Мукімі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммад Амін-ходжа Мукімі
Muhammad Aminxoʻja Mirzaxoʻja oʻgʻli Muqimiy
Мукімі.jpg
Мукімі
Народився 1 травня 1851(1851-05-01)
Коканд
Помер 25 травня 1903(1903-05-25) (52 роки)
Коканд
Громадянство
(підданство)
One of the 3 flags of the Kokand khanate.png Кокандське ханство
Національність узбек
Діяльність поет
Мова творів узбецька
Жанр вірші, пісні

Мухамма́д Амін-ходжа́ Мукімі́; (узб. Muhammad Aminxoʻja Mirzaxoʻja oʻgʻli Muqimiy; *1 травня 1851, Коканд — 25 травня 1903, там же) — узбецький поет-демократ.

З біографії та творчості[ред. | ред. код]

Мукімі народився у сім'ї пекаря в Коканді. Там же навчався у медресе. І в Коканді ж разом з Фуркатом очолював літературний гурток поетів, які збагатили узбезьку лірику новим соціальним змістом — співчуттям до простих трудівників.

Мукімі високо цінував передову російську культуру. У сатиричних віршах поета відбилося демократичний світогляд митця. Він викривав хабарництво чиновників («Землеміри», «Горе нашому краю» та ін), торговців і заводчиків («Сатира на Віктор-бая», «Вексель», «Бенкет» тощо), представників духовенства («Святий», «Син гріха» та ін), створив галерею сатиричних типажів, імена яких стали загальновживаними. Чимало з газелей Мукімі стали народними піснями — «Дялеко я», «Рання весна», «Не тільки я» та інші.

Мукімі поклав початок новому жанру узбецької літератури — дорожних нотатків-нарисів («Подорожні нариси»).

Помер поет у 52-річному віці в бідності.

Поезія Мукімі справила вплив на розвиток узбецької літератури на її шляху до реалізму.

Українські переклади поезії Мукімі — у книзі Сатира та лірика (К., 1954).

Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]