Муканов Сабіт Муканович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mukanov Sabit.jpg

Сабі́т Мука́нович Мука́нов (13 квітня (26 квітня) 1900, Таузарська волость Акмолінської губернії, згодом радгосп імені Муканова Джамбульського району Північно-Казахської області Казахстану — 18 квітня 1973, Алма-Ата) — казахський письменник і громадський діяч.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї батрака-скотаря. Учасник громадянської війни 1918—1920. Був членом КПРС (від 1920).

Навчався в інституті червоної професури (1930—1935).

1936—1937 і 1943—1952 — голова правління Спілки письменників Казахстану.

1954 обрано дійсним членом Академії наук Казахської РСР.

Був депутатом Верховної Радм Казахської РСР 2—8-го скликань.

Творчість[ред. | ред. код]

Друкуватися почав 1922 як поет.

  • Збірки віршів і поем:
    • «Батрак» (1926),
    • «Сирітка» (1927).
  • Роман у віршах «Сулушаш» (1928).
  • Поеми:
    • «Білий ведмідь» (1935),
    • «З висоти на висоту» (1965).
  • Повісті та романи:
    • «Заблудлі» (1931, від 1959 — «Світла любов»),
    • «Теміртас» (1935),
    • «Загадковий стяг» (1940, від 1946 — «Ботагоз»),
    • «Мої мектеби» (1940, від 1955 — трилогія «Школа життя»),
    • «Сирдар'я» (1948),
    • «Степові хвилі» (1957),
    • «Метеор, що промайнув» (1967—1970) — про казахського мислителя та вченого Чокана Валіханова.
  • Інші жанри:
    • П'єси.
    • Лібрето опер.
    • Нариси про колгоспи та цілинників.
    • Наукові розвідки з історії казахської літератури.

Муканов і Україна[ред. | ред. код]

Написав цикл віршів про Україну, нарис «Форт Шевченка» і статтю про українського поета.

Переклав казахською мовою поему Тараса Шевченка «Гайдамаки».

Автор нарисів про колгоспи Одеської області.

У перекладах українською мовою видано:

  • Сир-Дар'я. — К., 1957.
  • Школа життя. — К., 1960.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Автобіографічну трилогію «Школа життя» (1949—1953) відзначено Державною премією Казахської РСР імені Абая Кунанбаєва (1967).

Нагороджено двома орденами Леніна, трьома іншими орденами, а також медалями.

Джерела[ред. | ред. код]