Мулаварман
| Мулаварман | |
|---|---|
| Діяльність | король |
Мулаварман (бл. 350 — поч. V ст.) — 3-й володар держави Кутай. Повне ім'я Шрі Мулаварман Наладева.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син магараджи Ашвавармана. Мулаварман сам називає себе «наділеним самовладанням і силою аскези найбільшим з царів», «чудовим очільником царів», «дуже могутнім чудовим володарем», «найбільшим з царів», «прекрасним царем», «найбільшим з царів» і «тим, що усвідомлює свій обов'язок, кращим з царів».
Залишив 7 написів (санскритом письмом брахмі у ранньопаллавському варіанті) на кам'яних стовпах (юпа), завдяки чому відомо про початкову історію Кутая. Написи не містять датування, проте за палеографічними даними їх відносять до початку першої половини V ст.
Написи свідчать про гегемонію Кутая в Східному Калімантані (за іншою версією відбулося лише об'єднання прибережних малайських поселень-політій, переважно в пониззі річки Махакам) й широке поіндусення суспільства Кутая. Про це, зокрема, свідчить вільне використання санскриту та його поетичних метрик, запозичення царських титулів та згадка індуїстських персонажів на кшталт Юдхіштхіри. Є згадки про правителя, його почт, ремісників, мореплавців і касту жерців (віпра та двіджаті).
Джерела[ред. | ред. код]
- Sircar, D. C. (1996). Indian Epigraphy. Motilal Banarsidass Publ. p. 212. ISBN 978-81-208-1166-9.
- Mitra, Karabi (2011). «Religion in Pre-Islamic Indonesia». Proceedings of the Indian History Congress. 72: 1030. ISSN 2249—1937
- Захаров А. О. Политическая история и политическая организация раннесредневековой Индонезии (V–начало X в.). — М.: Институт востоковедения РАН, НОЧУ ВПО «Институт стран Востока», 2012. — 202 с. — ISBN 978-5-98196-027-7.