У Франції проводять «Казахські сезони», під час яких, свою майстерність демонструють співаки і виконавці-інструменталісти. Сам Казахстан, також стає місцем проведення міжнародних конкурсів. З'являються нові колективи: Державний оркестр «Академія солістів» (1993), камерний оркестр «Камерата Казахстана» (1998). У 1998 році відкрилася Казахська національна академія музики у місті Астана. У 2003 році відбулась премьера опери «Махамбет» Базарбая Жуманіязова.


Сучасні напрямки[ред. | ред. код]

Казахський хіп-хоп[ред. | ред. код]

Казахська хіп-хоп і реп-сцена почала формуватися в країні після розпаду Радянського Союзу .[3] Щоправда, хіп-хоп у Казахстані російськомовний, відтак орієнтований не тільки на місцевих російськомовних, але на російську аудиторію країн СНД. У 2013 році американський репер Каньє Вест був приватно запрошений президентом Нурсултаном Назарбаєвим для виступу на весіллі онука.[4] Пізніше, у 2010-х, казахський хіп-хоп вплине на розвиток жанру Q-поп-музики.[5] Відомими казахстанськими реперами є Джа Халіб, Натан і Скриптоніт.

Казахський рок[ред. | ред. код]

Сучасний казахський рок виконується казахською мовою, проте окремі казахські рок-музиканти співають російською.[6] Рок-музика була популярною в Казахстані, особливо в Карагандинській області з 60-х років, коли казахи змогли познайомитись з творчістю The Beatles .[7][8] За радянських часів у Казахстані звучав американський та російський рок. Відомими казахстанськими рок-групами є « Адаптація», « Улітау» та « Уркер».

Q-pop[ред. | ред. код]

Q-pop або Qazaq pop — порівняно новий музичний напрямок Казахстану, що зазнав впливу таких течій, як Q-pop K-Pop, хіп-хоп, Western pop та J-Pop. Піонерами жанру вважається гурт Ninety One, що працював із лейблом Juz Entertainment у 2015 році.[9][10]. Серед інших представників напрямку — Ziruza, Mad Men, Moonlight, Newton, Juzim, CrystalZ.

Тої[ред. | ред. код]

Toї (буквально означає публічне зібрання) — легка для сприйняття народна музика, що зазвичай виконується на весіллях та святах.[10] Цей жанр популярний також в Узбекистані, Туркменістані та Киргизії .[11] Добре відомі казахські співаки тої — Каїрат Нуртас, Абдіаппар Алькоя, Мадіна Садуакасова та Джазіра Байрбекова . <nowiki>

Події і фестивалі[ред. | ред. код]

На сьогодні у Казахстані проводять фестивалі сучасної музики «Менин Казахстаним» (на честь Шамші Калдаякова) «Жас канат», «Азія Дауиси», «Золотий диск».

У 2010 році, у районному центрі Товсті-Синьцзян Синьцзян-Уйгурского автономного району Китаю 10 450 домбристів виконали казахський народний кюй «Кенес», ця подія потрапила до Книги рекордів Гіннесса.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Велика радянська енциклопедія
  2. Partnership, English: Kazakh Encyclopediasy Limited Liability; Book, Start this. Русский: Казахстан. Национальная энциклопедия. Процитовано 15 квітня 2020. 
  3. Music review | Straight outta Kazakhstan, rapping in Russian | Eurasianet. eurasianet.org (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018. 
  4. migration (2 вересня 2013). Kanye West 'paid $4m' to play at wedding of Kazakh leader's grandson. The Straits Times (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018. 
  5. Goldsmith, Melissa Ursula Dawn; Fonseca, Anthony J. (31 грудня 2018). Hip Hop around the World: An Encyclopedia [2 volumes] (англ.). ABC-CLIO. ISBN 9780313357596. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 27 липня 2020. 
  6. Abazov, Rafis (2007). Culture and Customs of the Central Asian Republics (англ.). Greenwood Publishing Group. ISBN 9780313336560. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27 липня 2020. 
  7. Classic Rock Rocks Kazakh Fans - The Astana Times. The Astana Times (амер.). 11 березня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018. 
  8. Planet, Lonely; Elliott, Mark; Masters, Tom; Mayhew, Bradley; Noble, John (1 квітня 2014). Lonely Planet Central Asia (англ.). Lonely Planet. ISBN 9781743000786. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27 липня 2020. 
  9. Q-pop strengthens the consciousness of Kazakhstan – The International Massmedia Agency. intmassmedia.com (амер.). Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018. 
  10. а б Kazakh Pop Music Experiencing Heyday. The Astana Times (амер.). 26 березня 2016. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 23 листопада 2018. 
  11. Broughton, Simon; Ellingham, Mark; Trillo, Richard; Duane, Orla; McConnachie, James (1999). World Music: Latin & North America, Caribbean, India, Asia and Pacific (англ.). Rough Guides. с. 27. ISBN 9781858286365. «Toi music Uzbekistan Kyrgyzstan.» 
  12. ТОП-12 достижений казахстанцев в Книге рекордов Гиннесса. astana.zagranitsa.com (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]