Мулета (човен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мулета на Тежу (1881, Луїс Томасіні)
Типи човнів: балансель, тартан і мулета

Муле́та (порт. muleta, МФА[mu.ˈɫe.tɐ], [1]; стара орфографія: порт. muletta) — традційний рибацький човен у півдненно-західній Португалії. Типове судно у рибацьких поселеннях в гирлі річки Тежу, навпроти ЛісабонаСейшала, Баррейру, Кашкайша та інших. Вперше згадується в документах у ХVI століття[2] як «молета» (порт. moleta). Вітрильник із незвичайним способом кріплення вітрил. Виготовлявся з дерева. Довжина корпусу — 12–14 м, ширина — до 4 м. Дно пласке або ввігнуте, з низькою осадкою до 1,5 м[2]. Ніс загнутий, оббитий залізом, інколи прикрашений зображеннями очей. Мав одну щоглу, що схилялася до носа з довгим бушпритом. На щоглі розміщували велике латинське вітрило і декілька додаткових. Підйом вітрил здійснювали з корми за допомоги вигнутого рангоута. Бушприт мав вітрило на кшталт спінакера, а під ним — два невеликих прямокутних вітрила. Площа всіх вітрил складала до 170 м²[3]; більшість з них використовувалися лише під час рибалки. На одному човні розміщалося до 15 осіб. Заборонений після 1930 р[2]. Зображений на гербах португальського містечка Сейшал і Баррейру. Також – сейша́льська муле́та (порт. muleta do Seixal).

У геральдиці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
  2. а б в Gil 2003:1-2
  3. Архитектура судов и кораблей... 1992:138.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gil, Adriano Beça. Traditional craft of the Tagus Estuary // Newsletter. № 15. ed. by European Maritime Heritage. Danish Schooner Charter, 2003, p. 1–2.
  • Мулета // Архитектура судов и кораблей. Крактий морской словарь. Владивосток: Издательство дальневосточного университета, 1992. С. 138.
  • Мулета // Морской энциклопедический словарь / В. В. Дмитриев. Санкт-Петербург: Судостроение, 1993. Т. 1. С. 328.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мулета (човен)