Музика Чорногорії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музика Чорногорії
CMNS: Музика Чорногорії у Вікісховищі

Музика Чорногорії — один з найдавніших видів мистецтв народів, які населяють нинішню Чорногорію. Музична історія розпочинається з палеоліту.

Історія[ред. | ред. код]

The convent in Cetinje, Old Montenegro in 1889

Добою палеоліту датується знайдений кістяний свисток, найстаріший музичний інструмент, який коли-небудь знаходили в Європі. Християнська літургічна музика присутня з X століття. Композитора церковних співів X-XI століття Йована Дуклі знають як найстарішого композитора з Адріатичного узбережжя. В кінці XII століття був написаний рукопис «Літопис Попа Дуклянина», в якому описувалося використання музичних інструментів у світському житті. З XV століття в монастирі Сент-Клари в Которі збереглися деякі літургії. Музика Чорногорії занепала під час тривалої боротьби проти османів, населення було надто стурбоване своїм виживанням, щоб присвятити себе культурній діяльності. Чорногорська музика, як і всі інші музики регіону, пронизана впливом османської музики, а також слов'янськими, циганськими, албанськими, австро-угорськими та останнім часом західними традиціями. Вона дуже близька до сербської музики, її найближчого сусіда, з яким вона пов'язана історією, а також з музикою, яка побутувала в колишній Югославії.

Епічні пісні[ред. | ред. код]

Багаторічна історія боротьби за свободу і незалежність чорногорців незмінно пов'язана з міцними традиціями епічної поезії. Традиційно епічні пісні звучали в супроводі гуслє, одноструннього інструмента, на якому грає оповідач ("гусляр"), водночас співаючи чи декламуючи речетативом історії героїв та битв. Історично ці пісні мали величезну мотиваційну владу над населенням. Гуслє відіграло важливу роль в історії сербської епічної поезії через його зв'язок з багатовіковою патріотичною усною спадщиною. Більшість творів під інструмент стосуються епохи Османської окупації та боротьби за звільнення від неї. Гусляри висловлювали повагу, як найкращі воїни, оскільки їх було стільки ж авторів, тим самим письменників історії, наскільки вони були перекладачами. В даний час ці традиції є живішими у північних частинах країни. Найдавніше співоче товариство, яке отримало назву "Єднінство", було утворене в Которі в 1839 р. У 1870 р. на Цетинє почала створюватися перша армійська музика. Хоч небагато людей подали заявку на оркестр, тому що бути солдатом у чорногорському суспільстві було значно важливіше, ніж бути музикантом.

У XIX столітті в Которі були відкриті співочі школи (католицькі релігійні та світські). Йован Іванішевич (1860—1889) — перший помітний композитор. Алекса Іванович та Драган Мілошевич, його наступники, стажувалися в Празі.

Перша музична школа в Чорногорії була відкрита 1934 року.

Народний чоловічий одяг чорногорців

Перші музичні школи виникли в Цетинє та Подгориці, одночасно з Борислав Тамінджич, Сенад Гадевич, Жарко Міркович, Шпіро Огнєнович, Мірко Негош-Петрович та Йован Іванішевич, які сприяли музичному оновленню в країні з використанням традиційних елементів. До інших сучасних композиторів належать: Єлісавета Попович, Йован Мілошевич, Ілля Лакешич, Антун Хомен, Антон Погакар, Сречко Маркович , Світко Іванович, Джорджіе Радович, Бранко Зенович, Драган Ракич, Слободан Єрков, Мілівой Божович та Антун Копітович.

Традиційна музика[ред. | ред. код]

Як і в Сербії, у Чорногорії була популярна сільська народна музика, новокомпонована народна музика, нещодавно складена міська музика. У гірських районах у вжитку була пасторальна музика, виконана на багатьох аерофонах. Існують різні стилі в регіонах Котора, старої Чорногорії та Санджака. Нарешті, як і в решті Балкан, тут наявні турбо-фольк, сучасна та змішана варіація традиційних тем.

Музичні інструменти[ред. | ред. код]

Сучасна музика[ред. | ред. код]

Сучасна музика барвистами напрямами. Використовується спадщина колишніх югославських композиторів. Народна пісня чорногорців «О, світла травнева зоре», найстаріший з відомих варіантів тексту датується 1863 роком наразі є державний гімн Чорногорії. Перед тим як стати гімном, це була популярна пісня з багатьма варіантами тексту. Найвідомішою групою рок є «Перпер», а також «ДСТ», «Шосе»..

Хіп-хоп розвивався з 90-х років з Монтеніггерс, Раде Рапіддо, MC Marco та Рамбо Амадей. Наприкінці 90-х років також з'явилася течія альтернативного року, музикант Маноло Семафоро широко втілює цю тенденцію.

Посилання[ред. | ред. код]